Рада Європи 13 травня ухвалила представлену Європейською комісією 15 березня 2024 року пропозицію щодо перегляду деяких положень регулювання Спільної аграрної політики (CAП) для зменшення адміністративного навантаження на фермерів.
Запропоновані спрощення пов’язані з екологічними та соціальними умовами виплати допомоги та вимогами до національних стратегічних планів CAП. Вони спрямовані на зменшення навантаження з контролю та звітуванням для фермерів і надання їм більшої гнучкості щодо дотримання деяких екологічних умов та застосування певних стандартів на національному рівні.
Ця законодавча пропозиція є прямою відповіддю на запити від представницьких організацій фермерів та держав-членів і доповнює короткострокові дії Комісії, які вже здійснюються, щоб допомоги зменшити адміністративний тягар для фермерів.
Пропозиція має встановити баланс між необхідністю збереження ролі CAП у підтримці переходу європейського сільського господарства до більш стійких методів землеробства, очікуваннями фермерів та держав-членів та швидким узгодженням з Європейським парламентом та Радою Європи.
Документ пропонує заходи для покращення позиції фермерів у ланцюзі постачання продовольства, його обговорюватимуть міністри сільського господарства на наступному засіданні Ради Європи.
Адаптація до нових реалій
У перший рік впровадження поточної CAП 2023-2027 фермери ЄС зіткнулися з проблемами щодо відповідності деяким екологічним стандартам GAEC (9 стандартів так званих хороших сільськогосподарських та екологічних умов агровиробництва), виконання яких є обов’язковим для отримання допомоги в рамках САП.
Про які умови йдеться:
- GAEC 8 – стандарт щодо непродуктивних об’єктів агрогосподарств. Фермери повинні будуть підтримувати існуючі об’єкти ландшафту на своїй землі, але більше не будуть зобов’язані відводити мінімальну частину своєї орної землі під непродуктивні ділянки, такі як перелоги. Натомість вони можуть добровільно залишити частину своєї ріллі непродуктивною або створити нові елементи ландшафту (наприклад, живоплоти чи лісосмуги) і отримати додаткову фінансову підтримку через механізм екосхем.
- GAEC 7- стандарт щодо сівозміни. Фермери ЄС можуть обрати сівозміну або диверсифікацію своїх культур залежно від умов, з якими вони стикаються і якщо їхня країна вирішить включити опцію диверсифікації культур у свій стратегічний план CAП. Гнучкість у диверсифікації культур замість сівозміни дозволить фермерам, які зазнають регулярних посух або надмірних опадів, легше виконувати цю вимогу.
- GAEC 6 – стандарт щодо використання покривних посівів. Держави-члени матимуть набагато більше варіантів визначення чутливих періодів, коли використання покривних культур обов’язкове, і дозволених практик у відповідності до національних і регіональних умов та з урахуванням погіршення погодних умов.
Також Комісія пропонує можливість звільнити певні культури, типи ґрунтів або системи землеробства від дотримання вимог щодо обробітку ґрунту, використання покривних культур та сівозміни/диверсифікації культур (відповідно до стандартів GAEC 5, 6 і 7).
Додано винятки, що дозволятимуть оранку для відновлення постійних пасовищ на ділянках Natura 2000, пошкоджених хижаками або інвазійними видами (відповідно до стандарту GAEC 9), які можуть діяти протягом усього періоду CAП у національних стратегічних планах. Але мають бути обмежені за територією та встановлюватися лише за необхідності для вирішення конкретних проблем.
В екстремальних випадках несприятливих погодних умов, які заважають фермерам належним чином працювати та виконувати вимоги GAEC, держави-члени також можуть запровадити тимчасові відступи від дотримання GAEC, проте,- тимчасово й для конкретних агрогосподарств.
Комісія пропонує звільнити агрогосподарства з площею виробництва до 10 га від контролю та штрафів, пов’язаних із дотриманням екологічних та соціальних вимог. Це значно зменшить адміністративне навантаження, пов’язане з контролем для малих фермерів, які складають 65% бенефіціарів CAП.
