Новий пакет пропозицій ЄС для досягнення 55% скорочення викидів парникових газів до 2030 року

Новий пакет пропозицій ЄС для досягнення 55% скорочення викидів парникових газів до 2030 року

14 липня 2021 року Європейська Комісія прийняла пакет пропозицій щодо політики ЄС у галузі клімату, енергетики, землекористування, транспорту та оподаткування для зменшення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року.

Пропозиції Комісії представляють нові законодавчі інструменти для досягнення цілей, узгоджених Європейським законом про клімат, та надають можливості для прискорення скорочення викидів парникових газів протягом наступного десятиліття.

Розширення торгівлі викидами парникових газів, збільшення використання відновлюваної енергії та енергоеффективності, пришвидшення впровадження транспорту з низьким рівнем викидів та інфраструктури й палива для  підтримки, узгодження податкової політики з цілями ЄЗК, заходи щодо запобігання витоку вуглецю, інструменти для збереження та відтворення природних поглиначів вуглецю.

Головні пропозиції
  • Система торгівлі викидами ЄС (ETS):

Комісія пропонує ще більше знизити загальний ліміт викидів та збільшити щорічні темпи скорочення, поетапно скасувати квоти на безкоштовні викиди для авіації та приводячи їх у відповідність із глобальною Схемою компенсації та скорочення викидів вуглецю для міжнародної авіації, вперше включити викиди від судноплавства до СТЕ ЄС.

Створено окрему нову систему торгівлі викидами для розподілу палива для автомобільного транспорту та будівель, запропоновано збільшити розмір Фонду інновацій та модернізації. Щоб доповнити значні витрати на клімат у бюджеті ЄС, держави-члени повинні витратити всю свою виручку від торгівлі викидами на проекти, пов’язані з кліматом та енергетикою.

Спеціальна частина доходів від нової системи автомобільного транспорту та будівель має спрямовуватись на компенсації можливого соціального впливу на вразливі верстви населення, мікропідприємства та користувачів громадського транспорту.

  • Положення про розподіл зусиль

встановлює посилені цілі зменшення викидів для кожної держави-члена у використанні будівель, автомобільного та внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, відходів та малих галузей. Визнаючи різні вихідні точки та можливості кожної держави-члена, цілі базуються на їхньому ВВП на душу населення, з урахуванням коригувань з точки зору економічної ефективності.

  • Держави-члени також поділяють відповідальність за виведення вуглецю з атмосфери,

тому Положення про землекористування, лісове господарство та сільське господарство встановлює загальну ціль ЄС щодо виведення вуглецю природними поглиначами, що дорівнює 310 млн т викидів СО2 до 2030 р.

Національні цілі вимагатимуть від держав-членів належно підтримувати та розширювати поглиначі вуглецю. До 2035 року ЄС повинен прагнути досягти кліматичної нейтральності у секторах землекористування, лісового та сільського господарства, включаючи також інші, окрім СО2, сільськогосподарські викиди парникових газів, такі як викиди від використання добрив та тваринництва.

Лісова стратегія ЄС спрямована на поліпшення якості, кількості та стійкості лісів ЄС, підтримує лісові господарства та лісову біоекономіку, стійкі методи лісозаготівлі та лісокористування із збереженням біорізноманіття та планом висадки трьох мільярдів дерев у Європі до 2030 року.

  • Виробництво та використання енергії:

Директива про відновлювану енергетику встановить підвищену мету виробляти 40% енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Також пропонуються конкретні цілі щодо використання відновлюваної енергії у транспорті, опаленні та охолодженні, будівлях та промисловості.

Для досягнення як кліматичних, так і екологічних цілей посилюються критерії стійкості використання біоенергетики. Держави-члени повинні розробити схеми підтримки біоенергетики таким чином, щоб дотримуватися каскадного принципу використання деревної біомаси.

Зменшення загального споживання енергії, скорочення викидів та подолання енергетичної бідності – Директива про енергоефективність встановить більш амбіційні щорічні цілі щодо скорочення споживання енергії. Це допоможе визначити національні внески та майже подвоїть річне зобов’язання щодо економії енергії для держав-членів.

