Агролісомеліорація – це інтеграція дерев та чагарників у системи рослинництва та тваринництва для створення екологічних, економічних та соціальних вигод.
Метод агролісомеліорації впродовж століть практикують у всьому світі, багато аборигенних культур використовувало місцеві варіанти агролісомеліорації для своїх потреб у вирощуванні їжі. З розвитком сільськогосподарської техніки ці практики здебільшого занепали, але збереглися у країнах, що розвиваються, де доступність ресурсів залишалась обмеженою. Наразі такий спосіб ведення сільського господарства набуває популярності у світі на тлі глобальної кліматичної та екологічної кризи.
Хоча способи впровадження можуть сильно відрізнятися, існують чотири основні риси, які дійсно визначають суть агролісомеліорації:
- інтенсивність – безперервний процес вирощування продукції, включаючи поточні щорічні роботи, такі як зрошення та внесення добрив;
- цілеспрямованість – штучна екосистема, яка проектується та керується людиною;
- інтегрованість – посіви, дерева та тварини об’єднані в єдину систему, вертикальну або горизонтальну;
- інтерактивність – фізична та біологічна взаємодія між культурами, тваринами та деревами.
Агролісомеліорація імітує природні екосистеми набагато ближче, ніж монокультури, де одна -єдина культура вирощується на великих площах землі, дозволяючи різним біологічним системам співпрацювати і процвітати, призводячи до зростання продуктивності.
По-перше, посадка дерев між культурами зменшує ерозію ґрунту. Їхнє коріння зв’язує ґрунт, щоб він не змився під час сильного дощу чи вітру, що може спричинити великі проблеми для фермерів. Коріння також забирає воду, запобігаючи потраплянню забруднення води до наших ставків та річок.
По-друге, дерева дають додатковий урожай. Фрукти, горіхи або деревина можуть стати альтернативним джерелом доходу, якщо основний урожай не вдасться через невдалі обставини, такі як вологе літо або м’яка зима.
Системи агролісомеліорації можуть запропонувати широкий спектр різних продуктів: дерева, в залежності від виду та місцини, можуть надавати, окрім продуктів харчування (фруктів, ягід та горіхів), деревину на пиломатеріали, ремісничі вироби та підсобні матеріали для садівництва, дрова, мульчу, деревинну стружку для виробництва пелети або підстилки для тварин, затінення для відпочинку тварин та людей, послуги з поглинання вуглецю з атмосфери тощо.
У лісосмугах в оазах дикої природи знаходять притулок хижаки, які винищують шкідників. Ландшафти агролісомеліорації забезпечують коридори для переміщення дикої природи між місцями існування, що має вирішальне значення для пошуку кормів та розмноження. Дерева поглинають вуглекислий газ з атмосфери, що допомагає у боротьбі з кліматичною кризою.
Циркуляція поживних речовин підтримує живлення інших рослин, тварин та грибів, які продовжують живити ґрунт. А здорові ґрунти здатні зберігати набагато більше вуглецю, ніж деградовані. Здорові ґрунти зменшують залежність від хімічних добрив, оскільки вони вже містять усі необхідні поживні речовини і можуть поповнюватися природним шляхом.
Існує два основні типи агролісомеліорації – сільськогосподарське агролісомеліоративне та лісо-скотарське господарство.
Сільськогосподарське агролісомеліоративне господарство – вирощування дерев та сільськогосподарських культур на полях між ними – можливе для використання з більшістю сільськогосподарських культур. На самому базовому рівні це часте насадження лісосмуг – у ряди, достатньо широкі, щоб трактор міг проїхати, не пошкодивши їх (приблизно від 10 до 15 метрів).
