Звернення
- Стефанчуку Р.О., голові Верховної Ради України
- Бондаренко О.В., голові Комітету з питань екологічної політики та природокористування
- Сольському М.Т., голові Комітету з питань аграрної та земельної політики
- Климпуш-Цинцадзе І.О., голові Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу
- Народним депутатам України – ініціаторам законопроектів (за списком)
Увага до екологічного маркування в усьому світі зростає: покупці в багатьох країнах готові вже обирати продукцію, яка не шкодить природному середовищу, а виробники намагаються переконати споживача купувати менш шкідливу для довкілля продукцію. А отже, продукція, що має екологічне маркування, поступово стає більш конкурентоспроможною порівняно з продукцією, яка такого маркування не має.
Система екологічного маркування – маркування продукції та послуг – засвідчує, що продукт або послуга дружні до навколишнього природного середовища та відповідають певним екологічним критеріям; вони завдають менше шкоди повітрю, воді, ґрунтам і здоров’ю людини протягом свого життєвого циклу від моменту виробництва до закінчення терміну експлуатації.
На нашому ринку можна побачити товари та послуги з різними позначками, які говорять про їх екологічність. Це, перш за все, офіційний екологічний знак ЄС, використання якого регулюється Єврокомісією, а також популярні приватні позначки з різних країн світу (наприклад, «Скандинавський лебідь», «Зелений ключ» тощо). Щодо суто українських позначок, то їх кількість дуже обмежена. Практично єдиним знаком на ринку є приватне маркування «Зелений журавлик», розроблене й впроваджене Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета» і яке надається Центром екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета».
Українські споживачі погано обізнані з символами та знаками екомаркування, які присутні сьогодні на товарах у магазинах чи зазначені в описі послуг (наприклад, туристичних). Задля захисту прав наших споживачів, уникнення введення їх в оману недобросовісними виробниками чи продавцями, задля боротьби з шахрайством та таким загрозливим явищем як «грінвошінг» (форма екологічного маркетингу, в якій широко застосовується «зелений» піар і методи, мета яких — ввести споживача в оману щодо цілей організації чи виробника в екологічності продукції чи послуги) необхідно систематизувати наявну інформацію й запровадити державницький підхід до інформування громадян через систему екомаркування.
Україна, відповідно до п. 2 статті 293 в рамках Угоди про асоціацію взяла на себе зобов’язання докладати зусиль для сприяння і заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в екологічно чисті товари, послуги й технології, використання збалансованих джерел відновлюваної енергії та енергозберігаючих продуктів і послуг, а також екологічне маркування товарів, у тому числі шляхом усунення пов’язаних із цим нетарифних бар’єрів. Тому законодавство України потребує приведення у відповідність з ключовими документами ЄС (Регламент ЄС № 66/2010 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 25 листопада 2009 року щодо екомаркування Європейського Союзу). Екологічна сертифікація та маркування продукції визначені також одним із основних інструментів реалізації національної екологічної політики (Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року).
Згідно офіційного сайту Європейської комісії (https://ec.europa.eu/environment/ecolabel/) еcolabel ЄС – це знак екологічної досконалості, який присуджується продуктам та послугам, які відповідають високим екологічним стандартам протягом усього їхнього життєвого циклу: від видобутку сировини до виробництва, розподілу та утилізації. Екологічний знак ЄС сприяє розвитку «зеленої» економіки, заохочуючи виробників утворювати менше викидів CO2 під час виробничого процесу.
Сьогодні на розгляд Верховної Ради України представлено два законопроєкти:
- та альтернативний за номером 6446-1 «про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання екологічного маркування в Україні».
Пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та до Закону України «Про рекламу».
І якщо альтернативний законопроєкт № 6446-1 намагається окреслити логіку та виписати загальні принципи та підходи до процесу, то в основному законопроєкті № 6446 відсутні не те що системність та логіка, а й взагалі будь-які адекватні визначення понять.
