Європейська кліматична політика та її вплив на сільське господарство України

Європейська кліматична політика є глобальним еталоном у боротьбі зі зміною клімату; вона спрямована на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року в рамках Європейського зеленого курсу (European Green Deal), ухваленого у 2019 році.

Як зазначила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, «Зелений курс — це наш план зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом, одночасно створюючи нові робочі місця та можливості».

Ця політика базується на цілях Паризької угоди 2015 року, яка встановила ціль обмеження підвищення глобальної температури до 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем і зобов’язала країни розробляти національно визначені внески (NDC) для скорочення викидів.

Україна, як кандидат на вступ до ЄС, що експортує понад 60% сільгосппродукції до європейських ринків (Держстат, 2024), адаптує власне законодавство, зокрема, через Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики». Для українського агросектору ці політики відкривають можливості сталого розвитку, але створюють виклики, пов’язані з імплементацією нових стандартів.

🔗 Детальніше про ключові елементи європейської кліматичної політики та законодавства та завдання України з імплементації європейського законодавства та Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» в довідкому матеріалі.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».

Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».