23 липня 2025 року Міжнародний суд ООН (The International Court of Justice, ICJ) виніс історичний консультативний висновок щодо зобов’язань держав стосовно зміни клімату (Advisory Opinion on the Obligations of States in respect of Climate Change), визнавши зміну клімату «нагальною та екзистенційною загрозою».
Суд підтвердив, що держави мають юридичні зобов’язання захищати кліматичну систему для нинішніх і майбутніх поколінь.
«Невжиття державою належних заходів для захисту кліматичної системи від викидів парникових газів, зокрема шляхом виробництва викопного палива, споживання викопного палива, надання ліцензій на розвідку викопного палива або надання субсидій на викопне паливо, може вважатися міжнародно-протиправним діянням, яке можна віднести до відповідальності цієї держави», – написав суд в одностайному рішенні.
Ця подія стала переломним моментом у міжнародному екологічному праві та захисті прав людини.
Мішель Форст, Спеціальний доповідач ООН з питань захисту захисників довкілля за Орхуською конвенцією, у своїй заяві привітав рішення суду, назвавши його перемогою для екологічної демократії. Він зазначив, що консультативний висновок не лише підтверджує юридичні зобов’язання держав, але й підтримує захисників довкілля, які роками попереджали про кліматичну кризу та вимагали відповідальності від урядів.
За словами Мішеля Форста, це рішення стало тріумфом для тисяч захисників довкілля, які ризикують свободою та життям, вимагаючи дій у протидії зміннам клімату – від малих острівних держав, таких як Вануату, до корінних громад, що захищають ліси, та молодіжних активістів. Коли вони вимагають прозорості щодо проєктів із викопним паливом, беруть участь у прийнятті кліматичних рішень чи домагаються правосуддя за екологічну шкоду, вони реалізують свої права за Орхуською конвенцією та діють у рамках як процедурних, так і сутнісних прав.
Держави зобов’язані виконувати свої кліматичні зобов’язання, а криміналізація мирних екологічних протестів має припинитися.
Орхуська конвенція гарантує право кожної людини на безпечне довкілля через доступ до інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя в питаннях, що стосуються довкілля. Рішення ICJ підкріплює цей принцип, визнаючи «чисте, здорове та стале довкілля» правом людини та підтверджує юридичну відповідальність держав за його захист.
Рішення ICJ зміцнює рамки Орхуської конвенції, підкреслюючи, що захист кліматичної системи та довкілля від антропогенного впливу є юридичною необхідністю, а не політичним вибором. Три основні розділи конвенції — доступ до інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя — стають ще більш актуальними. Держави зобов’язані співпрацювати для запобігання шкоди клімату та забезпечувати максимальну амбітність своїх кліматичних внесків, що неможливо без прозорості та участі громадськості.
Мішель Форст закликав держави:
- Негайно припинити переслідування захисників довкілля, які реалізують свої права відповідно до Орхуської конвенції.
- Зміцнити національні законодавчі рамки для узгодження з визнанням Міжнародним судом зобов’язань держав щодо клімату.
- Забезпечити суттєву участь громадянського суспільства у прийнятті кліматичних рішень.
- Гарантувати захист захисникам довкілля від загроз та репресій.
«Рішення ICJ нагадує, що захисники довкілля — не злочинці, а охоронці міжнародного права, голос майбутніх поколінь, – наголошує у своїй заяві Мішель Форст. – Час напівзаходів минув. Кліматична криза вимагає негайних дій, а захисники довкілля мають бути захищені та мати можливість вимагати від урядів відповідальності за їхні юридичні обов’язки».
Адреса для термінових звернень захисників довкілля, які реалізовують свої права згідно Орхуської конвенції: aarhus-envdefenders@un.org.
Надія Шевченко, Інформаційний центр «Зелене досьє».
Джерела: