Українські карпатські бджоли (часом зустрічається скорочене – Карпатка) надзвичайно працьовиті та миролюбні. Це пояснюється умовами їх життя в суворому гірському кліматі, де тепла, сонячна, сприятлива для роботи погода впродовж лічених хвилин може змінитись на дощову і прохолодну. В цих умовах бджолам потрібно швидко братися до роботи, інтенсивно приносити нектар та квітковий пилок щоб зуміти забезпечити сім’ї медом і вижити в цих важких умовах.
Карпатські бджоли здатні працювати в умовах з низькою освітленістю, при високих перепадах градієнтів температур у підніжжі гір і на їх вершинах, здатні приносити нектар навіть в невеликий дощ та забирати нектар з цукристістю менше 8%, одночасно працювати на багатьох видах рослин.
Українська карпатка – універсальна порода, яка легко адаптується для роботи як в умовах з холодним, дощовим кліматом так і в тропічних навіть посушливих умовах півдня.
За сприятливих умов карпатські бджоли здатні збирати 120-150 кг товарного меду за сезон. Усі ці властивості дають можливість успішно використовувати українських карпатських бджіл у різних куточках світу як на невеликих приватних, так і на потужних промислових господарствах.
Один з вагомих продуктів експорту з пасік України – пакети та матки карпатських бджіл. Втрату традиційного російського ринку збуту нині заповнюють завдяки переорієнтації на інші країни, зокрема Канаду, Румунію, Чехію, Узбекистан. Вступ України до Євросоюзу, інтеграція в світові торгівельні структури дозволить пасічниками Закарпаття працювати більш впевнено та рентабельно, адже фінансова самодостатність дозволить більше уваги і засобів виділяти для збереження карпатських бджіл, для їх подальшого покращення.
Збереження чистопородних карпатських бджіл є стратегічно важливим для України.
Саме тому в Закарпатті працює лабораторія селекції і репродукції карпатських бджіл Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», яка впродовж багатьох десятиліть досліджує та опікується місцевими популяціями карпатських бджіл. Фахівці лабораторії в чистопородному розведенні на високогірних пасіках утримують карпатських бджіл типів Вучківського, Рахівського, Говерла та Синевир.
У тісній співпраці з Закарпатською спілкою пасічників «Срібний край» фахівці лабораторії проводять роботи з популяційного збереження чистопородних карпатських бджіл на приватних пасіках у визначеному географічно відокремленому ареалі Міжгірської екосистеми, який включає 7 високогірних населених пунктів. Паралельно успішно працюють високогірні пункти природного контрольованого парування бджолиних маток «Ростока», «Кантина», «Верхній Бистрий», «Медвежий». Цей сучасний селекційний інструмент дає можливість ефективно покращувати місцеві популяції карпатських бджіл, якісно їх зберігати та забезпечувати місцеві пасіки-репродуктори високоякісним племінним матеріалом для подальшої масової репродукції карпатських бджіл.
Проте, ризики неконтрольованої гібридизації, а значить знищення місцевих популяцій карпатських бджіл на пасіках Закарпаття є дуже високими. Причиною цьому є неконтрольоване завезення окремими несвідомими пасічниками чужих для Закарпаття порід, що призводить до генетичного забруднення місцевих бджіл. Тому доля чистопородних карпатських бджіл безпосередньо знаходиться в руках самих місцевих пасічників і залежить від їх свідомості та розуміння проблеми.
Стратегію розвитку бджільництва Закарпаття формує пасічна спільнота, яка об’єднує свої зусилля через спільне громадське формування ЗСП «Срібний край», через об’єднання довкола ідеї збереження чистопородних українських карпатських бджіл, через розвиток спільного бренду географічно зазначеного продукту «Мед Закарпаття», через просування експортно орієнтованих товарних позицій на міжнародні ринки.
В Закарпатті успішно працюють широко відомі пасічні господарства, які є своєрідними лідерами пасічної спільноти області. Серед них необхідно виділити багатопрофільне пасічне господарство родини Віктора Папп, в якому працюють два головні підрозділи: Племінний завод з розведення карпатських бджіл типу Синевир та спеціалізоване підприємство ТМ «Мед Карпат» з поглибленої переробки продуктів бджільництва; пасічні господарства родини Ю. Хоми (ТМ «Медовий край»), Беци В. (Колочавська пасіка) та інших.
Мед, зібраний в Карпатах працьовитою Карпаткою, славиться своїми цілющими якостями, як і всі інші продукти бджільництва.
В 2010 році в рамках “Медового туристичного шляху Закарпаття” сім’єю бджолярів Людмилою та Віктором Переста було відкрито дегустаційний зал «Медовий дім». В Медовому домі можна добре роздивитися продукти бджільництва, скуштувати мед, крем-мед чи медові напої. Та й за бджолиним сімейством поспостерігати наживо через скляну стінку вулику. Сюди приходять туристи, полюбляють Медовий дім діти. Віктор і Людмила Переста пораються з невеличкою сімейною пасікою, займаються просвітництвом і завжди раді відвідувачам.
Пасічники Закарпаття – працьовиті та самовіддані люди, які завжди відкриті для спілкування, завжди раді гостям, і завжди знайдуть вільну хвилинку, щоб розповісти про своїх улюблених карпатських бджіл та ті продукти, які збирають з їх допомогою.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
