«Найкращі практики для агроекологічних та кліматичних заходів у Cпільній аграрній політиці ЄС після 2027 року – уроки, отримані з чинних стратегічних планів CAP» («Best practices for agri-environmental and climate actions within the CAP post-2027 – Lessons learnt from current CAP strategic plans»)
Європейська Комісія оприлюднила рекомендації державам-членам щодо проєктування агро‑екологічних і кліматичних заходів у рамках CAП 2028–2034, спираючись на уроки впровадження програм САП 2023–2027. Це практичний посібник із чіткими порадами для розробки національних планів CAП 2028–2034: від пакетних схем з управління агровиробництвом в цілому та результато-орієнтованих індивідуальних заходів до поєднання інструментів, цифрового моніторингу та колективних схем, з наголосом на те, що успіх також залежить від територіального таргетування, привабливості виплат і спроможності системи моніторингу.
Документ містить приклади практик і кейсів з понад 20 держав-членів – схеми з підходами щодо управління агровиробництвом, результато‑орієнтовані заходи, колективні ініціативи та використання супутникового моніторингу. Рекомендації спираються на оцінку успішного досвіду країн-членів.
Досвід Нідерландів, наприклад, про застосування схеми з колективною сертифікацією за електронною бальною системою виплат (більше балів – більше виплати). У Франціі – схеми з переходу до більш екологічних практик та колективні відстрочки скошування або залишення коридорів для природи. У Німеччині – результато‑орієнтовані схеми для багаторічних трав та колективні заходи для груп землекористувачів. У Польщі, Іспанії та Естонії успішний досвід з використання супутникових даних для моніторингу стану угідь і перевірок; у Люксембурзі – заходи зі зниження щільності поголів’я і підтримки стану пасовищ; Болгарії, Кіпрі та Мальті – зменшення використання пестицидів та їх впливу на довкілля.
Основні рекомендації документу:
- Перехід від компенсацій до стимулів – не лише відшкодовувати витрати, а й фінансово стимулювати надання екосистемних послуг, що робить програми привабливими для фермерів.
- Поєднання інструментів CAП з інвестиціями, дорадництвом, інноваціями та кооперацією для трансформації систем виробництва.
- Гнучкість дизайну інструментів: «пакетні» або whole‑farm схеми у поєднанні з бальною системою дають змогу поєднати різні практики й стимулювати перехід до більш сталих практик (за принципом «робити більше – отримувати більше»).
- Ефективний моніторинг і контроль – поєднання супутникового моніторингу, адміністративних перехресних перевірок і ризико‑орієнтованих інспекцій знижує адміністративне навантаження й запобігає помилкам.
Документ рекомендує надавати фермерам «меню» позитивних практик із вагою (балами) за екологічну цінність – це збільшує синергію між заходами і дає фермерам вибір. Рекомендується використання низки заходів для переходу на органічні, регенеративні, агролісівничи практики тощо, включно з одноразовою виплатою для покриття витрат перехідного періоду.
Також додаються практичні рекомендації щодо тривалости й балансу виплатних схем та зобов’язань фермерів: річні схеми ефективні для швидкого залучення та тестування практик, а використання багаторічних схем необхідне для системного відновлення біорізноманіття, накопичення вуглецю та управління поживними речовинами.
Дуже важливо звернути увагу на використання схем з підтвердженням результатів від кожного фермера та колективних і ландшафтних схем для груп землекористувачів, – це підвищує масштабність і ефективність заходів.
Автори наполягають, що дуже велике значення мають таргетування і територіальна адаптація, що передбачає врахування результатів оцінки територій (агро‑екологічні карти, LPIS, шари ґрунтів/схилів) з визначенням найбільш проблемних питань (нітрати, ерозія, біорізноманіття) і відповідним плануванням необхідних та ефективних заходів. А використання цифрових інструментів (супутникові дані Sentinel, моделювання) полегшує моніторинг дотримання зобов’язань і зменшує кількість виїзних перевірок.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Будуємо мости: налагодження довіри до довкіллєвого сектору України», що впроваджується МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» в межах програми «Разом для людей та планети» (ToPP). Програма ToPP реалізується завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF.
Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.