Державний сектор повинен буде щороку реконструювати 3% своїх будівель, щоб привести до сучасного вигляду будівлі, створити робочі місця та зменшити використання й витрати енергії.
  • Комбінація заходів для подолання зростання викидів на автомобільному транспорті,

що доповнює торгівлю викидами: посилення стандартів викидів CO2 для автомобілів та мікроавтобусів, вимога зменшення середніх викидів від нових автомобілів на 55% з 2030 року та на 100% з 2035 року порівняно з рівнем 2021 року.

Щоб забезпечити можливість водіям заряджати або заправляти свої транспортні засоби в надійній мережі по всій Європі, переглянуте Положення про інфраструктуру альтернативного пального вимагатиме від держав-членів розширення зарядної потужності відповідно до продажів автомобілів з нульовими викидами та встановлення для пунктів зарядки й заправки регулярних інтервалів на основних магістралях: кожні 60 км для електричної зарядки та кожні 150 км для заправки воднем.

  • Авіаційне та морське сполучення:

Положення про інфраструктуру альтернативних видів палива вимагає, щоб літаки та судна мали доступ до чистого електропостачання у великих портах та аеропортах. Авіаційна ініціатива ReFuelEU зобов’яже постачальників палива поєднувати зростаючі рівні стійкого авіаційного палива з реактивним паливом, що приймається на борту в аеропортах ЄС, включаючи синтетичне низьковуглецеве пальне, відоме як електронне.

Подібним чином Морська ініціатива FuelEU стимулюватиме впровадження стійкого морського пального та технологій з нульовими викидами шляхом встановлення максимального обмеження вмісту парникових газів у енергії, яку використовують судна, що заходять у європейські порти.

  • Податкова система енергетичних продуктів:

перегляд Директиви про оподаткування енергоресурсів пропонує узгодити оподаткування енергетичних продуктів з енергетичною та кліматичною політикою ЄС, сприяючи розвитку чистих технологій та усуваючи застарілі пільги та знижені ставки, які в даний час заохочують використання викопного палива.

Нові правила спрямовані на зменшення шкідливих наслідків конкуренції з оподаткування енергоносіїв, допомагають забезпечити доходи держав-членів від зелених податків, які є менш шкідливими для зростання, ніж податки на працю.

  • Прийняття механізму СВАМ:

встановить ціну вуглецю на імпорт цільового вибору продуктів, щоб гарантувати, що амбіційні кліматичні дії в Європі не призведуть до „витоків вуглецю”. Це забезпечення того, щоб скорочення викидів в Європі сприяло глобальному зниженню викидів замість того, щоб витісняти вуглецеве виробництво за межі Європи. Механізм також спрямований на заохочення промисловості за межами ЄС та міжнародних партнерів робити кроки в тому ж напрямку.

Усі ці пропозиції пов’язані та доповнюють одна одну як збалансований пакет. Хоча в середньо та довгостроковій перспективі переваги кліматичної політики ЄС явно перевищують витрати на цей перехід, кліматична політика ризикує в короткостроковій перспективі чинити додатковий тиск на вразливі домогосподарства, мікропідприємства та користувачів транспорту. Таким чином, розробка політики в пакеті справедливо розподіляє витрати на подолання та адаптацію до кліматичних змін.

Доходи від запровадження інструментів ціноутворення на вуглець будуть реінвестуватись, щоб стимулювати інновації, економічне зростання та інвестиції в чисті технології.

Для цього запропоновано створення нового Фонду соціального клімату, який надаватиме державам-членам спеціальне фінансування, щоб допомогти громадянам  інвестувати в енергоефективність, нові системи опалення та охолодження, чистішу мобільність.

Фонд соціального клімату фінансуватиметься за рахунок бюджету ЄС із використанням суми, еквівалентної 25% очікуваних доходів від торгівлі викидами будівельного та автомобільного палива. Він забезпечить 72,2 млрд євро фінансування держав-членів на період 2025-2032 рр. на основі цільової поправки до багаторічної фінансової бази. Пропонуючи залучити відповідне фінансування держав-членів, Фонд мобілізує 144,4 млрд євро на соціально справедливий перехід.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

За повідомленням Єврокомісії.

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком