Українські Карпати на шляху до ЄС: люди і справи
Олександр Мартин очолює Громадську спілку «Асоціація виробників традиційних карпатських та високогірних сирів», яка була створена в 2018 році на Рахівщині за сприяння проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». В асоціації сьогодні 33 члени – виробники, ресторатор і гід Музею Бриндзі.
До створення асоціації виробники гуцульської овечої бриндзі мали дуже багато операційних навантажень. Водночас і фермер і виробник, господар повинен був утримувати самостійно худобу, заготовляти корма, виготовляти продукцію та продавати. Єдина можливість реалізувати продукцію – на продовольчих ринках, а це означає – нижче собівартості і конкуруючи з виробниками подібної продукції з низинних регіонів, де умови праці набагато легші.
На високогір’ї умови виробництва, наприклад, трансфер, заготівля кормів – складніші через висоту та ландшафт. Так, на Рахівщині пасовища знаходяться на висоті від 1200 до 1800 метрів над рівнем моря.
Але високогірні сири є унікальним та цінним продуктом: отари випасаються на висоті понад 700 метрів, на альпійських луках із різнотрав’ям та червонокнижними рослинами, а період виробництва сирів дуже короткий, всього 4 місяці.
За допомогою експертів проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» учасники асоціації створили специфікацію продукту гуцульська бриндзя, зафіксували унікальну технологію її виготовлення, а також розробили алгоритми та правила безпечності виробництва харчових продуктів та створили систему внутрішнього контролю якості.
Зрештою, було зареєстровано перше українське географічне зазначення – «Гуцульська овеча бриндзя», яке відповідає всім європейським вимогам і має право на визнання в ЄС.
І вже два роки бриндзя успішно продається не по 120 гривень за кілограм, як це було раніше, а по 700, що відповідає її справжній цінності. Звісно, цьому передували і маркетингові дослідження, на основі яких були розроблені маркетингові стратегії, і навчання, і величезна робота з популяризації унікального продукту та залучення туристів.
Розроблено туристичні маршрути полонинськими господарствами, а отже фермери тепер можуть реалізовувати продукцію туристам без посередників. Продукція має спільне маркування, а також містить інформацію на пакуванні про те, хто є виробником, де виробляється, на яких виробничих потужностях, термін придатності.
Щодо викликів євроінтеграції Олександр Мартин налаштований оптимістично: «Наразі ми як асоціація отримуємо інформацію, маємо змогу адаптуватися, підтягувати норми. Я думаю, що на момент, коли вже ці всі норми в Україні будуть запроваджені, ми будемо готові».
Наразі ж асоціація продовжує співпрацю з європейськими проектами, зокрема з IPRSA (проєкт ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні») і є одним з пілотних осередків системи АКІС в Україні.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
