Викопне паливо під час бойових дій: ризики та альтернативи для аграріїв

Викопне паливо під час бойових дій: ризики та альтернативи для аграріїв
Від початку бойових дій посівна кампанія виявилась під загрозою не тільки через власне бойові дії, а й  через спричинений ними дефіцит дизпалива, що використовується аграріями для сільськогосподарської техніки.

Так, наприклад, за словами Романа Дяжука («Дунайський аграрій» – агровиробництво в Ізмаїльському районі Одеської області), дизпаливо довелося купувати каністрами по всіх АЗС навкруги, щоб назбирати на весняні польові роботи – будь-яке пальне на початку війни стало страшенним дефіцитом. Згодом поставки палива були організовані, однак це не вирішило проблеми – постійні авіаудари по базам нафтопродуктів та об’єктам цивільної інфраструктури ускладнили логістичні ланцюги та підвищили фізичні ризики постачання дизпалива. Для багатьох аграріїв посівна кампанія стала суцільним викликом.

Тобто, крім негативного впливу на клімат та довкілля, використання дизпалива виявилось небезпечним для населення: воно зберігається у великій кількості у спеціально обладнаних сховищах, які добре відомі та є досить легкою ціллю для ворога, обстріли яких призводять до вибухів та масштабних пожеж.

Отже, використання дизпалива збільшує ризики не тільки для довкілля, але й для стабільності та безпеки виробництва в умовах військових дій.

До цього слід додати суттєві ризики щодо вчасності проведення польових робіт (а відповідно й врожайності!), значного забруднення води, ґрунтів і повітря, безпечності виробленої продукції через забруднення нафтопродуктами.  

Тобто, використання дизпалива (або будь-якого викопного палива) не є стійким рішенням для бізнесу навіть у мирні часи, а за умов війни значно підвищує ще й економічні та фізичні ризики. Тому логічно було б шукати стійкіші та безпечніші альтернативи.

Це може бути, наприклад,  сільськогосподарська техніка, що працює на електриці, – особливо ефективна за умови використання автономних (мобільних) сонячних потужностей для зарядки акумуляторів техніки. Таким чином  можна не тільки спростити логістичні операції для аграріїв, а ще й  поліпшити безпеку місцевого населення – сонячні панелі  розташовуються так, що в них складно поцілити та знищити всі однією ракетою.

До того ж, сонячні панелі та акумулятори є менш вибухонебезпечними, вони можуть також забезпечувати населення електрикою при відключенні централізованого постачання – для резервного постачання води зі свердловин, освітлення приміщень, забезпечення роботи обладнання для зв’язку, освітлення, контролю якості та безпеки, комп’ютерів, мобільних пристроїв та доступу до інтернету тощо.

Іншою альтернативою може стати використання технологій мінімального обробітку ґрунту, наприклад, безорних технологій, які вже є досить поширеними в Україні.

Використання безорних технологій має низку переваг: спрощення та зменшення необхідних польових робіт (майже втричі за оцінками експертів), що здешевлює виробничий процес та зменшує необхідні для нього ресурси, у тому числі використання дизпалива. Додатково, безорні методи вирощування сприяють відновленню структури ґрунтів та підтримці їх родючості, вологості та зменшенню вітрової та водної ерозії, що знижує потреби у мінеральних добривах

Тобто, використання безорних технологій дешевше та безпечніше для фермерів, оскільки зменшує потребу фізичного перебування на полі, що в умовах бойових дій може бути дуже небезпечним. Бонусом безорних технологій є стійкіша врожайність та посухостійкість рослин – наслідки покращення структури ґрунтів, що відбувається через використання цих технологій.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни