Майбутнє продовольчих систем: національні діалоги та рекомендації Саміту ООН

Майбутнє продовольчих систем: національні діалоги та рекомендації Саміту ООН

У світі триває активна підготовка до Саміту ООН з продовольчих систем, який відбудеться восени цього року.

Зокрема, експерти та представники зацікавлених організацій надали свої рекомендації стосовно впровадження регенеративного сільського господарства (Форум для майбутнього сільського господарства (FFA 2021), 30 червня).

Наразі не існує чіткого визначення регенеративного сільського господарства. Концептуально – це цілісний підхід до ведення сільського господарства, який враховує біофізичний стан ґрунту, більш широку ефективність використання земель, зосереджується на тому, як «відновити та покращити здоров’я ґрунту та біорізноманіття», на соціальних та економічних практиках із позитивним впливом на природні ресурси.

Для реалізації цієї концепції необхідні гнучкі системні підходи, що враховують регіональну та кліматичну специфіку. Тому є необхідність створення спільної мови для всіх учасників харчової системи, узгодження термінології, покращення доступу до необхідних знань.

Забезпечення стабільних стосунків між учасниками харчового ланцюга сформує довіру та умови довгострокової безпеки, що необхідно для економічної життєздатності.

Основним поточним викликом у переході до регенеративних сільськогосподарських практик є соціально-економічний: нинішні перероблені продукти харчування, що надходять з регенеративних ферм, є переважно преміум продуктами, завдання для багатьох компаній переробників полягає в тому, щоб зробити ці продукти загальнодоступними. Необхідно також ґрунтовно обговорити питання про витрати та вигоди/винагородження при переході до регенеративних практик для фермерів, які беруть на себе численні ризики тривалого перехідного періоду.

Україна звітує про три пріоритетні напрями переосмислення національної продовольчої політики.
  • «Здорове харчування для всіх»: спрямування спільних зусиль на стійке споживання, зміни в гастрономічній культурі, зменшення втрат їжі та харчових відходів, запровадження систем безпечності харчових продуктів, розвиток крафтового й локального виробництва.
  • «Дружнє до довкілля виробництво»: досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
  • «Стійкість до ринкової нестабільності та доступність продуктів харчування для всіх»: зміцнення внутрішнього ринку і стимулювання експорту, посилення взаємодії зі світовими гуманітарними організаціями, підтримка малих виробників, забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва і збуту.

«Для України тема продовольчих систем є однією з пріоритетних в державній політиці. Наша країна займає лідируючі позиції із забезпечення світового попиту на їжу і має перспективи до реалізації Цілей сталого розвитку, визначених ООН. Наразі в Україні триває громадська дискусія в рамках Національного діалогу, результатом якої стане Національний план дій з трансформації продовольчих систем.
Зокрема, головним пріоритетом розвитку продовольчих систем в Україні є здорове харчування для всіх – забезпечення рівного доступу всіх категорій населення до якісного і здорового харчування», – зазначив заступник міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка на підготовчому засіданні до Саміту, що відбулося наприкінці липня в Римі.

Ольга Ігнатенко, Тамара Малькова, «Зелене досьє».

Фото: Depositphotos

За повідомленнями:

Довідково: Рекомендації експертів FFA 2021 до Саміту ООН з продовольчих Систем
  1. Необхідно запровадити централізований збір та управління даними. Один із шляхів – створення Європейських, Національних та Регіональних продовольчих рад, які можуть бути централізованим органом для консультування всіх та створення протоколів для керівництва переходами харчових систем, включаючи вимірювання даних та сертифікацію.
    Крім того, створення коаліцій навколо конкретних цілей і результатів, таких як вирішення багатьох схем сертифікації з метою гармонізації вимог, результатів або переходу до більш здорового харчування, сприяло б обміну знаннями та просвіті зацікавлених сторін, а також дозволило б проводити активніші комунікаційні кампанії різними органами, які беруть участь у процесі.
  2. Вдосконалення розповсюдження досвіду і найкращих практик: виробники вже накопичили багато досвіду, але переробники, роздрібні продавці та споживачі також мають бути обізнані у цій галузі. Державні органи можуть створити інвестиційний фонд для комунікації та підвищення обізнаності.
  3. Налагодження співпраці державного та приватного секторів – це допомогло б усунути прогалини та неправильне тлумачення сучасних систем землеробства.
  4. Необхідно широко запроваджувати стимулювання виробників через цінові премії, схеми винагородження за поглинання вуглецю та диференціальні системи оподаткування, щоб пом’якшити справжні витрати для переходу на регенеративні харчові системи; продукція, вироблена природою, повинна менше оподатковуватись, ніж перероблена. Крім того, регенеративні сільськогосподарські практики можуть бути використані як основа стандартів для вуглецевого землеробство) у забезпеченні вуглецевих сертифікатів для покупців та переробників.
  5. Викладання курсів регенеративних сільськогосподарських практик для підготовки молодих фахівців – агрономічні школи та університети повинні систематично включати ці практики у свої освітні програми, щоб наступне покоління агрономів, фермерів, радників було готовим вирішити сьогоднішні та завтрашні проблеми.
  6. Необхідність радикального переосмислення поточної політики у напрямку до інтегрованої політики продовольчої системи: перевизначення споживання від власності до використання; перевизначення виробництва з масових продажів на забезпечення ефективних функціональних можливостей; переосмислення основних економічних стимулів, таких як оподаткування та субсидії. Це також означало б інтегрування поняття добробуту у всі політики, вимірювання стійкості з точки зору життєвого циклу та розгляд інновацій у категоріях економічних екосистем, що забезпечують соціальні функції, а не в категоріях виробничих секторів.

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком