En
Новини

Уроки війни: глобальна продовольча система потребує суттєвих реформ

Уроки війни: глобальна продовольча система потребує суттєвих реформ
Війна в Україні показала, що сучасне світове сільське господарство надто вразливе та надто залежне від викопного палива й добрив.

Війна в Україні змусила багатьох мешканців планети заговорити про глобальну продовольчу безпеку. Безпрецедентна агресія росії – систематичне знищення ферм, полів, блокада морських перевезень та регулярне викрадення росіянами збіжжя – суттєво зменшила постачання зерна на світові ринки. А російській газовий шантаж спричинив дефіцит та різке здорожчання енергоносіїв, електрики й паливно-мастильних матеріалів, ускладнив логістичні операції.

Усе це призвело до різкого зростання цін на продовольство, корми та добрива в усьому світі та змусило багато урядів готувати надзвичайні заходи для боротьби з майбутнім дефіцитом продовольства. Європейська Комісія у прийнятому повідомленні про «Захист продовольчої безпеки та посилення стійкості продовольчих систем» заявила, що криза продовольчої безпеки є результатом російського вторгнення, ринкових спекуляцій, а також пандемії та зміни клімату. 

Тобто, війна в Україні виявила системну вразливість промислового сільського господарства, його залежність від викопного палива та добрив (обидва – основні статті російського експорту). 

Загалом війна в Україні зробила внутрішні протиріччя у глобалізованому агропродовольчому секторі ще більш очевидними, ніж раніше – їх крихкість, несправедливість і протиріччя. Дебати про продовольчу безпеку в контексті війни в Україні пожвавили давню дискусію про те, як нагодувати світ, особливо за кризових обставин. Те, як розгорнеться ця дискусія, вплине на життя та благополуччя мільйонів людей в усьому світі та формуватиме стан нашого довкілля в наступні роки

Прихильники глобалізованої неоліберальної агропродовольчої моделі (наприклад, Світовий банк) стверджують, що лише великомасштабне промислове сільське господарство здатне прогодувати зростаюче населення світу. Тобто, продовольча безпека має досягатися шляхом збільшення обсягів промислового агровиробництва з використанням великих площ землі, обсягів мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів та пестицидів. Але такий підхід лише підсилить експлуатацію природних ресурсів та негативний вплив на природу.

Противники цієї концепції бачать стійке рішення у продовольчому суверенітеті та локалізованих харчових практиках: розвиток дрібного фермерства та сільськогосподарських кооперативів, пряма кооперація виробників та споживачів, скорочення логістичних ланцюгів, зміна бізнес-моделей виробництва та споживання на більш стійкі.

Так, наприклад, на тлі наявної кліматичної кризи, посиленої війною в Україні, виробництво та вартість альтернативних білкових продуктів виявилися стабільнішими за тваринні аналоги. М’ясо завжди було продуктом, який потребує величезної кількості сировини. Щоб зробити один кілограм м’яса, потрібно до десяти кілограмів зерна. Загалом, наразі більше половини зерна у світі споживають не люди; воно йде на корми для тварин або біопаливо.

Зараз, у час дефіциту зерна, викликаному війною росії в Україні, це стає дуже відчутним. Так, наприклад, в ЄС промислове тваринництво значною мірою залежить від імпорту зернових та олійних культур.

Два дослідження у лютому та червні цього року провели разом ProVeg і Questionmark. Систематично оцінюючи різницю в ціні між продуктами тваринного походження та їх рослинними замінниками, дослідники показали цікаву динаміку у ціновому співвідношенні, спричинену наявною продовольчою кризою та зростанням цін на енергоносії, що викликано широкомасштабною агресією росії в Україні. 

Дослідники порівняли найдешевші м’ясні продукти тваринного походження з найдешевшими відповідними альтернативами з рослинного м’яса з тією ж кількістю порцій, порівнявши загалом 36 різних продуктів.

Так, бургери рослинного походження у лютому мали середню ціну на 56 центів за кілограм вище, ніж бургери тваринного походження, а вже у червні виявилося, що рослинні бургери стали на 78 центів за кілограм дешевшими. Рослинні курячі нагетси у лютому коштували в середньому на 1,16 євро за кілограм дорожче за традиційні, а вже у червні вони стали дешевшими за традиційні на 37 центів за кілограм. А рослинний фарш, що у лютому коштував у середньому на 29 центів за кілограм дорожче традиційного, у червні став на 1,36 євро за кілограм дешевше за тваринний фарш.

У середньому м’ясо з лютого по червень подорожчало на 21%, тоді як рослинні альтернативи подорожчали лише на 2%. Через значне використання сировини та викопного палива м’ясо набагато чутливіше до збоїв на світовому ринку, ніж рослинні білкові альтернативи.

