Ще з 30-х років ХХ століття пестициди широко використовуються в усьому світі для прискорення росту рослин. Проте, вони містять токсичні хімічні речовини, які можуть серйозно погіршити наші сенсорні відчуття та нервову систему.
Пестициди вперше були застосовані в 1930-х роках для захисту сільськогосподарських культур у США, і невдовзі багато сільськогосподарських громад потрапили в залежність від них через їх вплив на врожайність. Сьогодні приблизно одна третина світової сільськогосподарської продукції залежить від пестицидів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі використовується понад 1000 типів пестицидів, причому серед найпоширеніших гербіциди (49%), фунгіциди й бактерициди (27%) та інсектициди (19%).
Річне споживання пестицидів у світі зростає – з 1990 до 2020 року відзначено збільшення на понад 50%. І звіт Програми ООН з навколишнього середовища свідчить, що зростання продовжуватиметься.
Дослідження європейських систем землеробства показує, що повна відмова від пестицидів може призвести до втрати 78% виробництва фруктів, на 54% зниження врожаю овочів і 32% втрати врожаю зернових.
Проте, існує багато прикладів застосування альтернативних методів сільського господарства. Вони успішно функціонують без синтетичних добрив та пестицидів, використовуючи різні природо-орієнтовані рішення та речовини біологічного походження для живлення рослин та боротьби з хворобами й шкідниками (наприклад, органічне сільське господарство або пермакультурне вирощування).
Тобто, використання синтетичних пестицидів не є обов’язковим для успішного сільського господарства. А нинішня наша залежність від пестицидів завдає значної шкоди природі та природним екосистемам.
Окрім забруднення ґрунту та природних водойм, що призводить до втрати біорізноманіття у природних екосистемах, є також дослідження, що пов’язують пестициди з втратою нюху у медоносних бджіл і лососевих видів риби. До того ж, потрапляючи з їжею в організми живих істот, багато синтетичних пестицидів не можуть бути розщеплені, вони накопичуються і шкідливо впливають на здоров’я протягом тривалого часу.
Наприклад, органофосфати та піретроїди – два найбільш використовувані інсектициди в США – є нейротоксичними для тварин та людей. Інсектициди навмисно створені для втручання в нервову систему цільових видів тварин, створюють хімічний дисбаланс, який перешкоджає нормальній передачі нервових імпульсів. Однак вони можуть мати нейротоксичну дію і на нецільові види, впливати на багато інших тварин, потрапляючи у природні екосистеми, а також на людей, потрапляючи до них, наприклад, через забруднену воду.
Два найбільш поширені гербіциди в ЄС – атразин і гліфосат. Речовини використовуються для боротьби з бур’янами і часто застосовуються на звичайних культурах, таких як соя, кукурудза та цукрова тростина.
Особливо багато суперечок з приводу гліфосату з’явилося після того, як у 2015 році Міжнародне агентство ВООЗ з дослідження канцерогенів заявило, що «ймовірно, він є канцерогенним для людини». Однак канцерогенний вплив гліфосату на людей залишається недоведеним, оскільки, по-перше, дослідження здебільшого досі проводилися на тваринах, а по-друге, інсектициди, такі як органофосфати, карбамати та хлорорганічні пестициди, спрямовані на нервову тканину організму, є більш токсичними, ніж гербіциди.
Хоча існують переконливі докази того, що гострий вплив у великих кількостях може призвести до пошкодження нервової системи, все ще вивчається, чи має хронічний помірний вплив такий самий ефект. Встановлення чіткого причинно-наслідкового зв’язку між пестицидами та погіршенням здоров’я залишається проблемою, оскільки у довкілля попадає також багато інших токсинів, таких як забруднювачі повітря, віруси та леткі органічні сполуки, і усі вони можуть накопичуватися в організмі та спричиняти шкідливий вплив на здоров’я.
Зазвичай симптоми впливу пестицидів можуть включати головний біль, нудоту, запаморочення та секрецію з дихальних шляхів; гострий вплив на здоров’я може варіюватися від судом до пригнічення дихання.
Вплив пестицидів також пов’язують із погіршенням чутливості зору та нюху. Один із перших відомих випадків стався в 1960-х роках у японському сільськогосподарському регіоні Саку: у жителів області почастішали дефекти зору через вплив фосфорорганічних сполук – затуманення зору, порушення руху очей, короткозорість і астигматизм. Спостереження за мешканцями району показало, що окрім самих фермерів їхні сім’ї також вразливі до погіршення зору через близький контакт з фермерами, які заносили залишки пестицидів на одязі та на шкірі додому.
А Мічиганський державний університет досліджує вплив пестицидів на функціонування нюху, спостерігаючи 11 232 фермерів протягом останніх 20 років. Серед фермерів виявлено 10,6% таких, що зазнали високого впливу пестицидів і серед них виявилося на 49% більше людей з поганим нюхом.
Багато досліджень також встановлюють зв’язок між використанням пестицидів і нейродегенеративними захворюваннями. Вплив пестицидів пов’язують, зокрема, з розвитком синдрому дефіциту уваги, з гіперактивністю і хворобою Паркінсона. А розвиток аутизму в дітей може бути пов’язаний з впливом пестицидів під час вагітності або в ранньому віці.
Діти особливо вразливі до пестицидів через їхню фізіологію, швидкий метаболізм і поведінку. Відповідно до статті, опублікованої в журналі Environmental Toxicology, діти ризикують отримати більш високі дози пестицидів через більшу кількість споживаної їжі або рідини на кілограм ваги тіла.
Літні люди також особливо вразливі через їхню тоншу шкіру, що підвищує ризик отруєння через шкірний контакт. Оскільки функції їхніх органів погіршуються, печінці та ниркам може знадобитися більше часу для видалення токсинів, що підвищує ймовірність накопичення пестицидів у їхніх тілах і спричинення фізичних або неврологічних пошкоджень.
Отруєння може статися не тільки через прямий вплив таких речовин, наприклад, під час обприскування. Залишки пестицидів на продуктах харчування також становлять загрозу.
У 2022 році робоча група США з охорони довкілля (EWG) виявила, що понад 70% неорганічної свіжої продукції містить залишки потенційно шкідливих пестицидів. У звіті Європейського агентства з безпеки харчових продуктів за 2020 рік про залишки пестицидів у харчових продуктах ідеться, що 29,7% продуктів містили один або більше залишків, що дорівнювали або були нижчими від дозволених меж, тоді як 1,7% перевищували допустиму межу. Тобто, споживачі мають обмежений контроль над частотою та кількістю пестицидів, що потрапляють до них через їжу, хоча негативний вплив можна пом’якшити миттям та очищення шкіри овочів та фруктів або кип’ятінням.
Найкращім способом знизити вплив пестицидів на здоров’я людей та на природні екосистеми є перехід на альтернативні методи сільського господарства, які не використовують ці токсичні синтетичні речовини, економлячи ресурси та зберігаючи безпечність продуктів харчування.
Або – хоча б мінімізувати їх використання. Тому у рамках стратегії переходу до більш стійкої продовольчої системи ЄС зобов’язалася удвічі скоротити використання пестицидів до 2030 року. Але деякі сільськогосподарські спільноти все ще вважають цю ціль недостатньою. Наприклад, група працівників сільського господарства та споживачів, які сформували ініціативу «Врятуй бджіл і фермерів», закликає скоротити використання пестицидів на 80% до 2030 року та повністю відмовитися від них до 2035 року.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».