Але є декілька нюансів. Оскільки дерева вирощуються в такій безпосередній близькості від посівів, необхідна глибока обробка ґрунту щорічно, безорні методи можуть призвести до розростання коріння та пригнічення росту сільськогосподарських культур між деревами, навіть якщо використовуються підняті грядки. Ряди дерев слід садити з півночі на південь, щоб найкраще використовувати сонячне світло. Для посилення захисту від вітру біля дерев можна висадити додаткові чагарники, вони особливо ефективні, коли дерева молоді. Використання мульчі допоможе тримати бур’яни під контролем і дасть молодим деревам найкращі шанси на закріплення та зростання.
Лісо-скотарське господарство – це пасовищне скотарство, поєднане з вирощуванням дерев. Дерева навмисно виводяться на відкриті поля або інші території, що використовуються для випасу. Тварини випасаються під укриттям дерев, скидаючи при цьому гній, який збагачує ґрунт. Альтернативою міжрядній посадці є кластерна – це забезпечує більш локалізовану тінь. Однак тварини можуть пошкодити дерева і захист дерев від худоби може бути складним.
Додатково агролісомеліоративні системи можна використовувати для вирощування високоцінних сільськогосподарських культур під захистом навісу лісу, що створює добрий мікроклімат та має багато інших переваг. Приклади: вирощування ліщини; вирощування грибів на продаж; вирощування сезонних культур у деревних плантаціях або в молодих садах, коли дерева маленькі, ще розвиваються і залишають багато невикористаного простору, який інакше був би просто зайнятий бур’янами.
Переваги агролісомеліорації численні, як для навколишнього середовища, так і для успішного ведення бізнесу.
- Агролісомеліорація може збільшити дохід фермера: це не тільки урізноманітнення джерел доходу, а й захист ґрунту, врожаїв і худоби від пошкоджень вітром, зливами чи повенями, це більш продуктивна земля, вища врожайність (у довгостроковій перспективі покращується якість ґрунтів, стан біорізноманіття, зменшується забруднення та ерозія ґрунту, а господарство стає більш стійким та прибутковим).
- Збільшення біорізноманіття: у порівнянні зі звичайним сільським господарством, тут набагато більше біорізноманіття в агроландшафті та в агроекосистемі, адже дерева забезпечують місце для птахів, кажанів та інших видів, які можуть допомогти зменшити кількість шкідників.
- Підвищення стійкості до посух: товстий полог дерев перекриває частину сонячного світла, зменшуючи випаровування після дощів та пересихання ґрунтів.
- Поглинання вуглецю деревами.
- Менша потреба в пестицидах: великі крони дерев блокують частину сонячного світла, що уповільнює чи запобігає росту бур’янів; опале восени листя створює на землі мульчу, яка також може допомогти приборкати бур’яни; багате біорізноманіття та наявність оселищ для птахів та інших істот, які поїдають комах, зменшує кількість шкідників, з якими борються сільськогосподарські культури.
- Зменшення пилу, запаху та шуму в порівнянні зі звичайними фермами: наприклад, тварини на вільному випасі удобрюють гноєм ґрунт замість накопичення великої кількості смердючого гною, який потрібно утилізувати у безпечний для довкілля спосіб, а дерева допомагають у блокування шуму та пилу.
- Створення візуально привабливішого ландшафту, що підтримує розвиток зеленого туризму.
- Покращення якості ґрунтів: листя та гілки, потрапляючи в ґрунт, поліпшують його (це природний спосіб компостування!), а корені дерев уповільнюють стік води та ерозію ґрунту.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
На фото: Вирощування яблук поєднане з вирощуванням курчат – проєкт спільноти фермерів з вирощування курчат вільного випасу, провінція Гелдерланд, Нідерланди. Крім яблунь вирощують ще вербу, горіхи і навіть ялинки до різдва.
Джерела:
- https://www.agforward.eu/agroforestry-for-poultry-systems-in-the-netherlands.html
- https://www.soilassociation.org/media/15756/agroforestry-in-england_soilassociation_june18.pdf
- https://www.soilassociation.org/causes-campaigns/agroforestry/agroforestry-what-are-the-benefits/
- https://grocycle.com/agroforestry-ultimate-guide/
