Платформа громадянського суспільства (ПГС) Україна – ЄС, заснована у 2015 році з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію, десять років прокладає шлях до Європейського Союзу і сьогодні є в авангарді євроінтеграційного процесу. Співпраця профспілок, роботодавців та організацій громадянського суспільства України та ЄС, участь українських членів ПГС у роботі ЄСЕК (Європейський соціально-економічний комітет) допомагає у вирішенні гострих проблем, захисті спільних інтересів, здатна впливати на прийняття рішень в ЄС.
Чергова двостороння зустріч ПГС – ювілейна, і тому ми трохи оглядаємось на зроблене, оцінюємо здобутки й помилки. Та найважливіше – погляд уперед, нові цілі й завдання у спільній Декларації, яка приймається цього разу в Римі, в синергії з URC25 (Конференція з питань відновлення України).
У Декларації ПГС відзначає посилення ролі громадянського суспільства у формуванні політики, розвитку людського капіталу, двосторонньому економічному співробітництві, модернізації різних секторів економіки та сфер суспільного життя, цифровій трансформації, а також у забезпеченні інклюзивної відбудови України відповідно до європейських цінностей та принципів сталого розвитку.
ПГС вітає підписання Україною та Радою Європи Угоди про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України як вирішального кроку до притягнення російського керівництва до відповідальності за злочин агресії; виступає за синхронізацію політики України та ЄС шляхом посилення санкцій ЄС проти Росії та інших країн, зокрема шляхом запровадження санкцій проти всіх російських банків без винятку, запровадження санкцій (аж до повної заборони) на імпорт нафти, газу, ядерних матеріалів, металопродукції та технологій походженням з Російської Федерації.
Члени ПГС беруть активну участь у роботі URС, – виступають на сесіях та паралельних заходах, долучаються до підписання міжнародних документів і закликають до імплементації укладених угод.
ПГС наголошує в Декларації на необхідності підтримки більш активної та повноцінної участі українських організацій громадянського суспільства у плануванні та впровадженні порядку денного реформ у країні. Крім того, ми говоримо про потребу більш активного долучення українських ОГС і до стратегічного діалогу стосовно подальшого розвитку ЄС (зокрема, в галузі аграрної політики та харчової безпеки).
Декларація ПГС закликає до скоординованої співпраці між зацікавленими сторонами та партнерами ЄС і міжнародними партнерами для захисту та відновлення довкілля, пошкодженого війною, та покарання за екологічні злочини, оскільки вони неминуче матимуть довготривалі наслідки.
Декларація підкреслює необхідність забезпечення зеленого та справедливого переходу шляхом інтеграції екологічної політики в усі галузеві програми розвитку та гармонізації законодавства у сфері сталого розвитку зі стандартами ЄС.
Щодо принципів сталого розвитку:
політика сталості ЄС, її законодавче забезпечення та фінансові інструменти на її підтримку є не тільки орієнтиром для України, але вже починають втілюватися завдяки інтеграції українського бізнесу до спільного ринку ЄС, завдяки вимогам, які висувають банківські структури до наших підприємців. І хоча на законодавчому рівні політика сталості в Україні не зафіксована, усвідомлення необхідності запровадження європейських соціальних та екологічних стандартів вже є, а ухвалення відповідного законодавства (у процесі євроінтеграції) є тільки питанням часу.
Щодо інтеграції екологічної політики в галузеві програми:
поки що це завдання не усвідомлене на різних рівнях.
Екологічна та кліматична складова євроінтеграційного процесу залишаються серед найбільш складних для впровадження. Попри ухвалення у 2024-2025 роках важливих стратегічних та законодавчих актів у сфері зміни клімату, промислового забруднення, поводження з відходами, попереду ще багато складних реформ, які вимагають негайних дій, посилення інституційної спроможності, фінансових інструментів.
Відповідно до попередніх рекомендацій Європейської комісії, Україні необхідно забезпечити міжгалузеву інтеграцію питань довкілля та клімату в плани відновлення країни, визначити стратегію зеленого відновлення для ключових секторів і визначити пріоритетність відповідного законодавства та стандартів ЄС у своїй Національній програмі прийняття актів ЄС.
На жаль, питання довкілля й клімату не інтегровані належним чином в галузеві програми відновлення, а плани відновлення залишаються фрагментованими, не враховують наскрізність екологічної та кліматичної складової. На ці проблемні питання прямо вказує Позиційний документ, поширений на URC25 представниками двох платформ.
Ми не знаємо, як саме принципи зеленого відновлення та сталого розвитку України, інтеграція екологічної політики в галузеві програми відбуватимуться надалі, – реформованим складом Кабінету Міністрів України.
Поділяємо занепокоєність екоспільнот щодо віднесення Міністерства захисту довкілля до когорти ресурсних структур та поєднання його з іншими міністерствами.
Віримо в незворотність євроінтеграційного курсу України, а отже у запровадження принципів сталого розвитку та зеленого відновлення, що є обов’язковою умовою доєднання України до ЄС.
Тамара Малькова, директор Інформаційного центру «Зелене досьє», член Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, Київ-Рим.
Участь в URC25 підтримана в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
