Як показав новий звіт від Британського центру екології та гідрології, Європейської Комісії, Копенгагенської бізнес-школи та Національного інституту громадського здоров’я та навколишнього середовища Нідерландів, – зменшення частки продуктів тваринного походження в дієті, а також скорочення обсягів харчових відходів і використання мінеральних добрив може удвічі зменшити забруднення довкілля азотними сполуками в Європі.
Дослідження під назвою «Appetite for Change» було проведено для робочої групи з реактивного азоту Конвенції ЄЕК ООН про транскордонне забруднення.
Через поточну глобальну кліматичну кризу багато уваги надається відстеженню та зменшенню викидів таких парникових газів, як вуглекислий газ і метан. Проте, забруднення довкілля сполуками азоту також призводить до утворення іншого парникового газу – N2O, якій у 300 разів сильніший за вуглекислий газ і зберігається в атмосфері понад 100 років. Тож підвищення ефективності використання азотних добрів та скорочення забруднення азотними сполуками водних ресурсів є однією з найперспективніших стратегій підвищення стійкості сільськогосподарського виробництва та зменшення впливу на клімат. До речі, лише використання азотних добрив відповідає за 5% глобальних викидів парникових газів.
Новий звіт пропонує загальноєвропейські заходи для скорочення вдвічі загальних азотовмісних відходів до 2030 року. Основні заходи – перехід до рослинної дієти, скорочення харчових відходів і більш ефективне використання добрив.
Зауважимо, що в ЄС 80% викидів азоту припадає на харчову систему, особливо на тваринництво, при цьому ефективність використання азоту харчовою системою ЄС становить лише 18%, а решта втрачається, призводячи до забруднення ґрунтів, води та повітря через неефективність використання азотних добрив у рослинництві та недостатнє очищення стічних вод.
Серед азотних забруднювачів аміак, що міститься у гної та мінеральних добривах, він легко розчиняється у воді, призводячи до евтрофікації природних водойм, його сполуки також легко випаровуються та окислюється, утворюючи N2O. Оксиди азоту (NO, NO2), які викидаються установками спалювання, наприклад, в теплоенергетиці (азот, що міститься у повітрі, окислюється в процесі високотемпературного спалювання. Закис азоту або звеселяючий газ (N2O) – парниковий газ, що викидається при внесенні азотних добрив в ґрунт. А також нітратні сполуки, що утворюються з азотних добрив і гною, – отруйні для людей та призводять до евтрофікації водойм.
Дослідники проаналізували 144 сценарії, включно з різним скороченням споживання продуктів тваринництва, підвищення стійкості сільськогосподарських методів та очищення стічних вод щодо переваг для здоров’я населення та довкілля, а також вартості та зменшення впливу на клімат.
Вони виявили, що найкращій результат дає поєднання зменшення вдвічі споживання м’яса й молочних продуктів із покращеним управлінням сільськогосподарським виробництвом і харчовими ланцюгами та зі зменшенням надлишкового споживання електроенергії та білків, – це може дати 49% зниження втрат азоту від харчової системи.
Ці висновками узгоджуються з даними іншого дослідження, яке припускало, що заміна половини споживаних нами м’яса та молочних продуктів рослинними альтернативами може подвоїти переваги для клімату, вдвічі зменшити занепад екосистеми та зупинити вирубку лісів. Доповідь також зазначає, що повне виключення продуктів тваринництва з раціону людини у поєднанні з «амбітними технічними заходами» може призвести до ефективності використання азоту харчовою системою на рівні близько 50% і зменшити викиди азотовмісних сполук до 84%.
Наразі не йдеться про повну відмову від споживання продуктів тваринництва, але навіть 50% скорочення частки тваринних протеїнів в дієті дасть значний ефект. Сьогодні європейці з’їдають у середньому по 1,4 кг м’яса щотижня, що на 80% більше, ніж у середньому в світі та в чотири рази перевищує рекомендовану вченими добову норму – тож скорочення споживання продуктів тваринного походження матиме позитивний ефект для здоров’я населення. Крім того, скорочення використання сільськогосподарських земель для вирощування кормів для тваринництва дасть значне зниження сільськогосподарського впливу на природні екосистеми – наразі 40% сільськогосподарських угідь у Європі вирощують продукцію не для споживання людей, а для відгодівлі тварин.
Впровадження агроекологічних підходів і високотехнологічних систем виробництва продуктів харчування (наприклад, вертикальне або закрите землеробство) підвищить стійкість використання поживних речовин і води, забезпечить сезонне постачання рослинної їжі в міських районах, зменшення потреб у землі, – все сприятиме значному скороченню забруднення довкілля азотними сполуками.
Збільшення виробництва бобових, які вміють фіксувати азот, є ще одним ключовим заходом у підвищенні ефективності управління якістю ґрунтів. Проте, важливо інвестувати і в нові продукти харчування, такі як культивоване м’ясо та виробництво протеїнів через технології точної ферментації – такі продукти є поживними, а їх виробництво використовує менше земельних ресурсів і викидає менше парникових газів.
У звіті зазначається також, що хоча багато з цих продуктів майбутнього є на ринку, широке їх впровадження потребуватиме подолання технологічних, економічних, законодавчих і соціально-культурних бар’єрів. Тут ключовим є втручання політики – звіт виділяє податки та субсидії як потужні ринкові інструменти. Так, наприклад, у період з 2014 по 2020 рік фермери, які займаються виробництвом м’яса та молока в ЄС, отримали в 1200 разів більше державного фінансування, ніж компанії, що займаються виробництвом альтернативних протеїнів, а загалом в ЄС тваринники отримують половину свого доходу безпосередньо через субсидії. Тож у звіті йдеться про те, що податки на м’ясо та молочні продукти треба поєднувати зі зміщенням субсидій на продукти з низьким рівнем впливу (наприклад, на рослинній основі).
Крім того, дослідники виявили, що національна політика щодо харчових продуктів та харчування може інтегрувати цілі сталого розвитку та відображати важливість низьковуглецевого (або, в даному випадку, низькоазотного) харчування. Наприклад, як це зробила Данія, яка першою в світі опублікувала національний план дій, де докладно описано перехід на рослинну дієту. Нідерланди, чий план зменшення викидів азоту викликав негативну реакцію у тваринників, запропонували шестирічний генеральний план збільшення виробництва та споживання рослинного білка, і Національна стратегія харчування Німеччини також передбачає акцент на дієтах рослинного походження.
Перехід до більш рослинної дієти сприятиме меншому використанню землі та мінеральних добрив для виробництва їжі, здешевленню виробництва (ціни на добрива та електрику зростають з 2021 року), зменшить енергетичну залежність і підвищить стійкість до глобальної продовольчої кризи.
Більш ефективне управління азотом в ґрунті через контроль забруднення азотними сполуками є ключовим. Удосконалення очищення стічних вод для видалення азотних сполук допоможе зменшити викиди азоту в довкілля та дозволить фермерам використовувати перероблені азотні речовини. А заміна мінеральних добрив на органічні ще й заощадить енергію. Проте, фермери, промисловість, уряд і споживачі мають згуртуватися й працювати разом, щоб зменшити втрати азоту в усій продовольчій системі. Одним із способів зробити це може бути створення платформ управління на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Джерела: