27 жовтня 2025 року Європейська Комісія опублікувала новий звіт про майбутнє сільського господарства ЄС до 2040 року на основі дослідження можливих сценаріїв, – Scenar 2040.
Дослідження Scenar 2040 базувалося на трьох агроекономічних моделях Інтегрованої платформи моделювання для агроекономічного аналізу товарів та політики, розробленої Центром спільних досліджень Європейської Комісії (Joint Research Centre – JRC – це департамент Європейської Комісії, який проводить незалежні науково обґрунтовані дослідження для підтримки політичних рішень). Розроблена JRC платформа моделювання різних сценаріїв служить для надання внутрішньої аналітичної підтримки Єврокомісії, інтегруючи економічні, екологічні та соціальні аспекти в аналізі політики ЄС.
Спільна аграрна політика ЄС (САП ЄС) поширюється на всі країни-члени ЄС, але має специфічну конфігурацію та втілення у відповідності до умов кожної країни у національних планах САП. Отже, подальша розробка САП вимагає нюансованого підходу для пошуку складних компромісів між економічною життєздатністю, продовольчою безпекою та захистом навколишнього середовища.
Спираючись на звіт про середньострокові перспективи розвитку сільськогосподарських ринків ЄС у 2024-2035 роках, який було сформовано на основі трендів, окреслених у «Сільськогосподарський огляд ОЕСР-ФАО на 2025-2034 роки» (ми про це писали тут) та аналізі поточних національних стратегічних планів САП, JRC дослідив вплив різних політичних рішень та трендів на формування сільськогосподарського ландшафту та ринку в ЄС. Результати були опубліковані в дослідженні Scenar 2040, де порівнюються базовий (наявний сценарій) та три інші сценарії для оцінки та аргументації позицій різних сторін у політичному діалозі щодо майбутнього САП, надається кількісне пояснення потенційних наслідків альтернативних шляхів САП:
- Сценарій «Продуктивність та інвестиції»
- Сценарій «Довкілля та клімат»
- Сценарій «Без САП ЄС»
Сценарій «Продуктивність та інвестиції» розглядає потенційні результати підтримки переважно тих заходів, які підвищують продуктивність та конкурентоспроможність.
Порівняно з базовим сценарієм, у 2040 році це призводить до збільшення сільськогосподарського виробництва ЄС у всіх секторах на 2,7%, зниження цін на продукти харчування, покращення умов торгівлі та торговельного балансу ЄС на 2,7 млрд євро.
Цей підхід матиме мінімальний загальний вплив на зайнятість, а негативний вплив на довкілля та природу ЄС посилюватиметься: серед іншого, це може призвести до збільшення викидів парникових газів у сільському господарстві (+0,5%) та збільшення наявності надлишкового азоту на гектар на 1,4%.
Сценарій «Навколишнє середовище та клімат» розглядає потенційні результати підтримки САП більш екологічних та кліматично орієнтованих заходів.
Це призведе до значних позитивних екологічних змін для ЄС: скорочення викидів парникових газів на 1,7% та нітратного забруднення на 2% на гектар, одночасно підвищуючи різноманітність сільськогосподарських культур та створюючи 90 000 нових робочих місць. Однак ці переваги мають економічні наслідки: сільськогосподарське виробництво скоротиться на 4%, ціни на продукти харчування зростуть, а імпорт збільшиться, що погіршить торговельний баланс ЄС на 1,8 млрд євро.
Ці два сценарії показують, що хоча політичні заходи можуть впливати на виробництво та динаміку цін, ринкові фундаментальні фактори залишаються основними рушійними силами результатів виробництва. Проте, у звіті підкреслюються ключові структурні компроміси між інтенсифікацією та екстенсифікацією.
Стратегії, орієнтовані на продуктивність, підвищують ефективність використання ресурсів, виробничі та економічні показники, а також обмежують розширення поголів’я та земельних угідь. А екологічно орієнтована екстенсифікація знижує вплив на довкілля в розрахунку на гектар або тварину, але часто вимагає більшої кількості худоби та земель для підтримки рівня виробництва, знижуючи ефективність та збільшуючи вплив на довкілля на одиницю продукції.
Вплив від торгівельних процесів додає ще один рівень складності: викиди зменшуються в ЄС, проте збільшуються в інших країнах, де ЄС буде купувати більше продукції, ніж у базовому сценарії. Тобто, за екологічно орієнтованого сценарію успішно знижуються викиди від сільського господарства в ЄС, але цей підхід може ненавмисно збільшити глобальні викиди.
Зменшуючи власне виробництво, ЄС може перемістити попит до регіонів світу з менш вуглецево ефективним сільським господарством. З іншого боку, сценарій, орієнтований на продуктивність, хоча й дещо збільшує викиди ЄС, може знизити загальні глобальні викиди, оскільки виробники ЄС, котрі ефективно використовують ресурси, можуть витіснити менш стійких конкурентів в інших країнах.
Щоб підкреслити важливість цих політичних траєкторій, дослідження Scenar 2040 моделює гіпотетичний сценарій «Без САП», який служить додатковим орієнтиром для альтернативних політичних сценаріїв.
Повне скасування САП (варіант, несумісний з договорами ЄС) матиме різні негативні наслідки. Доходи фермерських господарств знизяться приблизно на 11%, а менші та більш вразливі ферми зіткнуться зі збитками до 21%.
Загальне виробництво продуктів харчування в ЄС скоротиться на 5%, що зменшить здатність ЄС задовольняти як внутрішній, так і світовий попит. Споживчі ціни на продукти харчування зростуть, непропорційно вдаривши по витратах на харчування найбільш вразливих домогосподарств у ЄС, тоді як зайнятість в агропродовольчому секторі скоротиться приблизно на 250 000 працівників.
Зрештою, враховуючи ефект від релокації викидів у інші країни через зменшення агровиробництва в ЄС, аналіз також підкреслює потенційний ризик чистого збільшення глобальних викидів парникових газів у сільському господарстві, оскільки виробництво переміщується до менш вуглецево ефективних регіонів за межами ЄС. Разом ці результати підкреслюють важливу роль САП як стабілізуючої сили, що підтримує економічну стійкість, соціальну згуртованість та екологічний баланс у фермерських господарствах, регіонах та секторах ЄС.
Дослідження різних сценаріїв розвитку САП слугує інструментом для політиків і ілюструє, що універсального рішення не існує. Успішна САП після 2027 року вимагає розумного, збалансованого та нюансованого підходу до розробки, щоб знайти складні компроміси між економічною доцільністю, продовольчою безпекою та захистом навколишнього середовища, як на місцевому, так і на глобальному рівнях.
В оприлюдненому звіті Scenаr 2040 чітко зазначено, що майбутнє САП має будуватися на глибокому розумінні цих конкуруючих вимог, щоб забезпечити стійке та стале майбутнє для європейського сільського господарства та за його межами.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
