Знакова угода COP28 погодила «відмову» від викопного палива?

Знакова угода COP28 погодила «відмову» від викопного палива?
Майже 200 країн на кліматичному саміті  (СОР 28) у Дубаї прийняли угоду, яка вперше закликає всі країни відмовитися від викопного палива, щоб запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.

Після двох тижнів бурхливих переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах у середу вранці президент CОР28 Султан Аль Джабер швидко затвердив нову угоду. Попри заклики понад 130 країн, вчених і громадянського суспільства, угода не містить чітких зобов’язань поступово відмовитися від викопного палива  чи принаймні скоротити його використання. Натомість було досягнуто компромісу: заклик до країн зробити свій внесок у глобальні зусилля щодо переходу «від викопного палива в енергетичних системах справедливим, упорядкованим і рівноправним чином, прискоривши дії в це критичне десятиліття, щоб досягти чистого нуля до 2050 року, базуючись на наукових дослідженнях».

Ключові моменти угоди:
  • Країни визнали, що утримання підвищення глобальної температури не вище 1,5C потребує скорочення викидів на 43% до 2030 року та на 60% до 2035 року порівняно з рівнем 2019 року. Це передбачає значне збільшення цілей і посилення відповідних політик у нових зобов’язань країн у 2025 році.
  • Країни погодилися потроїти глобальні потужності відновлюваних джерел енергії та подвоїти глобальні середньорічні темпи підвищення енергоефективності до 2030 року.
  • Погодилися прискорити зусилля щодо поступового скорочення використання вугілля в енергетиці.
  • Ухвалили погодженняпро відмову від викопного палива в енергетичних системах «справедливим, упорядкованим і рівноправним чином», щоб досягти нульових викидів до 2050 року, базуючись на наукових даних. Однак було визнано, що перехідні види палива можуть зіграти певну роль у сприянні енергетичному переходу, одночасно забезпечуючи енергетичну безпеку.
  • Домовились про прискорення впровадження технологій з нульовим і низьким рівнем викидів, включаючи, зокрема, відновлювані джерела енергії, ядерну енергію, технології скорочення викидів і поглинання вуглецю з атмосфери, такі як уловлювання, утилізація та зберігання вуглецю (CCUS), особливо в секторах, де викиди важко скоротити, і сприяння виробництву низьковуглецевого водню.
  • Погодились на якнайшвидше поступове скасування неефективних субсидій на викопне паливо, які не спрямовані на вирішення проблем енергетичної бідності чи лише на перехід.

Після досягнення угоди країни відповідають за виконання угод через національну політику та інвестиції.

Угода була сприйнята як «історична», оскільки це перший в історії заклик націй до «переходу» від викопного палива, проте текст визнано також слабким і неефективним через довгий перелік «лазівок» для використання викопного палива.

Чого не вистачає в тексті угоди

Відсутня тверда прихильність до поступової відмови від усіх видів викопного палива, використано формулювання «перехід», а не відмова. Крім того, у тексті міститься багато термінів, що дають змогу продовжувати використання викопного палива. Наприклад, використання «перехідних видів палива» — розглядається як можливість для продовження використання природного газу при відмові від вугілля. А закладене широке використання технологій уловлювання, використання та зберігання вуглецю для зменшення впливу від використання викопного палива надає лазівку для продовження використання викопного палива за умови вловлювання викидів вуглецю

Через заперечення Китаю та Індії мета щодо потроєння глобальних потужностей відновлюваної енергетики та подвоєння світового середньорічного темпу підвищення енергоефективності до 2030 року не містить кількісних цілей, тому країни можуть вибрати будь-який базовий рівень, який їм підходить. До речі, заяву про те, що глобальні викиди мають досягти піку до 2025 року, було вилучено з тексту. Китай, серед іншого, заперечував проти цього, незважаючи на докази, що він може бути на шляху до досягнення піку власних викидів до того часу.

Відсутні механізми щодо заходів адаптації до зміни клімату та фінансові положення для допомоги найбільш уразливим до змін клімату верствам населення. Гроші потрібні для створення чистої енергії (для заходів з пом’якшення наслідків), підготовки вразливих громад до ескалації кліматичних впливів (для заходів адаптації) і для відновлення після кліматичних катастроф (для відшкодування втрат та збитків). У тексті визнається, що знадобляться трильйони доларів інвестицій, але не наводиться цифр щодо того, що та коли буде надано.

Згадки про скорочення виробництва та споживання викопного палива повністю відсутні – Саудівська Аравія та кілька країн-союзників заперечували проти включення будь-яких згадок про скорочення виробництва та споживання викопного палива. Як повідомляється, після угоди представник Саудівської Аравії заявив, що погоджені тексти «не впливають на наш експорт, не впливають на нашу здатність продавати». ОПЕК, група виробників нафти, членами якої є Саудівська Аравія та ОАЕ, привітали такий «позитивний результат».

Рішуче зобов’язання фактично скоротити викиди парникових газів також відсутнє – натомість текст надає можливість багатим країнам платити за відновлення або захист лісів у країнах, що розвиваються, а не жорстко зобов’язує їх скоротити власні викиди.

Замість жорсткого формулювання про припинення вирубки лісів у тексті йдеться про виплати на основі результатів за «політичні підходи та позитивні стимули» в діяльності, пов’язаної зі скороченням викидів від знеліснення та деградації лісів, а також про роль збереження, сталого управління лісами та збільшення запасів вуглецю в лісах у країнах, що розвиваються.

Країни глобального півдня та прихильники кліматичної справедливості заявили, що текст не відповідає вимогам щодо скорочення викидів і фінансування допомоги найбільш вразливим людям впоратися з почастішанням екстремальних погодних умов і спеки, а також містить формулювання, які, здається, заспокоюють інтереси прихильників викопного палива.

Крім того, невдовзі після ухвалення угоди в залі пленарних засідань виникла плутанина, оскільки багато сторін припускали, що навколо тексту будуть дебати. Альянс малих острівних держав (а це 39 країн), заявив, що його взагалі не було в залі, коли угода була ухвалена, оскільки він все ще координував свою відповідь.

Зрозуміло, що ця угода не дозволить світу утримувати ліміт підвищення глобальної температури в 1,5C, але вона все одно є ключовим орієнтиром. Ця угода дає зрозуміти всім фінансовим установам, підприємствам і суспільству, що ми нарешті – з відставанням від Паризького графіка на вісім років – на справжньому «початку кінця» тієї світової економіки, яка базується на викопному паливі.

Країни знову зберуться наступного року в листопаді на чергову конференцію сторін – СОР29, яка відбудеться в Баку, Азербайджан. Сподіваємось, що там прогрес буде більш очевидним.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»

Джерела: