Минулого тижня в різних частинах світу відбулись знакові міжнародні події: у Белемі, Бразилія, – 30 Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP30); у Женеві, Швейцарія, – 8 Зустріч Сторін Орхуської конвенції (MOP8). Перша спрямована на протидію глобальній кліматичній кризі, друга – це міжнародний договір, який закріплює екологічні права громадян.
Про обидві події та представлення України на них добре інформували залучені до процесу українські організації. А ми спробували подивитися на них очима колег із організацій громадянського суспільства Євросоюзу.
COP30 у Белемі: COP корінних народів
COP30 відбувалася на тлі критичної потреби пошуку нових рішень та посилення міжнародних зобов’язань: це перша конференція після того, як у 2024 році середня глобальна температура перевищила поріг, визначений Паризькою угодою у 1,5°C. Розташування в Белемі, поруч із лісами Амазонії, символічно нагадувало про ставки: учасники стикнулися з екстремальною спекою, вологістю, зливами та затопленими доріжками, пожежа в комплексі призвела навіть до евакуації, ілюструючи реальні наслідки кліматичних змін.
Щодо присутності та відсутності на конференції ключових гравців. Сполучені Штати вирішили не брати участь на урядовому рівні, за винятком губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома, фаворита майбутніх президентських виборів від демократів.
«Ми не можемо дозволити собі пропускати такі зустрічі, – розкритикував відсутність своєї країни губернатор, – клімат не чекає на вибори.»
Індустрія викопного палива, винуватиця кліматичної кризи, була представлена рекордними 1600 лобістами – один на кожні 25 учасників, що на 12% більше, ніж торік, включно з 84 лобістами у складі 9 урядових делегацій ЄС. Ці лобісти разом із представниками великого агробізнесу, особливо м’ясної та молочної промисловості, використали COP як PR-майданчик для грінвошингу.
Великий агробізнес, відповідальний за вирубку лісів під пасовища, токсичні монокультури та загрози для людського й планетарного виживання, організовував ексклюзивні сайд-івенти, наймав інфлюенсерів і знаменитостей для поширення вигідної їм дезінформації про системи харчування.
Це сталося попри те, що ще напередодні COP30 понад 225 організацій з усього світу звернулися до президентства UNFCCC із вимогою припинити запрошення лобістів найбільших забруднюючих галузей світу. 98 організацій громадянського суспільства підписали колективний заклик покласти край впливу нафтових кампаній на формування політики – Civil Society Pledge for Fossil Free Politics, та призначали антипремії «Fossil of the Day» («Динозавр дня») країнам-забруднювачам, які найменше роблять для клімату, і вимагали виключення забруднювачів з переговорів.
Натомість ті, хто найбільше страждає від змін клімату, – корінні народи – були майже виключені з ключових дискусій. Корінні громади, які захищають Амазонію від вирубки, спалення та розграбування, вимагали повного доступу до переговорів. Це призвело до масових протестів: 15 листопада понад 50 тисяч людей взяли участь у Великому народному марші з танцями, скандуванням, символічними перформансами з гігантським м’ячем у формі Землі та символічним «похороном» викопного палива з трунами, позначеними «вугілля», «нафта» та «газ».
Це був перший великий протест за чотири роки на кліматичних самітах ООН, з вимогами репарацій за шкоду маргіналізованим спільнотам, посилення кліматичних амбіцій, підтримки бразильської «дорожньої карти» поетапної відмови від викопного палива та уваги до масового знищення лісів Амазонії.
Переговори в Белемі були поляризованими та затягнутими, але протести підштовхнули до пожвавлення. Зрештою, в останній момент до фінального тексту додали параграф про права корінних народів, що не задовольнило активістів, а саму конференцію охрестили «COP корінних народів».
Підсумки COP30, оформлені в документі «Пакет Белем» з 29 рішень, прийнятих консенсусом, відображають компроміс, який критики називають слабким. Понад 80 країн наполягали на розробці дорожньої карти переходу від викопного палива, але її виключили з фінального тексту, що розлютило багатьох. Бразилія оголосила про створення власної дорожньої карти і запросила інші країни до її обговорення.
Загалом COP-30 показав парадокс сучасної кліматичної політики: найбільший вплив на переговори мають галузі, що спричиняють кризу, тоді як громадянське суспільство та корінні народи, які пропонують рішення, залишаються з обмеженим доступом.
Але існують інструменти захисту захисників довкілля.
МОР8: захист захисників довкілля
У Палаці Націй, Женева, близько 300 представників урядів, міжнародних організацій, громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін обговорювали на численних зустрічах досягнення та невирішені проблеми у просуванні прозорості, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (права, закріплені Орхуською конвенцією).
Сам факт включення ОГС до міжнародних конференцій (як-от кліматичний СОР30) ґрунтується на Орхуській конвенції.
В Орхуських зустрічах загалом, і на цій конференції зокрема, громадські організації, обʼєднані в Орхус ECO Форум, використовують усі можливості для захисту життєво важливих екологічних прав в умовах погіршення стану демократії; але цього разу вони відчули весь драматизм «американських гірок» MOP.
Організатори говорять, що їхня робота перебуває під загрозою через брак фінансування. ЄС і Велика Британія намагалися затримати ухвалення висновків Комітету з дотримання щодо них; зрештою ЄС погодився з консенсусним підходом договору, але Велика Британія відмовилася, що призвело до відтермінування та поставило під загрозу міжнародну співпрацю.
На MOP 8 принципи Орхуської конвенції пройшли серйозне випробування, але вистояли, залишаючись украй важливим орієнтиром у період відкату від демокраиії.
Щодо захисту захисників довкілля, то унікальний механізм, заснований в рамках Орхуської конвенції, реально працює. Мішель Форст, чинний Спеціальний доповідач з питань захисників довкілля, переобраний на зустрічі Сторін, тож його важлива робота із захисту активістів може продовжуватися ще чотири роки.
За матеріалами EEB:
а також:
- https://www.carbonbrief.org/cop30-key-outcomes-agreed-at-the-un-climate-talks-in-belem/
- https://caneurope.org/96-civil-society-organisations-pledge-for-fossil-free-politics/
- https://www.lemonde.fr/en/environment/article/2025/11/16/tens-of-thousands-march-at-cop30-as-indigenous-led-protest-shakes-stalled-climate-talks_6747497_114.html
- https://www.desmog.com/2025/11/18/more-than-300-lobbyists-for-industrial-agriculture-are-attending-cop30/
- https://www.theguardian.com/environment/2025/nov/11/gavin-newsom-trump-cop30
- https://climatenetwork.org/resource_type/fossil-of-the-day
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
