Європейська Комісія ухвалила План дій щодо поводження з добривами («Fertiliser Action Plan»). Ініціатива спрямована на підтримку фермерів, які стикаються зі зростанням вартості та дефіцитом добрив, а також на посилення внутрішнього виробництва та зменшення залежності Європи від імпорту.
План розроблено на основі Комюніке про добрива, ухваленого в 2022 році (Fertilisers Communication); він поєднує заходи термінової підтримки забезпечення доступності добрив для сільськогосподарських виробників із довгостроковими заходами зміцнення внутрішнього виробництва добрив в ЄС, підвищення стійкості постачання та прискорення переходу до біоорієнтованих, низьковуглецевих і циркулярних добрив.
Мета плану зумовлена необхідністю забезпечення продовольчої безпеки та посилення стратегічної автономії Європи з одночасним дотриманням узгоджених кліматичних та екологічних цілей в умовах глобальної кліматичної кризи, перебоїв у ланцюгах постачанні, зростання цін на синтетичні добрива через війни та нестабільність світових ринків.
Згідно з планом європейським фермерам буде надано цільову виняткову підтримку для забезпечення добривами через існуючі інструменти САП ЄС.
Для цього буде мобілізовано додаткові бюджетні механізми ЄС через новий фінансовий пакет (буде представлений незабаром), який зможе надати фермерам негайну ліквідну допомогу вже з цьогорічним виробничим циклом. Разом з цим Комісія має представити цільовий законодавчий пакет, що дозволить державам-членам повною мірою використовувати підтримку, доступну в межах їхніх поточних національних стратегічних планів САП. Це включатиме нову схему ліквідності для фінансової допомоги, більшу гнучкість щодо авансових платежів та сильніші стимули для більш ефективних сільськогосподарських практик, завдяки яким зменшується й оптимізується використання добрив, відбувається перехід на біоорієнтовані добрива та інвестиції у стійкість фермерських господарств.
Подальші заходи на підтримку фермерів будуть зосереджені на поширенні кращих практик з управління поживними речовинами, підвищення ефективності поживних речовин в агровиробництві та посиленій ролі інструментів дорадництва в рамках САП (САР Farm advisory services).
Додатково будуть розроблені механізми поліпшення використання альтернатив мінеральним добривам, наприклад, використання органічних речовин в якості добрив або накопичення поживних речовин в ґрунті іншими методами, за наявності належних екологічних гарантій та впровадження Нітратної Директиви, щоб краще узгодити їх із реаліями землеробства на місцях.
Пропонується також запровадити заходи з підтримки внутрішнього виробництва добрив, щоб гарантувати стабільність постачання та зменшити залежність від імпорту. Для скорочення викидів та посилення циркулярності економіки заохочуватиметься використання локальних альтернатив мінеральним добривам та ширше використання органічних, біоорієнтованих добрив, рослинної біомаси та водоростей, інших заходів з покращення стану ґрунту, таких як використання мікробних препаратів, біостимуляторів та препаратів з осаду стічних вод.
У запланованому перегляді Схеми торгівлі вуглецевими викидами ЄС (EU Emission Trading Scheme) Комісія пропонує додати перелік заходів для забезпечення додаткової допомоги для виробництва добрив з одночасною відповідальністю за декарбонізацію виробництва та збільшення продукції біоорієнтованих і циркулярних добрив у Європі. А у запланованій оцінці впровадження Директиви щодо відходів (Waste Framework Directive) Комісія перегляне процеси для спрощення управління тваринними та іншими побічними продуктами для уможливлення використання їх для виробництва добрив і підвищення циркулярності економіки ЄС.
Комісія також вживатиме додаткові заходи для забезпечення сектору виробництва добрив доступом до фінансування зелених інновацій та модернізації.
Існуючі фонди будуть мобілізовані для підтримки виробництв біогазу та біометану та інвестицій в інфраструктуру очищення стічних вод, що може масштабувати процеси оцінки якості осаду та дігестату та відновлення поживних речовин з них для використання в якості добрив. Комісія також обіцяє переглянути й посилити заходи стимулювання переходу до вуглецевого землеробства та поглинання вуглецю, одночасно скоротивши бюрократичні та ринкові бар’єри.
Забезпечити прозорість та участь широкого кола стейкхолдерів має запропоноване Комісією Партнерство ланцюгів доданої вартості добрив ЄС (EU fertilisers value chain Partnership), яке об’єднає виробників добрив, фермерів і відповідні органи держав-членів для визначення спільного шляху подолання викликів і забезпечення безперервної продовольчої безпеки за доступними цінами по всьому ЄС.
У межах цього Партнерства в найближчі місяці буде організовано перший політичний діалог з усіма учасниками ланцюга для розробки рішень щодо проблем у постачанні, виробництві, маркетингу та використанні добрив. Результати слугуватимуть основою для роботи над життєздатними рішеннями як для фермерів, так і для промисловості.
Комісія посилить моніторинг ринку, можливості раннього попередження та запропонує пропорційну рамку для забезпечення наявності регулярних актуальних даних про добрива в ЄС. Комісія підготує звіт – оцінку про вплив витрат за механізмом CBAM та Схемою торгівлі вуглецевими викидами на вартість добрив і в кінцевому підсумку – на ціни продуктів харчування.
Також буде розглянуто створення планів управління запасами добрив та їх інгредієнтів, включаючи сезонні або мінімальні запаси і, де це доречно, спільні закупівлі або інші інструменти для підвищення стійкості до зовнішніх шоків і пом’якшення волатильності цін.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Будуємо мости: налагодження довіри до довкіллєвого сектору України», що впроваджується МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» в межах програми «Разом для людей та планети» (ToPP). Програма ToPP реалізується завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF.
Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.
