У листопаді 2023 року Європейська комісія опублікувала звіт, у якому аналізується вплив національних стратегічних планів, передбачених у рамках Спільної Аграрної Політики (САП) ЄС, на досягнення цілей на 2023-2027 роки щодо впливу виробництва їжі на довкілля, клімат та стандарти добробуту тварин.
У 28 стратегічних планах CAP, поданих державами-членами та затверджених Європейською комісією, визначено близько 2500 заходів. Звіт підтверджує, що національні стратегічні плани спрямовані на реалізацію найамбітнішої CAП з точки зору екології та клімату.
Загалом, Стратегічні плани CAП демонструють значні спільні зусилля для підтримки доходів фермерських господарств, забезпечення більш справедливого розподілу коштів, підтримку малих та середніх виробників і зменшення нерівності доходів у найбільш вразливих секторах і неблагополучних районах, а також спільні зусилля з модернізації ферм і посилення конкурентоспроможності галузі.
Так, національні стратегічні плани передбачають, що понад 10% прямих виплат ЄС (4 мільярди євро на рік) будуть перерозподілені через перерозподільні виплати на користь малих і середніх виробників (це вдвічі більше у порівнянні з попереднім періодом). У середньому дохід від сільського господарства становить лише 45% від середньої заробітної плати в економіці, у 2020 році підтримка від програм САП становила в середньому 23% прибутку ферм в ЄС.
Ця підтримка є ключовою для виробників та економіки віддалених сільських районів і сповільнює процеси депопуляції. До того ж, звіт повідомляє, що національні стратегічні плани підтримують 377 000 молодих фермерів у започаткуванні сільськогосподарської діяльності, показуючи збільшення такої підтримки майже в усіх державах-членах.
Проте, щоб отримати повні виплати CAП фермери повинні дотримуватися посилених вимог і стандартів щодо навколишнього середовища, клімату, здоров’я, добробуту тварин і гідних умов праці.
Цей принцип умовності застосовується до майже 90% використовуваних сільськогосподарських площ в ЄС і відіграє важливу роль у впровадженні практики сталого ведення сільського господарства. Національні плани виділяють 32% загального бюджету CAП на підтримку добровільних зусиль, спрямованих на досягнення цілей захисту довкілля, клімату та добробуту тварин. Найбільший фінансовий внесок надходить від використання екосхем і екологічних і кліматичних зобов’язань у рамках розвитку сільських територій, – з 44,7 млрд євро та 33,2 млрд євро відповідно.
Гнучкість, надана державам-членам у розробці цих інструментів, дозволила їм націлитися на конкретні потреби в національному чи регіональному контексті та використовувати їх взаємодоповнюваність. Так, наприклад, Португалія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Греція та Словенія планують просувати органічні добрива як альтернативу синтетичним. Німеччина підтримує як інвестиції, так і запровадження агролісівництва. Фінляндія має схему зимового укриття для захисту ґрунту, а Іспанія пропонує додаткове фінансування для сталого випасу та скошування на пасовищах, щоб зменшити деградацію ґрунту та покращити біорізноманіття.
Також національні стратегічні плани демонструють потенціал для сприяння пом’якшенню наслідків кліматичної кризи, особливо завдяки значним зусиллям щодо практики секвестрації та зберігання вуглецю в ґрунті та біомасі. Загалом 35% сільськогосподарських угідь ЄС мають отримати вигоду від заходів як із поглинання вуглецю, так і зі скорочення викидів оксидів нітрогену. Також є прогрес у захисті сталого управління природними ресурсами, – докладаються значні зусилля для захисту ґрунтів, добровільна практика охоплює 47% сільськогосподарських угідь ЄС.
З точки зору амбіцій ЄЗК до 2030 року, національні стратегічні плани сприятимуть досягненню цілі щодо 25% органічних сільськогосподарських площ ЄС.
Так вже у 2027 року приблизно 10% сільськогосподарських угідь ЄС повинні отримати підтримку САП як органічні, порівняно з 5,6% у 2020 році, а додаткові національні ініціативи щодо розвитку органічного ринку та політики щодо органічної частки продукції у державних закупівлях допоможуть досягти загальної мети у 25%.
У звіті також визнаються сфери, для яких національні стратегічні плани не продемонстрували необхідний рівень амбіцій. Наприклад, лише близько 14% усіх ферм ЄС отримають вигоду від підтримки для кліматичної адаптації, оскільки держави-члени не завжди можуть використовувати для цієї мети фінансування CAП і замість цього застосовувати схеми страхування, що фінансуються національними джерелами. Також потрібні подальші зусилля, щоб більше ферм запроваджували цифрові технології та інновації. До того ж заплановані фінансові асигнування поки що не задовольняють широкий спектр потреб у дорадництві, навчанні та обміні знаннями.
Комісія наголошує у звіті, що стратегічні плани CAП є не єдиним інструментом, необхідним для сприяння амбіціям ЄЗК, Стратегії «Від ферми до виделки», Стратегії біорізноманіття та вирішенню багатьох пов’язаних проблем. Взаємодоповнення за рахунок інших фондів ЄС та національних фондів є ключовим для досягнення загального впливу.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Джерела: