Полікультурне вирощування в сільському господарстві

Полікультурне вирощування в сільському господарстві

А от якби було можливо вирощувати всі культури у сівозміні одразу, отримуючи разом в один рік всі переваги та весь урожай! Саме ця ідея лежить в основі полікультурного вирощування у сільському господарстві.

Полікультурне вирощування — це практика вирощування кількох видів товарних культур разом на одному полі. Наприклад, пшениця і квасоля можуть рости разом і легко відокремлюються після збору врожаю.

Вигода такого вирощування у тому, що різноманітність рослин сприяє здоров’ю та стійкості ґрунту, покращує агрономічно важливі показники грунтів, включаючи родючість, здатність утримувати вологу та поживні речовини, а також зменшує поширення шкідників та хвороб рослин.

Наприклад, каліфорнійський фермер Джон ДеРозьє в 2002 році почав вирощувати собі… сніданок. А нещодавно він  отримав диплом з агробізнесу.

Стандартною практикою у регіоні Пасо-Роблес, де розташована ферма Джона, було вирощування зернових сухого землеробства в чотирирічній сівозміні (квасоля, пшениця, перелог, перелог). Тут за статистикою в середньому випадає достатньо опадів на рік, але в реальності може бути кілька років поспіль набагато сухішими через Ель-Ніньо, тому й розробили систему локальної ротації, щоб зберігати воду в землі протягом кількох років і отримувати врожай незалежно від опадів у певний рік.

Джон використовував також важку обробку ґрунту, щоб позбутися бур’янів, які додатково забирають вологу з грунту. Важка обробка ґрунту – це не тільки високі витрати на пальне, амортизацію обладнання та час, це також погіршує ґрунти, зменшує порозність та здатність утримувати вологу, порушує кругообіг поживних речовин, підвищує ризики повеней, ерозії та неврожаю.

Одного разу у Джона виникла ідея: що якби він посадив боби й пшеницю разом на одному полі? З досвіду він знав, що зможе відокремити їх після збору врожаю. Він також знав, що його сівалка може висаджувати два види насіння в одному проході.

Дещо перелаштувавши свого очисника насіння та придбавши додаткове обладнання (він рекомендує гравітаційний стіл і спіральний сепаратор), він повністю перейшов до полікультурного вирощування. І ще утримує скромне стадо овець і корів, що допомагає йому керувати родючістю та біомасою. Він пережив найгіршу посуху в історії Каліфорнії в тіні високих дубів, які оточують його ґрунтову дорогу.

Завдяки тому, що різні види рослин мають різноманітні додаткові місця та ролі в полі, він отримує кращі врожаї, знизив операційні витрати, підтримує якість ґрунтів та економічну прибутковість бізнесу.

Деякі види культур виділяють багаті вуглецем цукри в кореневій зоні та отримують користь від симбіотичної фіксації азоту, що забезпечується бобовими. Рослини також мають тенденцію займати різні зони крон і коренів і можуть процвітати в більшій щільності, ніж рослини окремого виду.

Особливості полікультурного вирощування

  • Посадка: суміші видів зазвичай вибираються з урахуванням сезонних погодних умов. Наприклад, зрошувальна ярова суміш може включати просо, нут та соняшник. А озима суміш – гірчицю, рапс, пшеницю, жито та квасолю.
  • Обприскування та додавання добрив: в ідеалі поле з полікультурами є достатньо різноманітним, щоб уникнути серйозних шкідників і хвороб; і якщо пропорції бобових добре збалансовані, то забезпечить достатню родючість протягом кількох років.
  • Збір врожаю: тут основною вимогою є гнучкість та уважність – необхідно стежити за тим, щоб твердість насіння була більш-менш однаковою на момент збору, тобто, м’які горошини не поєднувати з твердим дрібним зерном.
  • Додаткові бонуси: важливий компонент стійкості системи – це здатність підтримувати корисні аспекти в широкому діапазоні умов. Посадка кількох видів збільшує можливі шляхи до економічної життєздатності. Деякі види більш стійкі до посухи, тоді як інші можуть зберігатися при великій кількості опадів.
  • Інші переваги: більшість видів сільськогосподарських культур також є чудовим кормом для худоби, тобто, на полікультурному полі можна випасати худобу або тюкувати сіно для тварин, якщо погодні умови не сприяють виробництву насіння.

А наразі Джон, як і мріяв, щодня їсть вирощений своїми руками сніданок із свіжоспеченого хліба. На питання, з якого борошна він пече свій хліб, він відповідає, що там забагато зернових культур, щоб згадати всі.  Проте на смак це найсмачніший хліб у його житті. 

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерело.

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком