Кліматична криза – глобальне нагрівання перевищить поріг у півтора градуси вже цього року

Кліматична криза – глобальне нагрівання перевищить поріг у півтора градуси вже цього року

Програма ЄС «Copernicus», яка була створена для спостережень за станом планети, у своєму щорічному бюлетені щодо результатів вимірів глобальної температури за 2023 рік (Global Climate Highlights 2023) повідомила, що 2023 рік побив рекорд найспекотнішого року (що був зафіксований у 2016 році) з величезним відривом – у 0,17°С.

У 2023 році на планеті було на 1,48°С тепліше порівняно з доіндустріальним періодом.

Ця цифра дуже близька до півтора градусів, які визнано критичною межею країнами – учасницями Паризької зустрічі 2015 року, хоча щоб поріг вважався порушеним глобальна температура мала би постійно перевищувати 1,5°C.

Під час кліматичних переговорів ООН, що відбулися в Дубаї в грудні 2023 року, уряди країн підтвердили Паризькі зобов’язання 2015 року. Втім, науковці попередили, що світ сильно відхилився від курсу на уникнення критичного показника, адже глобальні викиди парникових газів все ще зростають, як і поточні плани продовження масового видобування та використання викопного палива. Минулого року викиди вуглецю від викопного палива знову досягли рекордного рівня. Хоча показник 1,5°C є не стільки політичним як науковим, дослідники кажуть, що втрати від спеки, посух, повеней та інших кліматичних лих суттєво погіршаться, якщо світ перевищить цей поріг нагрівання.

Фахівці «Copernicus» підкреслили, що є висока ймовірність того, що підвищення глобальної температури більше, ніж на 1,5°C буде зафіксовано вже у наступні 12 місяців.

А відомий кліматолог Джеймс Хансен, колишній науковець НАСА, який попереджав світ про небезпеку зміни клімату ще у 1980-х роках, сказав, що глобальне нагрівання, спричинене спалюванням викопного палива і посилене Ель-Ніньо, вже до травня цього року підштовхне глобальну температуру на 1,7°C вище середнього показника, який був до періоду індустріалізації.

Звісно, що перевищення на 1,7°С протягом 12-місячного періоду не призведе до відміни зобов’язання урядів світу обмежити глобальне нагрівання на 1,5°C, передбачене Паризькою кліматичною угодою. До того ж, наука говорить, що цей показник не може бути підтвердженим доки виміри не покажуть перевищення кілька років поспіль, і це вважається найбільш імовірним у 2030-х роках.

Проте, Джеймс Хансен аргументує, що навіть після ослаблення Ель-Ніньо, який зазвичай підвищує глобальну температуру, середня глобальна температура протягом наступних років все ще буде в середньому вища майже на 1,5°C. Адже нагрівання світу, спричинене викидами парникових газів, посилиться через активне танення льодовиків планети та потемніння поверхні, що сприяє ще більшому поглинанню сонячного світла.

У статті, оприлюдненій дослідниками клімату в січні 2024 року, Хансен стверджує, що глобальна температура вже підвищилась на 1,5°C і зростатиме далі через збільшення розриву між кількістю енергії, яку Земля поглинає від Сонця, та кількістю, що повертається назад у космос. Тобто, ми не переходимо до світу що є на 1,5°C теплішим, ми проходимо через нього в 2024 році, а потім прямуємо у світ тепліший на 2°C у 2030-х роках. Якщо не вживемо цілеспрямованих дій, щоб вплинути на енергетичний баланс планети.

Хоча перевищення підвищення глобальної температури на 1,5°C ще не означає, що все буде безповоротно втрачено, але додавання чи ні кожної частки градуса у глобальному нагріванні буде суттєвим у додаванні викликів щодо кліматичних ризиків та впливів.

Наразі, згідно з нинішніми обіцянками урядів щодо скорочення викидів, ситуація складається так, що світ прямує до потепління щонайменше на 2,5°C до кінця цього століття.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерела:

***

Довідково.

Програма ЄС «Copernicus» – комплексна програма спостереження за Землею за допомогою системи супутників та наземних систем, а також комплекс похідних програмних продуктів та сервісів для застосування даних в щоденному житті – від екологічних та аграрних проблем до питань безпеки та реагування на надзвичайні ситуації.

Паризька кліматична угода — угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC у Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.

Ель-Ніньйо і Ла-Нінья — найбільш яскраво виражені прояви міжрічної мінливості клімату в глобальному масштабі. Ці явища являють собою великомасштабні зміни океанських температур, опадів, атмосферної циркуляції, вертикальних рухів повітря над тропічною частиною Тихого океану.

Фізика кліматичних змінонлайн лекція з поясненням фізико-хімічних чинників та наслідків глобального потепленні від Др. Лоуренса Крауса