Орхуська конвенція відзначає цими днями 25 років. Її комітет з дотримання став за цей час унікальним інструментом захисту екологічних прав громадян.
Про успіхи, досягнення, історію та наступні кроки говорили учасники відкритої сесії комітету, присвяченої 25-річчю конвенції (13 червня, Женева).
Комітет з дотримання змушує уряди постійно пам’ятати про свої зобов’язання відповідно до конвенції. Принципи та підходи Орхуської конвенції імплементуються в реальність, змінюють національні закони, допомагають коригувати діяльність у країнах та виправляти помилки, поступово поширюються на інші країни та континенти.
Комітет з дотримання став дієвим механізмом захисту прав громадян на доступ до інформації, на участь у процесі прийняття рішень та на доступ до правосуддя. Організації громадянського суспільства активно використовують орхуські механізми для відстоювання своїх екологічних прав. Останнім часом розроблено терміновий механізм захисту захисників довкілля.
Цікавий спогад із сьогоднішньої сесії: понад 25 років тому під час обговорення структури та органів майбутньої конвенції дві країни були категорично проти створення Комітету з дотримання. Аж до того, що відмовилися долучатися до Конвенції. Це були Росія і Туреччина.
Спасибі учасникам сесії за цікаві розповіді та спогади, за багаторічну титанічну роботу.
Тамара Малькова, Інформаційний центр “Зелене досьє”
***
Довідково
Конвенція ЄЕК ООН про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, середовища ухвалена 25 червня 1998 року в датському місті Орхус на четвертій міністерській конференції процесу «Довкілля для Європи». Сьогодні Сторонами Конвенції є 46 країн.
Україна однією з перших ратифікувала Орхуську конвенцію. У створенні Конвенції та її механізмів видатну роль відігравала Світлана Миколаївна Кравченко (світлої пам’яті) – засновниця МБО «Екологія-Право-Людина». Протягом десяти років професор Світлана Кравченко була віце-головою Комітету з дотримання.
Комітет з дотримання конвенції – інноваційний інструмент міжнародного екологічного правосуддя, який дозволяє урядам і громадськості виносити питання стосовно дотримання конвенції на розгляд найкращих фахівців з різних країн. Загалом (на осінь 2021 року) комітетом було розглянуто 193 справи, 188 з них – з подання НУО. Сьогодні серед дев’яти членів Комітету – український юрист Дмитро Скрильніков.