Щоб гарантувати, що країни ЄС можуть краще адаптувати свої стратегічні плани CAП до сучасних мінливих умов, Комісія подвоїла дозволену кількість щорічних правок у національних планах. Наразі національні стратегічні плани CAП зобов’язані виділяти 32% загального бюджету CAП на підтримку добровільних заходів для охорони довкілля, кліматичної стійкості та добробуту тварин. Запропоновані зміни зберігають цю вимогу, проте забезпечують більшу гнучкість для досягнення екологічних цілей CAП.
Крім того, держави-члени повинні будуть переглянути свої стратегічні плани CAП до 31 грудня 2025 року, якщо ЄС оновить конкретні екологічні та кліматичні акти (наприклад, щодо збереження диких птахів і природних оселищ дикої фауни та флори чи захисту водних об’єктів).
Покращення оплати праці фермерів та зміцнення їхньої позиції в ланцюгу постачання продовольства
Для покращення доходів фермерів Комісія, в ході поточної дискусії з міністрами сільського господарства та Європейським парламентом представила кілька варіантів дій у короткостроковій та середньостроковій перспективі.
По-перше, для отримання швидких результатів, – започаткування моніторингового органу для обліку виробничих витрат, маржі та торгових практик у ланцюжку постачання агропродовольчої продукції, який складатиметься з представників усіх секторів ланцюга постачання харчових продуктів та представників держав-членів і Комісії, і має підвищити прозорість витрат і прибутків через оприлюднення даних та обмін інформацією. Очікується, що перше засідання цього органу відбудеться вже цього літа.
По-друге, Комісія запропонувала заходи з цілеспрямованого вдосконалення поточної законодавчої бази, встановленої в Регламенті про створення спільної організації ринку сільськогосподарської продукції (Regulation No 1308/2013).
Ці заходи передбачають вдосконалення правил щодо контрактів, які фермери укладають з покупцями в харчовій промисловості чи роздрібній торгівлі. Також вони спрямовані на зміцнення організацій виробників для поліпшення співпраці між агрогосподарствами, сприятимуть кращій взаємодії між різними учасниками ланцюга постачання харчових продуктів та виправленню його дисбалансу, зберігаючи фундаментальний принцип ринкової орієнтації.
Комісія пропонує також можливість застосування нових правил щодо протидії недобросовісній конкурентній перевазі для імпортованої продукції. На даний момент принаймні 20% сільськогосподарської та харчової продукції, що споживається в одній державі-члені, надходить з іншої держави-члена. Необхідно посилити співпрацю національних правоохоронних органів, зокрема шляхом покращення обміну інформацією та стягнення штрафів.
По-третє, Комісія планує ретельну оцінку Директиви про недобросовісну торговельну практику в ланцюзі постачання харчових продуктів (Directive 2019/633), яка набула чинності з 2021 року. Перший звіт буде надано вже 2024 року, у ньому буде представлено консолідований аналіз стану виконання Директиви країнами-членами. Потім цей звіт буде використано для більш детальної оцінки, яку Комісія представить у 2025 році і яка може супроводжуватися, якщо буде доречно, законодавчими пропозиціями.
Запропоновані зміни призведуть до більш передбачуваної політики, яка не потребуватиме щорічних відступів і непропорційних зусиль від агрогосподарств.
Наразі зміни до регулювання САП мають підписати представники Ради та Європарламенту та опублікувати в Офіційному журналі – після оприлюднення зміни до САП наберуть чинності. Очікується, що фермери зможуть заднім числом застосувати деякі нові правила, пов’язані з екологічними умовами, вже для відшкодування витрат за 2024 рік.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Джерело:
- ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_24_1493
- consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2024/05/13/council-gives-final-green-light-to-a-targeted-review-of-the-common-agricultural-policy/
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
