Верховна Рада України 08.10.2025 р. схвалила у другому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі». Законопроєкт, розроблений на виконання ст.403–406 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та задля реалізації ініціативи «Ukraine Facility», фактично створює інфраструктуру реалізації Спільної аграрної політики (САП) ЄС в Україні (про діючу САП ЄС можна почитати тут, а про візію наступного САП ЄС до 2040 року – тут).
Закон запроваджує новий підхід до реалізації державної політики підтримки агровиробників та сільських територій.
По-перше, визначено саме поняття сільської місцевості: це території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови.
По-друге, вводиться визначення фермерів: фізичні або юридичні особи, в тому числі виробники сільськогосподарської продукції, включаючи фермерські господарства, об’єднання фізичних або юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми таких об’єднань та статусу їхніх членів, що мають потужності на території України, на яких здійснюють сільськогосподарську діяльність.
Також є визначення малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції: малі відповідають критеріям, визначеним для мікропідприємств, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а середні відповідають критеріям для малих підприємств відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, закон перейменовує Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» на Закон України «Про засади державної аграрної політики та політики сільського розвитку», а також встановлює цілі, інструменти, моніторинг та механізми формування державної аграрної політики та політики сільського розвитку.
Згідно з законом, метою державної аграрної політики та політики сільського розвитку визначено створення сприятливих умов для проживання у сільській місцевості, функціонування усіх форм господарювання, що задіяні у сільському господарстві, та для несільськогосподарського підприємництва на селі, а також стале економічне зростання агропромислового комплексу, створення доданої вартості сільськогосподарської продукції, формування сприятливого інвестиційного клімату, посилення експортного потенціалу України, забезпечення правових та організаційних засад для функціонування інституційних механізмів реалізації державної аграрної політики, а також підтримка сталого розвитку сільської місцевості.
Поставлені цілі включають, окрім безпеки та якості харчових продуктів, стабільності доходів фермерів та підвищення їх конкурентоспроможності і покращення позиції фермерів у ланцюгу доданої вартості, ще і адаптацію сільського господарства до змін клімату, пом’якшення його впливу на клімат, ефективне управління природними ресурсами та зменшення впливу хімічних речовин та нітратів на довкілля, збереження біорізноманіття та природних ландшафтів, розвиток сільських територій, забезпечення добробуту сільськогосподарських тварин.
Реалізація мети та цілей державної аграрної політики та політики сільського розвитку, зокрема під час вибору відповідних інструментів їх впровадження, має здійснюватися на основі всебічного аналізу їхніх сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (SWOT-аналіз).
Законом передбачено створення ключової інфраструктури для надання підтримки фермерам – виплатної агенції, яка забезпечуватиме своєчасну та прозору виплату державної підтримки сільськогосподарським виробникам.
Це спеціалізований державний орган, який відповідатиме за адміністрування фінансової підтримки у сільському господарстві за стандартами ЄС та відкриває можливості для повноцінного використання коштів, які будуть передбачені Європейським Союзом на реалізацію Спільної аграрної політики в Україні. Створення виплатної агенції є обов’язковою вимогою для всіх країн-кандидатів на вступ до ЄС. Основними завданнями інституції будуть ефективний фінансовий контроль, перевірка правомірності витрат, дотримання вимог законодавства ЄС та України, забезпечення прозорості використання бюджетних і міжнародних ресурсів.
Інші важливі кроки передбачені законом для реалізації державної аграрної політики та політики сільського розвитку:
- впровадження інтегрованої системи адміністрування та контролю (ІСАК) – українського аналога європейської системи IACS (Integrated Administration and Control System), що є ключовим елементом управління та контролю за використанням фінансових ресурсів; ІСАК має забезпечити точність обліку та прозорий контроль за виплатами;
- впровадження Системи сільськогосподарських даних (ССД) – аналогу європейського FSDN (Farm Sustainability Data Network), інструменту забезпечення аналізу реалізації державної аграрної політики та політики сільського розвитку. FSDN в ЄС є інструментом для збору, обробки та аналізу інформації щодо фермерських господарств з урахуванням екологічних, соціальних та економічних показників з метою сприяти прийняттю обґрунтованих управлінських рішень та ефективному плануванню, розробці та впровадження процедур планування і моніторингу аграрної політики, посилення координації між органами державної влади різного рівня, підвищенню ефективності реалізації програм, а також забезпечення прозорості процесу прийняття рішень у сфері сільського господарства.
Законом передбачається застосовувати моніторинг реалізації політики та формування стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій з урахуванням позиції громадських об’єднань та наукових установ і переглядати його раз на 7 років.
При розробці та перегляді стратегії мають бути враховані та описані оцінка потреб сільського господарства України, завдання та заходи щодо реалізації Стратегії, прогнозні значення показників оцінки результативності виконання завдань та заходів для реалізації Стратегії, визначення потреб, які необхідно задовольнити, та заходи підтримки, розроблені на основі SWOT-аналізу, система управління та координації заходів щодо реалізації Стратегії, умови, що забезпечують розвиток державної аграрної політики та політики сільського розвитку.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та політику сільського розвитку, має робити щорічний моніторинг реалізації Стратегії шляхом відстеження та порівняння фактично отриманих значень показників оцінки результативності виконання завдань та заходів із їх прогнозними значеннями. Реалізація має відбуватися із залученням громадських об’єднань та наукових установ на підставі даних ССД, офіційної статистики, інформації центральних органів виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Результати моніторингу реалізації Стратегії у формі звіту мають публікуватися центральним органом виконавчої влади на його офіційному веб-сайті не пізніше 1 липня року, наступного за моніторинговим.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Джерела:
- https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56377
- https://business.diia.gov.ua/news/verkhovna-rada-ukrainy-ukhvalyla-zakon-pro-stvorennia-vyplatnoi-ahentsii
- https://infagro.com.ua/ua/2025/10/10/oleg-niv-yevskiy-golova-tsentru-doslidzhen-prodovolstva-ta-zemlekoristuvannya-kse-zakon-13202-1-faktichno-stvoryuye-infrastrukturu-realizatsiyi-spilnoyi-agrarnoyi-politiki-yes-v-ukrayini/
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
