Продовжуємо вивчати Комюніке Європейської комісії щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС. У фокусі – добробут фермерів, диверсифікація у відповідності до конкретних умов, наскрізність екологічної та кліматичної політики.
Агросектор та харчова безпека тісно пов’язані з розвитком інших галузей економіки. Їх стійкий розвиток має розроблятися індивідуально на локальному та регіональному рівні у кореляції з вимогами ЄС та національними викликами, вимогами й цілями. Нова візія базується на розбудові довіри на всіх рівнях, на багатосторонньому діалозі для визначення конкретних механізмів підтримки виробництва харчових продуктів та стійкого розвитку сільських територій, на виявлені підходів, що відповідають локальним потребам для досягнення національно визначених та узгоджених з ЄС цілей.
Фінансування САП (Спільної агарної політики ЄС) буде сфокусовано на підтримці досягнення екологічних цілей та інвестицій для підвищення стійкості конкретних фермерських господарств. Навантаження щодо звітності та моніторингу буде зменшене через спрощення процедур для фермерів та здійснення моніторингу інноваційними інструментами, які можуть застосуватися дистанційно та централізовано (наприклад, супутникове спостереження).
Для перебудови нинішнього агросектору ЄС необхідне використання досліджень, знань, інновацій та нових навичок. ЄС планує використовувати для цього всі джерела фінансування та стимулювання: ринкові механізми, державну підтримку, а також диверсифіковані та нові додаткові джерела доходу у бізнес-моделях фермерських господарств.
Першим завданням є позбавлення несправедливого розподілу доходів – практика, коли фермерів систематично змушують продавати продукцію нижче собівартості, не допускатиметься. Перші кроки для виправлення цієї ситуації та застосування правил боротьби з недобросовісною торговельною практикою вже зроблено в рамках пропозицій Єврокомісії від 9 грудня 2024 року (поправки до Регламенту спільної організації ринку, проєкт нових правил транскордонного правозастосування в рамках Директиви про недобросовісну торговельну практику).
Для підвищення прозорості у секторі створено Обсерваторію аграрного харчового ланцюга ЄС (EU Agrifood Chain Observatory – AFCO), яка розроблятиме та публікуватиме показники, пов’язані з формуванням цін у харчовому ланцюзі. Додатково Європейська комісія планує працювати над запуском Обсерваторії ЄС щодо сільськогосподарських угідь (EU Observatory on Farmland) для посилення прозорості операцій із землею, прав землекористування, цінових тенденцій та поведінки ринку, а також щодо втрати сільськогосподарських і природних земель.
Майбутня CAП (після 2027 року) спиратиметься на основні загальні політичні цілі та цільові політичні вимоги, водночас наділяючи держави-члени додатковою відповідальністю щодо того, як вони досягають цих цілей.
Фермери матимуть більше свободи в розробці методів ведення сільського господарства, краще адаптованих до їхніх умов. Нинішня система критеріїв підтримки буде змінена. Наприклад, оскільки фермери позитивно відреагували на запровадження екосхем, які винагороджують їх за надання екосистемних послуг, майбутня CAП більше орієнтуватиметься на стимулювання, ніж на дотримання певних умов для надання підтримки.
Підтримка залишатиметься, але буде більше спрямована на фермерів, які активно займаються виробництвом продуктів харчування та стратегічно важливої для ЄС сільськогосподарської продукції, на економічну життєздатність ферм і збереження довкілля.
Оскільки дрібні та середні фермери формують соціальну тканину сільської місцевості, захищаючи природу та засоби існування, їм надаватиметься пріоритетна підтримка. При цьому Комісія вважає, що вони повинні мати умови, які дозволять їм вести господарство без адміністративного тягаря, тому розгляне можливість зробити більш привабливими та розширити використання спрощених інструментів підтримки доходів із спрощеною системою умов і контролю.
Одночасно Комісія пропонує посилити роль державних закупівель, щоб винагороджувати зусилля малих і середніх підприємств у виробництві якісної продукції, у сталому розвитку.
Також наголошується, що підтримку слід надалі спрямовувати на тих фермерів, які її найбільше потребують, приділяючи особливу увагу фермерам у районах із природними обмеженнями, молоді і початківцям, змішаним господарствам. Проте, всі фермери повинні й надалі отримувати вигоду від таких інструментів, як оплата екосистемних послуг, які будуть оптимізовані та спрощені, а також від інвестиційної підтримки та інструментів управління кризами й ризиками.
Єврокомісія розраховує на створення нових можливостей для додаткових джерел доходу для фермерів у кліматично нейтральній та природо-позитивній економіці. Йдеться, зокрема, про органічний сектор, про застосування агроекологічних методів землеробства, а також про біоекономіку та циркулярну економіку, які мають великий потенціал для сталого розвитку сільського господарства, лісівництва та всієї харчової системи (Нова стратегія біоекономіки ЄС буде представлена до кінця 2025 року).
Наприклад, вуглецеве землеробство вже стає додатковим джерелом доходу – прийнято регламент ЄС щодо видалення вуглецю та вуглецевого землеробства (Carbon Removals and Carbon Farming Regulation – CRCF). У майбутньому планується запровадити законодавство про природні кредити (naturecredits) – кількісні та сертифіковані природопозитивні досягнення (кредитні бали на кшталт вуглецевих кредитів, але розширені на інші позитивні сервіси для природи та довкілля – покращення біорізноманіття, поглинання забруднення тощо), якими можна торгувати для отримання додаткового прибутку від фермерських господарств. Приклади – низка розроблених комерційними операторами схем, поточні пілотні проекти, як на рівні ЄС, так і на міжнародному рівні, що демонструють важливий потенціал таких кредитів для бізнес-моделей у сільському господарстві.
У перспективі за оцінкою Єврокомісії подальший розвиток біоекономіки в сільських регіонах призведе до створення 400 000 нових висококваліфікованих робочих місць до 2035 року та до 700 000 до 2050 року.
Важливі можливості для вдосконалення виробничих моделей в агровиробництві також відкриваються у сфері виробництва енергії з відновлюваних джерел. Це безпосереднє підвищення енергетичної безпеки (безперервне/резервне забезпечення енергією з мінімізацією залежності від зовнішнього постачання), зменшення викидів парникових газів, а також можливий додатковий прибуток від фермерської діяльності. Таким чином, ферми будуть не тільки більш енергонезалежними, наприклад, завдяки сонячним панелям чи виробництву біогазу, а й матимуть можливість постачати свої енергетичні продукти на ринок, у тому числі через енергетичні спільноти.
Агропродовольча система потребує значних інвестицій для фінансування та зменшення ризиків переходу до сталості, проте сектор зіткнувся зі значним дефіцитом фінансування. Отримати позику від фінансових установ чи приватного інвестора складно, особливо молодим фермерам та дрібним виробникам. Тож майбутній CAП продовжуватиме фінансувати підвищення конкурентоспроможності, стійкості сільськогосподарського сектора, включаючи невеликі інвестиції на рівні ферм, а також державну та приватну інфраструктуру, необхідну для модернізації сектора.
Комісія вивчатиме варіанти створення схем страхування ризиків для первинних виробників та залучення інвестицій державно-приватних партнерств для малих і середніх підприємств у сільському господарстві та харчовому бізнесі для прискорення трансформації агропродовольчого ланцюга.
Далі буде…
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
