Карпатські гори, де живе майже 18 мільйонів людей, знаходяться під охороною міжнародного договору по збереженню багатої живої природи, дивовижних ландшафтів та культурної спадщини краю.
Рамкова Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) була прийнята в травні 2003 року на 5-й конференції міністрів «Довкілля для Європи», в Києві, за спільної згоди семи країн (Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словацька Республіка і Україна).
Вітаючи вступ конвенції в дію в січні 2006 року, тодішній виконавчий директор Екологічної Програми ООН (UNEP) Клаус Топфер зазначив: «…це є сигналом надії для людей і живої природи цього регіону, що зазнає тиску від швидких змін у світі. Цей регіон, благословенний багатою і щедрою природою, зустрічається з численними загрозами, серед яких бідність, безробіття, погане планування розвитку, нераціональне використання природних ресурсів, забруднення, вирубка лісів і надмірне полювання. Законний віднині договір має на меті врівноваження економічних потреб людей і необхідність збереження довкілля”.
«Зелене досьє» працює в Карпатах з 2002 року, в тому числі над впровадженням Карпатської конвенції.
Деякі факти:
- Українські Карпати мають менш розвинену інфраструктуру, ніж у сусідніх країнах, менше інтегровані до європейського ринку.
- В українських Карпатах краще збереглася культурна спадщина й традиційний спосіб життя, ніж в інших гірських регіонах Європи.
- Традиційне сільське господарство в Карпатах, зруйноване за часи радянської влади та перебудови, потребує відновлення на засадах поваги до традицій та сталого розвитку, відповідно до вимог Карпатської конвенції.
- Руйнування традиційного сільського господарства є причиною втрати біорізноманіття.
- Руйнування традиційного сільського господарства означає втрату культурних традицій та екологічно дружнього способу життя.
- Необхідно якнайшвидше розвинути системи підтримки для місцевого традиційного господарювання, особливо в агросекторі, які базуватимуться на збереженні культурних традицій та сталому розвитку.
Карпатські проекти та публікації:
- The Free Svydovets movement
- Карпатська школа
- Розвиток Карпатської торгової марки
- Forum Carpaticum; Science for the Carpathians (S4C) initiative
- Інновації в сільському туризмі (InRuTou). Нові інформаційно-комунікаційні засоби для сталого розвитку туризму в сільських регіонах Карпат.
- Дослідження потреб місцевих громад щодо інноваційного розвитку сільського туризму
- Новини проекту Інновації в сільському туризмі (InRuTou)
- Карпатська культурна спадщина
- Зелені інновації для відновлення традиційного сільського господарства в українських Карпатах (2011 – 2012)
- Дослідження щодо створення Карпатського бренду (Swiss State Secretariat for Economic Affairs SECO and FIBL, 2011)
- Кампанія ANPED – створення Списку Карпатської культурної спадщини
- Чесько – український проект «БУДУЄМО МІСТ МІЖ БІЛИМИ КАРПАТАМИ ТА УКРАЇНСЬКИМИ КАРПАТАМИ ЗАДЛЯ СПІЛЬНОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ» (2009 – 2010)
- Посилення участі громадськості в процесі імплементації Карпатської Конвенції (2005 – 2006, ANPED)
- Журналісти за стабільність у Карпатах (2004 – 2005)
- Сталий розвиток в Карпатах: від місцевих потреб до міжнародних правил (2005)
- Етнографічно-екологічний телевізійний цикл «Карпатські ознаки» (відео Музики, Мольфар).
- Карпатська конвенція – створення умов для впровадження (2005 – 2007)
- Розбудова зв’язків між природоохоронними територіями для допомоги у вирішенні конфліктів (2007).
- Освітня вистава для дітей про Карпатську конвенцію та відео-урок
- Соціологічне дослідження щодо сталого споживання й виробництва в Косівському районі (з теми – харчові продукти) для публікації ЮНЕП «Стале споживання та виробництво в країнах ЦСЄ та СЄКЦА»
- Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» (2003 – 2008)
- Міжнародний мандрівний екологічний табір «Екотопія – 2003»