Зокрема, запроваджуючи безграмотне й досить дивне для законодавчої термінології поняття «більш екологічно кращої продукції», законопроєкт № 6446 фактично створює корупційні ризики, надаючи значні дискреційні повноваження контролюючим органам щодо визначення наявності або відсутності такої сумнівної характеристики. Це, перш за все, стосується питання права на «еко-марковання», а також можливості надання державної підтримки «операторам більш екологічно кращої продукції у рамках загальнодержавних та регіональних програм за рахунок і в межах видатків за бюджетними програмами, спрямованими на підтримку розвитку товаровиробників відповідних секторів промисловості»
Крім того, проектом закону № 6446 встановлюється положення, що забороняється «екологічне марковання» за відсутності сертифікату, що засвідчує відповідність продукції (товару, послуги) вимогам екологічних критеріїв. Однак у тексті документа не наведено жодних критеріїв, відсутнє посилання на повноваження державного органу встановити ці критерії. Це робить норму з самого початку недієвою та такою, що знову ж таки дає підстави для зловживання контролюючими органами.
Очевидно, вже час розробити в Україні адекватне законодавство про екомаркування, у відповідності зі стандартами ЄС та нашими намірами про приєднання до Європейського зеленого курсу. Але починати треба спочатку, а не з хаотичної зміни вже діючих законів.
Ми вважаємо за необхідне
1. Розробити окреме системне законодавство у сфері екологічного маркування (пропонуємо взяти за основу законопроєкт № 6446-1), що базуватиметься на державницькому підході до законотворення, захищатиме громадян від шахрайства та введення в оману, запобігатиме корупційним ризикам та забезпечить підтримку доброчесних виробників/ надавачів послуг.
2. Закон має:
- визначити що таке екологічне маркування, яка його роль у впровадженні принципів сталого виробництва та споживання й належному інформуванні споживачів,
- встановити запобіжники та відповідальність за шахрайство та недобросовісні маркетингові прийоми,
- визначити критерії надання відповідних позначок,
- визначити процедуру оцінки відповідності (сертифікації),
- надати доступ всім зацікавленим до участі в процесі,
- визначити завдання, повноваження та правомірність органів з оцінки відповідності (сертифікації),
- встановити відповідальність – виробників, операторів ринку, органів з оцінки відповідності (сертифікації),
- забезпечити державне регулювання та відповідальні державні органи.
3. Закон має бути гармонізований зі стандартами ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, відповідати Європейському зеленому курсу та принципам Орхуської конвенції щодо доступу громадян до екологічної інформації.
Ми закликаємо!
1. Не вносити зміни до діючих законів, тому що наразі:
- Зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», запропоновані законопроєктом № 6446, суперечать Регламентам ЄС:
- № 834/2007 про органічне виробництво, який вже гармонізований із законодавством України відповідно до Угоди про асоціацію;
- № 2018/848 про органічне виробництво, який введений в дію з 1 січня 2022 року;
- Регламенту ЄС № 66/2010 про екологічне маркування.
- Зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», запропоновані законопроєктом № 6446, не узгоджуються зі змістом цього закону та створюють додаткові проблеми щодо вже гармонізованих з Угодою про асоціацію положень,
- фрагментарні зміни до чотирьох законів ні в якому разі не вирішують основну проблему – потребу створення системи екологічного маркування.
2. Використати наявний в Україні позитивний досвід розробки аналогічних системних законів, схвалених ЄС (наприклад, процедуру та процес створення органічного законодавства).
3. Створити робочу групу із залученням фахівців та громадських активістів (в тому числі, розробників альтернативного законопроєкту № 6446-1, положення якого пропонуємо взяти за основу).
Звернення відкрите до приєднання!
- МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє»
- МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ)
- ВГО «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ)
- ГС «Органічна Україна»
- ТОВ «Органік Стандарт»
- ЛМГО «Екотерра»
- Херсонська обласна громадська організація «Регіональна рада підприємців»
- ГО «Аналітичний центр АСУ»
- ГО «Центр законотворення та правової експертизи»
- ГО «Екологічний клуб «Край»
- DiXi Group
- Всеукраїнська екологічна ліга
- ГО «Центр сучасних інновацій»
- Екологічний клуб Еремурус
- Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини
- ГО «Клуб економістів»
- WWF-Україна
- ГО «Бюро розвитку, інновацій та технологій»
- Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»
- ГО «Екоклуб»
- Екологічна група «Печеніги»
- ГО «Збережи Дніпро» SaveDnipro
- Координаційна рада ГО «Зелений Фронт»
Аналогічні Звернення до адресатів, а також Віце-прем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України п. СТЕФАНІШИНІЙ О. В., Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України П. СВИРИДЕНКО Ю.А., в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України п. СТРІЛЬЦЮ Р. О. та Голові делегації Європейського Союзу в Україні Матті МААСІКАСУ було направлено від Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, від РГ3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.