Підсумки дискусійного майданчика
Переговорний процес щодо нашого вступу в ЄС вже фактично розпочався. Єврокомісія проводить консультації з усіх питань законодавства ЄС, в тому числі й аграрних. Ми маємо приєднатися до Спільної аграрної політики ЄС (САП), яка є досить рухливим механізмом і постійно змінюється. Маємо розробити національний план її впровадження, враховуючи вимоги Європейського зеленого курсу, який вже є частиною САП.
Як це вплине на карпатських вівчарів та сироварів, пасічників та виноробів, збирачів ягід, грибів чи виробників карпатського чаю? А може – нічого й не зміниться? Може – наші дрібні фермери вже працюють за європейськими стандартами? А може – європейське законодавство допоможе зміцнити фермерські господарства й захистити навколишні землі й гори?
16 травня Інформаційний центр “Зелене досьє” провів дискусію “Євроінтеграція України: що буде мати карпатський фермер?” (в рамках проекту “Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч” за підтримки Секретаріату Карпатської конвенції та фінансування Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Європейське відродження України”).
Наші експерти пояснили вимоги європейського законодавства та переваги від запровадження нових правил і стандартів, а карпатські фермери поділилися своїми потребами та очікуваннями. Карпатські фермери обговорили, як вплине на них євроінтеграція, які виклики та можливості постануть перед ними.
Учасники нашого дискусійного майданчика і власне проекту – дуже різні. У когось невеличке домогосподарство в горах, а хтось представляє потужну професійну асоціацію. Хтось уже пропонує унікальні продукти з сертифікатом географічного зазначення чи позначкою органічного продукту, а хтось задешево продає сиру продукцію протягом короткого сезону. Хтось вже має непогані прибутки від експорту своєї продукції, а хтось і не прагне виходити за межі свого місцевого ринку.
Що їх всіх об’єднує – вони усвідомлюють, що запровадження стандартів ЄС змінить правила господарювання і умови життя.
Попри очікування організаторів висновки учасників дискусії виявилися досить оптимістичними, – вступ до ЄС означає багато нових можливостей, подолання проблем, – фермери готові до змін.
Євроінтеграція матиме позитивний вплив на фермерів, вважають учасники. У цьому особливо переконані ті, хто знайомий з досвідом інших східно- та центральноєвропейських країн-членів ЄС.
Основні висновки дискусії:
- Об’єднання в кооперативи та асоціації є важливим для фермерів. Таким чином вони можуть вчитися один у одного, співпрацювати з державою, міжнародними донорами та іншими платформами. Це дає змогу розділити операційний тягар, придбати обладнання або модернізувати його, створювати системи маркування та контролю якості, розробляти маркетингові стратегії, співпрацювати з фондами та залучати туристів і покупців – створювати ланцюжок доданої вартості. Об’єднаним фермерам легше підготуватися до нових вимог, і коли ці вимоги набудуть чинності, вони вже будуть до цього готові і матимуть перевагу над тими виробниками, які розпочнуть цей шлях пізніше.
- Програми обміну та стажування допоможуть фермерам краще зрозуміти, як все працює в ЄС і чого очікувати, особливо цінним є досвід сусідніх карпатських країн, яким нещодавно довелося здійснити цей перехід.
- Фінансова та експертна підтримка міжнародних програм, що працюють у регіоні, таких як ФАО та IPRSA (проект ЄС “Реформа інституційної політики для розвитку малих форм господарювання в сільському господарстві України”), довела свою високу ефективність.
- Міжнародні платформи та всі види співпраці з виробниками сільськогосподарської продукції в сусідніх країнах ЄС також є дуже вагомим інструментом, як зазначили вівчарі, бджолярі та винороби.
- Учасники дискусії підкреслили важливість співпраці та діалогу між фермерами, фермерськими асоціаціями, державою та фінансовими установами. Тільки таке поєднання гарантує, що дорога до Європейського Союзу буде світлою та радісною.
- Ця співпраця також дозволяє фермерам вирішувати гострі проблеми, такі як забруднення агрохімікатами: коли, наприклад, великі агрохолдінги застосовують пестициди 3-4 рази за сезон. В результаті гинуть бджоли та труяться люди на прилеглих територіях. Учасники сподіваються, що імплементація європейських норм допоможе протидіяти цьому злу. Іншою критичною проблемою для бджолярів є вирубка медоносних дерев лісгоспами, яка може бути врегульована шляхом ширшого діалогу з усіма залученими сторонами.
- Доступність адміністративних послуг є надзвичайно важливою, особливо для віддалених громад та окремих господарів. Необхідно проводити інформаційно-освітні програми на базі сільських рад, як власними силами, так і з залученням фахівців з об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та сільськогосподарських дорадчих служб. Дорадчі служби також повинні направляти консультантів у села, оскільки фермерам важко відриватися від роботи для поїздок до адміністративних центрів ОТГ. Більшість таких фермерів скептично ставляться до можливості отримання грантової підтримки, в основному через відсутність інформаційної підтримки.
- Потрібна сучасна розгалужена ветеринарна служба в гірській місцевості. Фермерам, які не об’єднані в асоціації, складно подавати заявки на отримання державних субсидій, оскільки через нерозвиненість ветеринарної служби в гірській місцевості важко отримати необхідні довідки на місці. Крім того, фермери не мають права продавати продукцію без ветеринарних довідок та постійного моніторингу здоров’я тварин. Відсутність системи страхування худоби також є болючим питанням.
- Розвиток сільських територій можливий лише за участі молоді, яка, на жаль, виїжджає з сільської місцевості, особливо з гірських районів. Тому, наприклад, Асоціація виноробів та виноградарів Срібної Землі співпрацює з шістьма факультетами Ужгородського національного університету та Одеського технологічного університету, залучаючи до співпраці студентів.
- Існує потреба у ширшому залученні фермерських об’єднань до розробки стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій та інших національних законодавчих актів. Це можливо і необхідно на даному етапі, коли Україна може вести переговори про майбутню САП і повинна розробити свій національний стратегічний план на після 2027 року. І, потенційно, спільний стратегічний план для Карпатського регіону, що також можливо відповідно до законодавства ЄС.
Ми плануємо продовжити цю розмову під час наступних онлайн зустрічей на дискусійному майданчику. Будемо дуже раді участі наших колег з інших карпатських країн в обговоренні переваг, які вони можуть отримати від європейської інтеграції України.
Також у липні буде організовано спеціальний тур для учасників робочої групи зі сталого розвитку сільського господарства та сільських територій Карпатської конвенції до українських фермерських господарств.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
