Продовжуємо вивчати Комюніке Європейської комісії щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС.
Українським аграріям все це треба ретельно відстежувати, щоб вчасно адаптувати власні програми та наміри до тенденцій ЄС. Зміни відбуваються дуже швидко, час спливає, інтеграція українського аграрного сектора до європейського вже на часі.
Для підвищення стійкості агросектору ЄС необхідно мінімізувати ризики. Найбільшим з них є залежність від імпорту.
Наприклад, постачання білкових продуктів харчування в ЄС значною мірою залежить від імпорту високоякісних кормів для тварин, а джерела такого імпорту дуже обмежені.
Комісія планує для вирішення цих проблем інтегрувати політику, дослідження та зусилля на місцях для створення більш самодостатньої та сталої білкової системи ЄС, одночасно диверсифікуючи імпорт. В цілому Комісія визнає, що тваринницький сектор ЄС потребує створення довгострокового бачення, в основі якого має бути повага до різноманітності й сталості тваринницького виробництва в Європі.
Універсальний підхід до тваринництва саме через його різноманітність неможливий, потрібні цільові, територіальні рішення для конкурентоспроможності та стійкості сектора. Комісія сподівається розробити політику регулювання тваринницького сектора, яка забезпечать діагностику проблем, запропонує інструменти для супроводу сектора та пошуку заходів зменшення впливу на клімат і довкілля, сприятиме інвестиціям, технологічному та інноваційному розвитку моделей сталого виробництва.
Інший значний ризик – безпека харчових продуктів в ЄС і узгодження виробничих стандартів, що застосовуються до імпортної продукції, зокрема щодо пестицидів і добробуту тварин.
У 2025 році ЄС планує розбудувати Об’єднану безпекову мережу агропродовольчого сектору ЄС (Unity Safety Net for the EU agri-food sector):
- працюватиме над посиленням конкурентоспроможності та стійкості чутливих секторів, таких як тваринництво;
- представить пакет спрощень, який сприятиме конкурентоспроможності європейських фермерів, зберігаючи при цьому внесок у досягнення суспільних цілей;
- запропонує розширення маркування країни походження відповідно до галузевих особливостей і правил єдиного ринку;
- посилить свою політику просування.
Ще один актуальний ризик – вплив глобальної кліматичної кризи на сектор.
Комісія визнає, що стійке до кліматичних змін сільське господарство ЄС має спиратися на політику, адаптовану до місцевих, регіональних і національних потреб. Тобто, йдеться про підтримку адаптації сектора до викликів кліматичної кризи, що робить місцеве сільськогосподарське виробництво придатним для майбутніх кліматичних умов.
Для цього розробляється Європейський план кліматичної адаптації (European Climate Adaptation Plan) та Стратегія водостійкості (Water Resilience Strategy). Додатково майбутня CAП підтримуватиме, більш цілеспрямовано, заходи та інвестиції, які роблять сільськогосподарський сектор стійкішим до мінливих умов.
Комісія та держави-члени мають забезпечити узгодженість політики між інструментами управління ризиками та кризами, а також більшу гнучкість. Інструменти антикризового управління мають заохочувати фермерів активно керувати ризиками, а держави-члени – працювати над ефективними та адаптованими стратегіями управління ризиками.
Деградація ґрунтів – ще один суттєвий ризик для ЄС.
САП стимулюватиме та підтримуватиме методи ведення сільського господарства, які відновлюють, зберігають або покращують стан ґрунту. Особливу увагу необхідно приділити покращенню управління поживними речовинами на рівні ферми та збільшенню кругообігу поживних речовин.
Пріоритет планується надавати вирішенню проблем забруднення біогенними речовинами та просуванню інтегрованих територіальних підходів (планується, що оцінка ефективності виконання Нітратної Директиви, яка має відбутися наприкінці 2025 року, надасть додаткову інформацію для обговорення).
У другому кварталі 2025 року Комісія запропонує комплексний пакет спрощень поточної сільськогосподарської законодавчої бази. Передбачається впорядкування вимог для ферм, адаптація до різних ситуацій та методів ведення сільського господарства, оптимізація підтримки МСБ шляхом більшого використання спрощених платежів та спрощення доступу до фінансових інструментів і більшої гнучкості в управлінні національними стратегічними планами САП.
Крім того, у 2025 році планується надання наскрізного пакету законодавчих спрощень, що забезпечить суттєве спрощення в регуляції діяльності ферм та підприємств харчової та кормової промисловості. Додатково планується запровадити добровільну систему порівняльного аналізу для оцінки стійкості на фермах, таким чином дозволяючи спрощенню та порівняльному аналізу співіснувати для забезпечення різних потреб у відстеженні прогресу.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
