Тамара Малькова, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Підготовлено для літньої сесії Міжнародної Карпатської Школи, червень 2020
Карпатська конвенція (Рамкова Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат) охоплює весь спектр гірського життя. І хоча розроблена й підпорядкована вона екологічним відомствам в усіх семи країнах (Сторони конвенції: Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словацька Республіка й Україна), але не менше стосується і численних інших державних та недержавних структур. Дійсно, сталим розвитком Карпат мають опікуватись не лише екологічні відомства, адже йдеться і про енергетику, і про транспорт, промисловість та сільське господарство, а не тільки про питання біорізноманіття, ліси, ландшафти та водойми, що знаходяться безпосередньо у підпорядкуванні міністерств охорони довкілля. Тобто, інтеграція екологічних засад до інших галузевих політик є цілком логічною. Втім, саме цей інтеграційний, сталий підхід зіграв і доволі негативну роль у справі впровадження конвенції.
