«Сталий розвиток – це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби» (Комісія Брундтланд, Міжнародна (Світова) комісія з довкілля і розвитку).
Порядок денний ООН до 2030 року затвердив у 2015 році 17 глобальних Цілей сталого розвитку (ЦСР), спрямованих на подолання бідності, нерівності, зміни клімату та деградації довкілля. У світі ЦСР впроваджуються через національні стратегії, міжнародні програми та партнерства, що базуються на співпраці урядів, НУО та бізнесу. Про прогрес, що наразі є нерівномірним через війни, економічні кризи та кліматичні виклики, країни звітують через Добровільні національні огляди (VNR).
Європейський Союз є світовим лідером у розробці та впровадженні політики сталості: амбітні політичні цілі, комплексна архітектура законодавства, спрямованість на трансформацію економіки та суспільства, формування основи для національних законодавств країн-членів ЄС і країн-кандидатів (таких як Україна).
У країнах ЄС звітність щодо сталого розвитку є обов’язковою для багатьох підприємств відповідно до вимог директив щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD) та корпоративної сталості (CSDDD). Компанії певного розміру повинні оцінювати власні операції та ланцюг постачання, розкривати інформацію про те, що вони вважають ризиками та можливостями, що виникають із соціальних та екологічних питань, а також про вплив їх діяльності на людей та навколишнє середовище.
🔗 Які є ключові елементи політики сталості в ЄС, законодавче забезпечення та фінансові інструменти на підтримку політики та яка ситуація в Україні.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