З іншого боку, виробництво м’яса та молока займає 83% сільськогосподарських угідь і спричиняє 60% викидів парникових газів у сільському господарстві, але забезпечує лише 18% калорій і 37% білка.

Тож перехід на білки нетваринного походження може відіграти вирішальну роль у подоланні кліматичної кризи. Нещодавно оприлюднений тематичний звіт компанії Boston Consulting Group – однієї з найбільших у світі консалтингових компаній – стверджує, що інвестиції в рослинні альтернативи м’яса та молочних виробів призводять до набагато більшого скорочення викидів парникових газів, ніж будь-які інші екологічні інвестиції. 

В оприлюдненому на початку липня звіті компанії щодо глобального ринку альтернативних білків йдеться про потенціал інвестицій у цій сектор. Кожен долар інвестиції в покращення та розширення виробництва м’ясних і молочних альтернатив призводить до втричі більшого скорочення викидів парникових газів порівняно з інвестиціями в технологію екологічно чистого цементу, в сім разів більше, ніж інвестиції у зелені технології будівель і в 11 разів більше, ніж інвестиції в автівки з нульовим рівнем викидів.

Такий відчутний вплив на рівень викидів парникових газів пояснюється різницею між кількістю викидів парникових газів під час виробництва традиційних м’ясних і молочних продуктів і при вирощуванні рослин. Виробництво яловичини, наприклад, призводить до викидів у 6-30 разів більше, ніж виробництво тофу. Приблизно чверть світових викидів парникових газів походить від продуктів харчування, землекористування та сільського господарства, і більше половини з них припадає лише на яловичину.

Переведення людського раціону з м’яса на рослини означитиме менші площі знищених лісів під пасовища та вирощування кормів та менші обсяги викидів метану, який виробляє велика рогата худоба та вівці.

Група Project Drawdown, яка оцінює кліматичні рішення, розміщує рослинні дієти в трійці лідерів із майже 100 варіантів. Цьогорічна доповідь Boston Consulting Group також включала опитування понад 3700 людей у Великій Британії, США, Китаї, Франції, Німеччині, Іспанії та Об’єднаних Арабських Еміратах. Було виявлено, що 30% споживачів перейшли б на альтернативні білкові продукти, якби вони мали позитивний вплив на клімат. Близько 90% людей сказали, що їм сподобалися принаймні деякі альтернативні протеїнові продукти, які вони пробували. Але опитування також показало, що споживачі очікують, що нові продукти будуть коштувати не дорожче тих, які вони замінюють.

Інвестиції в альтернативні білки, включаючи ферментовані продукти та клітинне м’ясо, підскочили з 1 мільярда доларів у 2019 році до 5 мільярдів доларів у 2021 році. Рослинні альтернативи становлять до 2% від проданого м’яса, яєць і молочних продуктів, але за даними звіту при збереженні тенденцій зростання, зростуть до 11% у 2035 році.

Це призведе до зменшення викидів парникових газів еквівалентному обсягу викидів від використання авіаційного транспорту у світі. Проте, ринок альтернативних білків може розвиватися набагато швидше завдяки технологічному прогресу, покращанню та здешевленню технологій та смаку продуктів, масштабуванню виробництва та нормативно-законодавчим змінам, що полегшить маркетинг і продаж.

Тобто, настав момент трансформувати європейську агропродовольчу модель у більш автономну та стійку агроекологічну систему, адаптувати державні політики у сфері регулювання ринку на пріоретизацію забезпечення локальних харчових систем, а також зміну у споживанні продуктів харчування.

Відмова або значне скорочення споживання м’яса та традиційних молочних продуктів є найкращим способом зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Насамперед значне скорочення споживання м’яса в багатих країнах має важливе значення для припинення кліматичної кризи. До того ж, широке впровадження альтернативних білків може зіграти вирішальну роль у посиленні продовольчої безпеки. А сам перехід до альтернативного м’яса є дешевшим, економічно вигідним та менш болісним для споживачів, ніж зменшення використання авіатранспорту або переобладнання будівель згідно нових екологічних стандартів.

Проте, наразі виробництво альтернативних білків замало використовується для кліматичних інвестицій: інвестиції саме у цій сектор не є найбільшими, особливо у порівнянні з електромобілями та альтернативною енергетикою.

Обговорюючи сьогодні плани повоєнного відновлення України, зокрема, аграрного сектору, ми маємо виходити з принципу побудови кращого майбутнього, а не відбудови поганого минулого.

Треба вже зараз розглядати можливості налагодження виробництва та споживання альтернативних рослинних білків в Україні, підтримки локальних харчових систем. Це може бути, по-перше, дешевше за повне відновлення тваринництва, яке дуже постраждало від російської агресії. А по-друге, – відповідатиме сучасним тенденціям у глобальній продовольчій та кліматичній політиці. 

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє». 

Ресурси:

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни