Сьома Конференція Сторін Карпатської конвенції (11 -13 жовтня, Белград, Сербія).
В центрі уваги – подальша інтеграція Конвенції у регіональні та глобальні процеси й програми задля досягнення глобальних цілей та завдань біорізноманіття. Декларація міністрів відзначає як визначне досягнення розробку та затвердження Рамкової програми збереження біорізноманіття Карпат (Carpathian Biodiversity Framework), яка слугуватиме імплементації глобальної рамкової програми (Kunming-Montreal Global Biodiversity Framework) у Карпатському регіоні та є «життєво важливим інструментом для всебічної імплементації Карпатської конвенції та протоколів до неї».
Отже, сьогодні йдеться не просто про розробку й впровадження правових інструментів до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, а більше про співпрацю всіх складових конвенції, про інтеграцію до глобальних процесів, які покликані подолати глобальні кризи.
Саме тому підписано меморандум про співпрацю з Альпійською конвенцією та Конвенцією з біорізноманіття, яка має стати об’єднувальною платформою для двох регіональних конвенцій. А також – спільну декларацію з UNIDO, меморандум про співпрацю з глобальним рухом підтримки пасторалізму, договір про співпрацю з Європейською асоціацією гірських регіонів Euromontana.
Ґрунтовні дослідження науковців та широка програма освіти для сталого розвитку вже стали міжсекторальною системою, яка підтримує діяльність тематичних робочих груп всередині спільноти, що утворилася в рамках Карпатської конвенції. Розроблені протягом останніх трьох років моделі та системи інтеграційних процесів як в рамках самої конвенції, так і назовні, представлені та схвалені на Конференції Сторін.
В рамках конференції проведено консультації зі стейкхолдерами, висновки та пропозиції яких стануть додатком до офіційних рішень СОР7. Зелене відновлення України – одна з тем консультаційного процесу, яку ми винесли на обговорення колег.
Взагалі, війна в Україні проходить через усі обговорення на конференції. Підтверджуючи знов свою підтримку Україні та засуджуючи російську агресію, учасники конференції шукають конкретних шляхів підтримки нашої країни: вже започатковані спеціальні програми, подані проекти до міжнародних фондів.
Наступні три роки в Карпатській конвенції головуватиме Сербія. Міністерка екології Республіки Сербія пані Ірена Вуйович прийняла від польського уряду символічний жезл головування. Після Сербії черга головувати в конвенції перейде до України.
Базуючись на досягнутому за 20 років прогресі та усвідомлюючи нинішні виклики планетарної кризи, спільнота Карпатської конвенції рухається до досягнення визначеної Карпатської візії 2050.
Довідково.
Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) була прийнята 22 травня 2003 року на 5-й конференції міністрів «Довкілля для Європи», в Києві, за спільної згоди семи країн (Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словацька Республіка і Україна).
Конвенція служить основою для внутрішнього національного та транскордонного співробітництва, платформою для розробки та реалізації спільних політик, стратегій, програм і проектів зі збалансованого розвитку. Вона передбачає активну співпрацю усіх зацікавлених сторін, тобто – урядів країн, національних, обласних та районних органів влади й місцевого самоврядування, наукових установ, міжнародних інституцій, громадських організацій, бізнесу, місцевих громад.
В Україні відповідальним за координацію та реалізацію конвенції є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Міністерство закордонних справ України є Депозитарієм Карпатської конвенції — офіційною установою, де зберігаються оригінали офіційних документів та куди надходять ратифікаційні листи про приєднання до конвенції.
Наразі є чинними 5 протоколів до Карпатської конвенції.
Тамара Малькова, Інформаційний центр «Зелене досьє»
