Тваринництво роздмухує кліматичну кризу та винищує біорізноманіття

Тваринництво роздмухує кліматичну кризу та винищує біорізноманіття

20 найбільших компаній сектору тваринництва разом виробляють більше викидів парникових газів, ніж деякі гіганти викопного палива та європейські країни, але публічно вони висловлюються за підтримку термінової зміни політики.

У звіті «Атлас м’яса 2021» (оприлюднений Friends of the Earth Europe, його німецьким відділом Bund für Umwelt und Naturschutz та берлінським фондом Heinrich-Böll-Stiftung) говориться, як глобальний сектор промислового тваринництва, який підтримується мільярдами великих фінансових установ, сприяє переплетенню кризи клімату та біорізноманіття, і що політики можуть зробити для кращого захисту людей і планети.

Загалом харчовий сектор відповідає за використання 21-37% площі планети та значну частку глобальних викидів парникових газів, більше половини яких надходить від промислового тваринництва.

Автори звіту наводять факти й цифри про добробут тварин, пояснюють необхідність науково обґрунтованої дієти, сприятливої для клімату та біорізноманіття. Однак до амбітних і цілеспрямованих політичних змін у сільському господарстві та продовольчій політиці для подолання кліматичної кризи ще далеко – продовольчий та сільськогосподарський сектор промислово розвинених країн, на який припадає приблизно третина світових викидів парникових газів, далекий від належного їх скорочення.

Автори звіту стверджують, що адекватні закони та правила можуть спрямовувати споживчі рішення на користь стійкості та здоров’я. Для цього існує безліч інструментів: фіскальні, інформаційні, юридичні. Загальноєвропейські та національні продовольчі стратегії повинні містити інструменти як для позитивних для клімату патернів споживання, так і для підтримки стійких методів тваринництва. А також необхідно посилити екологічне та соціальне законодавство, законодавство про благополуччя тварин, щоб перемістити фокус поточного промислового виробництва м’яса на якість, а не на кількість.

Атлас наводить аргументи й цифри, доводячи, що промислове сільське господарство завдає хаосу на планеті. Так, за показниками 2018 року лише п’ять м’ясо-молочних гігантів JBS, Tyson, Cargill, Dairy Farmers of America та Fonterra виробляють більше сукупних викидів на рік, ніж великі нафтові гравці, такі як Exxon, Shell або BP.

Сукупно 20 найбільших тваринницьких компаній відповідають за більше викидів парникових газів, ніж Німеччина, Великобританія чи Франція.

При цьому з 2015 по 2020 рік понад 2500 інвестиційних банків, приватних банків та пенсійних фондів вклали 478 мільярдів доларів у тваринницькі компанії (наприклад, BlackRock, Capital Group, Vanguard, норвезький урядовий пенсійний фонд). Хоча багато фінансистів взяли на себе зобов’язання щодо запровадження екологічної політики, вплив промислового сільського господарства ще не регулюється на фінансових та правових платформах.

«Атлас м’яса 2021» також досліджує інші аспекти галузі, включаючи консолідацію, торговельну політику, ризики пандемії, земельні конфлікти, використання води, пестициди та мікробну резистентність через використання антибіотиків. Основні висновки звіту:

  • Більше мільярда людей у всьому світі заробляють на життя, утримуючи худобу. Традиційне і безпечне для природи тваринництво знаходиться під тиском промислово розвиненого сільського господарства.
  • Майже дві третини з 600 мільйонів бідних тваринників у світі становлять жінки. Вони мають обмежений доступ до землі, послуг та власності на ферми.
  • Зростають конфлікти через землю, частково через промислове виробництво м’яса. Все більше людей гине за захист права на землю.
  • Використання антибіотиків у тваринництві призводить до все більшої стійкості мікробів. Це загрожує ефективності антибіотиків, одного з найважливіших видів лікування в медицині людини.
  • Показники застосування пестицидів провідними виробниками кормових культур є одними з найвищих; це спричиняє забруднення підземних вод та завдає шкоди біорізноманіттю.

Автори звіту наполягають, що ЄС повинен приборкати цю ненаситну галузь, щоб припинити вирубку лісів і порушення прав людини в ланцюгах поставок, сприяти переходу на більш рослинну дієту та перенаправити мільярди євро субсидій і фінансування дрібним фермерам.

Дослідження показують, що такі кроки будуть популярними, зазначила президент Heinrich-Böll-Stiftung Барбара Унмюсіг, – зокрема, згідно результатів опитування, молодь в Німеччині та інших країнах поділяє таку критичну оцінку і більше не сприймає бізнес-модель промислового тваринництва. Понад 70% німецької молоді готові платити більше за м’ясо, якщо умови виробництва кардинально зміняться. А величезна більшість, понад 80%, вважають, що політики повинні нарешті встановити обов’язкові умови для екологічно чистого сільського господарства, кращого тваринництва та раціонального харчування.

Згідно з дослідженням, якщо не змінювати регулювання, то очікується зростання виробництва м’яса до 2029 року на 40 мільйонів тонн на рік, із загальними обсягами виробництва приблизно 366 мільйонів тонн на рік.

Хоча 80% зростання, ймовірно, відбудеться на глобальному Півдні, найбільшими виробниками залишаться Китай, Бразилія, США та члени Європейського Союзу. Таким чином, економічні інтереси багатомільярдної м’ясної промисловості та відмова політиків від стратегічних і послідовних реформ тримають нас на шляху виходу за екологічні межі планети, а для відновлення балансу нам потрібно скоротити виробництво м’яса вдвічі.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє». 

Джерело.

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком