Меліорація сільськогосподарських угідь впливає на якість ґрунтів негативніше, ніж вважалося

Меліорація сільськогосподарських угідь впливає на якість ґрунтів негативніше, ніж вважалося

Дренаж змінює ґрунт глибше і швидше, ніж вважалося раніше.

На кругообіг органічних, поживних та забруднюючих речовин у ґрунті впливають фізико-хімічні властивості ґрунту (такі як рН та вологість). Грунт, окрім накопичення вуглецю, також працює як фільтраційна система, підтримуючи чистоту поверхневих та підземних вод. Мінеральні частинки ґрунту (наприклад, глина) мають вирішальне значення для сорбції та стабілізації органічних та поживних речовин (наприклад, фосфатів), а також можуть зменшити токсичність пестицидів.

Дослідження 2008 року виявило значну втрату мінеральних частинок близько до стоків лише через 16 років після проведення дренування.

Раніше передбачалося, що такі зміни триватимуть від століть до тисячоліть. Поточний проект IDESoWa, що фінансується ЄС, досліджуючи дренажний вплив на властивості ґрунту та якість води, виявив значні зміни у фізико-хімічних властивостях ґрунту через втрату частинок глини на дренованих полях. Нові дані досліджень говорять, що припущення про те, що мінеральні умови ґрунту залишаються досить статичними протягом життя людини, наразі потребує перегляду.

Меліорація сільськогосподарських угідь як метод управління водними ресурсами ґрунту використовується дуже давно. Проте, в минулому було мало досліджень стосовно впливу людської діяльності на мінеральний склад ґрунту. Щоб дізнатись більше про вплив сільськогосподарського дренажу на ґрунтові процеси, команда IDESoWa копала ями, перпендикулярні стічним плиткам, у різних типах ґрунтів.

У розораних глинистих суглинках, на пасовищах, що утворилися на льодовикових породах, у розораних мулистих суглинках, утворених на льодовикових озерних відкладах. Дослідники збирали зразки ґрунту на різній відстані від дренажного стоку. Найдальші точки від дренажних канав мають ґрунт з умовами насичення водою, найбільш подібними до тих, які були до проведення дренажних робіт, що дозволяє порівняти якість ґрунтів до та після меліорації. Грунт відбирали на глибину стоків, приблизно 1 метр, для визначення мінерального складу, здатності поглинати та утримувати фосфор, стабільності накопиченого органічного вуглецю та циклу нітрогену.

За результатами тестування зразків виявили, що 40 років поверхневого дренажу можуть змінити мінеральний склад ґрунтів настільки суттєво, що це навіть видно на неоднорідних матеріалах, а от концентрація загального заліза не змінювалася з відстанню до стоку дренажу, що  досить дивно, оскільки залізо пов’язане з глиною, а частинки глини вимивалися водою. Щоб зрозуміти це явище, команда має намір вивчити різні форми заліза, оскільки поточна знахідка здається нелогічною.

Мінерали є основою ґрунтів, вони впливають на багато біологічних та хімічних процесів. Розуміння змін, спричинених меліорацією сільськогосподарських угідь, допоможе зрозуміти механізм екосистемних послуг, таких як зберігання органічних речовин в ґрунті та фільтрація поживних речовин / пестицидів, та більше включати їх у сільськогосподарську практику.

Результати дослідження можуть допомогти вдосконалити поширені в багатьох європейських країнах практики управління ґрунтом для штучно дренованих ґрунтів.

Далі дослідники планують з’ясувати, як зміни в мінералогії ґрунту впливають на токсичність пестицидів. Дослідження відбуватимуться на полях як з контрольованими (де вода довше залишається в ґрунті), так і з неконтрольованими дренажними системами. Обидві системи створюють різні умови для вивітрювання та перетворень мінеральних речовин, що, ймовірно, також впливає на взаємодію мінеральних речовин та пестицидів у ґрунті.

Ольга Ігнатенко,
Інформаційний центр «Зелене досьє».

За матеріалами Європейської Комісії

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком