У гірських регіонах проживає 12% населення світу (приблизно 750 мільйонів людей), а ще 26% пов’язані з цими територіями через залежність від гірських екосистем.
Цей взаємозв’язок підкреслює гостру потребу в транснаціональних та міждисциплінарних дослідженнях, які об’єднують природничі та гуманітарні науки для всебічного розуміння гірських екосистем.
«Неможливо досліджувати дуже складні культурні екосистеми, якими є гори, без зв’язку між людьми та вченими-екологами», – наголошує румунська антропологиня, докторка Іоана Баскервіль.
Нематеріальні цінності карпатських пастухів виходять далеко за межі контексту господарювання. Вони мають вирішальне значення для розуміння пасторалістської спадщини регіону. Це глибокий емоційний, духовний та традиційний пласт культури, який відображає унікальний симбіоз людини з природним середовищем.
Усні традиції, сезонні міграції та особливий зв’язок з ландшафтом становлять суть культурної ідентичності пастуших громад Карпат. Збереження цих нематеріальних елементів є критично важливим для виживання та збереження культурної спадщини, традиційного способу життя в умовах сучасних викликів.
Про дослідження нематеріальної культурної спадщини карпатських пастуших громад Румунії, їхньої міфологіі, легенд та магічних вірувань, а також про прагматичні традиційні агроекологічні знання та перевірені часом практики управління ландшафтом і тваринництвом ішлося на семінарі «Картографування нематеріальної спадщини Карпат: від вампірів до традиційних агроекологічних знань румунських пастуших громад».
Румунські науковці занепокоєні тим, що люди, які приймають рішення, часто не усвідомлюють глибокого впливу своїх дій на людей і громади. У світі взаємопов’язаних криз важливо звертати увагу на «нематеріальні цінності» – нематеріальні аспекти реальності, такі як почуття, погляди та виклики, що їх переживають люди та спільноти, але яким зазвичай не приділяють достатньо уваги. В результаті ми спостерігаємо занепадад пасторалізму як способу існування. Складні умови життя та праці пастуших громад разом з наступом економічної моделі великого агробізнесу посилюють їх маргіналізацію.
«Нам, антропологам, потрібен час, але, можливо, світ навколо нас не має достатньо часу, щоб зрозуміти ці нематеріальні речі. Отже, що таке нематеріальні цінності в моєму розумінні? Нематеріальна культурна спадщина або нематеріальні цінності – це програмне забезпечення нашого світу, в той час, коли світ природи, особливо в Карпатах, – це «залізо», – пояснює докторка Іоана Баскервіль. – І ви не можете змусити одне працювати без іншого. Потрібно поєднати «залізо», природу, і людську сторону природи, а також те, як вони пов’язані між собою».
У світі шириться рух за збереження пасторалізму, в якому Карпатський регіон відіграє значну роль:
- Генеральна Асамблея ООН проголосила 2026 рік Міжнародним роком пасовищ та пасторалізму.
- Сьома Конференція Сторін Карпатської конвенції підтримала цю ініціативу заради збереження практик пасторалізму в Карпатах і поза ними.
- Робоча група Карпатської конвенції зі сталого розвитку сільського господарства та сільських територій обрала підтримку пасторалізму пріоритетом своєї діяльності.
- Триває процес номінування карпатського пасторалізму та культури сезонного перегону худоби до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Україна, як Сторона Карпатської конвенції, є учасницею цього процесу та вже внесла цю культуру до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
- Колеги з Альпійської конвенції разом із представниками Карпатських країн співпрацюють для створення мережі шкіл пасторалізму.
Також ми раді поділитись можливостями участі у проектах Мережі шкіл пасторалізму та збору кращих практик управління пасовищами через випасання худоби:
- Проєкт ShepforBio досліджує потреби та необхідний потенціал для мережі шкіл пасторалізму та зацікавлених сторін на рівні ЄС через анкетування. Поки що з Карпатського регіону надано дуже мало інформації, однак пастуші громади та навчальні заклади в Карпатських країнах також отримають користь від такого обміну.
- Триває відкритий конкурс кращих практик для європейської бази даних, яка включає успішний досвід використання та просування випасу для управління луговими екосистемами. Цей проект спрямований на відновлення луків та пасовищ завдяки випасанню худоби. Поки що є лише один приклад з Румунії: «Міське пасовищне тваринництво на занедбаних землях у Румунії». Організатори будуть раді прикладам з інших карпатських країн.
- В найближчому майбутньому колеги з Euromontana та ShepforBio планують вебінар для обговорення досвіду роботи шкіл пасторалізму та їх мережування.
Надія Шевченко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
