У червні 2024 року Європейська Комісія оприлюднила проєкт директиви щодо моніторингу ґрунтів (Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on Soil Monitoring and Resilience (Soil Monitoring) із загальною методологією стійкого керування якістю та мінімізації забруднення ґрунтів, запобігання негативного впливу на довкілля та здоров’я населення.
Необхідність застосування моніторингу стану ґрунтів обумовлена суттєвим впливом їх якості на економіку та стійкий розвиток ЄС. Здорові ґрунти є запорукою якості та доступності майже 95% харчових продуктів, домівкою для більше 25% біорізноманіття та найбільшим місцем накопичення вуглецю на планеті. Проте більше 60% ґрунтів у ЄС є наразі деградованими.
Стратегія ЄС щодо ґрунтів, представлена Комісією у 2021 році, головною причиною тривожного стану ґрунтів називає відсутність спеціального законодавства. Кінцевою бажаною метою запропонованої нині директиви є забезпечення здорового стану всіх ґрунтів до 2050 року, відповідно до амбіцій ЄС щодо нульового забруднення. Директива також сприятиме досягненню цілей порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку.
Комісія запропонувала, щоб держави-члени розпочали відстеження змін, а згодом і оцінку здоров’я всіх ґрунтів на своїй території та обов’язковий перехід до практики сталого управління ґрунтами для всіх землевласників.
Держави-члени визначатимуть точки відбору проб для моніторингу ґрунтів на основі загальної методології, розробленої для ЄС. Втім, передбачається й додаткова гнучкість для держав-членів щодо методології вимірювання ґрунту, включаючи можливість використання існуючих даних і систем моніторингу; також планується встановити мінімальні вимоги до якості лабораторій, які аналізують зразки ґрунту, щоб забезпечити можливість порівняння результатів.
Загальний підхід пропонує оцінку здоров’я ґрунту на основі фізичних, хімічних та біологічних параметрів та системи подвійних значень для оцінки стану ґрунту, включаючи встановлення цільових показників на рівні ЄС для відображення довгострокових цілей та оперативних граничних показників на рівні держав-членів для кожного параметру ґрунту, щоб визначити пріоритети та заходи поступового впровадження щодо покращення стану ґрунту.
Держави-члени визначатимуть практики сталого управління ґрунтами протягом п’яти років після набрання чинності запропонованого законопроєкту, беручи до уваги керівні принципи сталого управління ґрунтами (які викладені в законопроєкті). Довгостроковою метою цих заходів є припинення деградації природних ландшафтів ЄС до 2050 року, а найбільш ефективним заходом підтримки якості вже задіяних у господарський діяльності ґрунтів вважатиметься протидія ущільненню і ерозії ґрунтів.
Законопроект також встановлює принципи щодо мінімізації негативних наслідків землекористування, що необхідно враховувати при просторовому плануванні землекористування державами-членами на місцевому та національному рівні.
Також, відповідно до запропонованої директиви, країни-члени мають ідентифікувати усі потенційно забруднені ділянки з внесенням цих даних до відкритого реєстру. Передбачається поетапний ризик-орієнтований підхід, який дозволить державам-членам визначати пріоритетність заходів, беручи до уваги потенційні ризики, соціально-економічний контекст і поточне та заплановане землекористування. Щоб допомогти визначити потенційно забруднені ділянки, держави-члени погодилися створити національні списки потенційно забруднюючих видів економічної діяльності. Після виявлення забруднення ділянку мають дослідити та оцінити будь-які неприйнятні ризики для здоров’я людини та навколишнього середовища через забруднення.
Запропонована директива є частиною запланованих в ЄС заходів, націлених на відновлення природи, природних екосистем та біорізноманіття. У червні також було остаточно затверджено Регламент про відновлення природи (REGULATION OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on nature restoration and amending Regulation (EU) 2022/869), що встановлює мету відновити щонайменше 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року та всі екосистеми, які потребують відновлення, до 2050 року.
Щоб досягти загальних цілей ЄС країни-члени повинні відновити щонайменше 30% екосистем та оселищ для дикої природи (від лісів, пасовищ і водно-болотних угідь до річок, озер і коралових рифів) з поганого стану до доброго до 2030 року, збільшивши до 60% до 2040 року та 90% до 2050 року та продовжувати працювати над узгодженням інших заходів, що впливають на природні екосистеми, таких як застосування обов’язкових екологічних вимог для фермерів в ЄС та скорочення текстильних і харчових відходів.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
