Продовжуємо вивчати Комюніке Європейської комісії щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС. У документі викладено бачення європейської агропродовольчої системи до 2040 року і надалі, а також представлено дорожню карту дій ЄС для забезпечення відповідності всіх політик цьому баченню та адаптації до нових реалій.
Ось так наголоси розставляються вперше:
- особлива роль фермерів в цілому в суспільстві, економіці, розвитку сільських територій та кліматичний стійкості ЄС;
- роль малих та середніх агровиробникив у забезпеченні стійкого розвитку, добробуту, підтримці культурної спадщини сільських територій та локальній кліматичної стійкості;
- сільське господарство – це співпраця з природою;
- фермери є своєрідними архітекторами агроекосистем і навколишньої природи, саме від них залежать важливі рішення щодо захисту та стійкості довкілля, природних екосистем, ґрунтів, води, повітря, біорізноманіття, океанів і клімату.
Отже, встановлюється пріоритет на розвиток кліматично нейтрального агровиробництва та підтримку малих виробників та інновацій.
У стратегічних завданнях для розвитку агросектора чітко виписується кілька цікавих моментів, таких як відшкодування екосистемних послуг, урізноманітнення джерел прибутку господарств, використання інновацій та природо-орієнтованих рішень, розбудова кліматично стійкого сектору. Наголошується на необхідності здійснення успішної трансформації сектору для всіх гравців і навіть чітко прописано, як одна з цілей, що сільське господарство та харчовий сектор мають разом сприяти досягненню кліматичних цілей ЄС.
Саме через ці цілі змінюється політика фінансової підтримки фермерів. Пріоритет зсуватиметься на винагороду природо-позитивних заходів у виробництві, перехід на стійкі та агроекологічні практики землеробства і навіть повний перегляд політики та регулювання тваринництва. При цьому зазначається, що стійкими є рішення, пристосовані до локальних умов.
Це означає курс на подальшу децентралізацію САП і зв’язок її фінансування з екологічними та кліматичними цілями держав-членів: фінансування САП буде сфокусовано на підтримці досягнення екологічних цілей та інвестицій для підвищення стійкості конкретних фермерських господарств.
Тобто, САП спиратиметься на держави-члени та їх відповідальність щодо того, як вони досягають кліматичних та екологічний цілей, а фермери матимуть більше свободи в розробці методів ведення сільського господарства, краще адаптованих до локальних умов.
Для спрощення отримання субсидій малими виробниками ЄС планує зменшити вимоги до звітності та моніторингу через спрощення процедур для фермерів та здійснення моніторингу інноваційними інструментами, які можуть застосовуватися дистанційно та централізовано (наприклад, супутникове спостереження). А для отримання відшкодування за екосистемні послуги відповідні процедури будуть оптимізовані та спрощені разом з покращенням доступу до інструментів управління кризами й ризиками.
Кліматичні ризики та кліматична стійкість визнані серед головних викликів сектору.
Так нарешті було визнано необхідність трансформації тваринницького сектора, але знов таки за умови збереження різноманітності та відповідності локальним умовам, а також мінімізації негативного впливу на клімат. Тобто визнається, що універсальний підхід до тваринництва неможливий, потрібні цільові, територіальні рішення, а політика регулювання має зосередитися на інструментах для діагностики проблем та пошуку заходів зменшення впливу на клімат і довкілля, на розбудові сталого виробництва.
Стійке до кліматичних змін сільське господарство ЄС має спиратися на політику, адаптовану до місцевих, регіональних і національних потреб у необхідні трансформації виробництва до майбутніх кліматичних умов.
І для цього розробляються два критично важливі документи, яві відіграватимуть значну роль у формуванні САП та національних стратегічних планів – Європейський план кліматичної адаптації (European Climate Adaptation Plan) та Стратегія водостійкості (Water Resilience Strategy). Держави-члени мають забезпечити узгодженість політики між інструментами управління ризиками та кризами, а також більшу гнучкість для винагородження відповідних місцевим умовам стійких моделей агровиробництва.
Далі буде…
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
