ЄС запровадив нові заходи з посилення продовольчої безпеки на тлі війни в Україні

ЄС запровадив нові заходи з посилення продовольчої безпеки на тлі війни в Україні

23 березня Європейська Комісія представила низку короткострокових та середньострокових заходів для підвищення глобальної продовольчої безпеки та підтримки фермерів і споживачів у ЄС через зростання цін на продукти харчування та витрат на сировину, такі як енергію та добрива, спричинені військовою агресією росії в Україні.

Запропоновані заходи спрямовані на підвищення стійкості ланцюгів постачання у сільському господарстві та продовольчому секторі ЄС відповідно до стратегії «Від ферми до виделки».

ЄС прагне вжити всіх необхідних заходів для підтримання своїх позицій виробника продовольства та нетто-експортера харчових продуктів, а також продовжувати  робити внесок у глобальну продовольчу безпеку, де ЄС є провідним постачальником гуманітарної допомоги та підтримки розвитку продовольчих систем.

Хоча наразі немає загрози доступності їжі в ЄС, внутрішні агровиробники є вразливими до високих цін на добрива та енергоносії, що підвищує собівартість продукції та економічні ризики виробників, – тому вони наразі потребують підтримки. Це, перш за все, стосується виробників, які використовують велику кількість паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, а також виробництв, залежних від імпорту зернових (наприклад, підприємства з виробництва кормів для тваринництва).

Війна росії проти України стала загрозою для глобальної продовольчої безпеки.

Тому ЄС прагне допомогти виробникам та споживачам в Україні, а також уразливим країнам-імпортерам харчових продуктів у всьому світі, які стикаються зі зростанням цін і потенційним дефіцитом.

ЄС надаватиме гуманітарну допомогу Україні, забезпечуючи їй доступ до основних товарів та послуг, зокрема їжі, та намагатиметься уникати експортних обмежень, щоб стримувати зростання цін на продукти харчування. Також у пріоритеті забезпечення українців продуктами харчування, паливно-мастильними матеріалами та посівним матеріалом для вирощувати зернових та олійних культур, необхідних для країни та зовнішніх ринків, сприяння експорту української продукції.

ЄС підтримуватиме Україну в розробці та впровадженні коротко- та середньострокової стратегії продовольчої безпеки для забезпечення функціонування українського агропромислового бізнесу там, де це можливо, а також підтримуватиме логістичну складову, щоб дозволити Україні прогодувати своїх громадян і врешті-решт повернути свої експортні ринки.

Для цього ЄС виділяє з фонду підтримки у надзвичайних ситуаціях 330 мільйонів євро для України для забезпечення доступу до основних товарів і послуг та реконструкції цивільної маломасштабної інфраструктури, стратегічного планування та забезпечення енергетичної безпеки. 

Окрім того, ЄС забезпечуватиме регулярний контроль та аналіз цін на продукти харчування та продовольчої безпеки, продовжить брати участь у міжнародних та багатосторонніх органах (ФАО, СОТ, G7, G20), активізує гуманітарну допомогу найбільш вразливим та постраждалим регіонам і групам населення. А через програму міжнародного співробітництва на 2021-2027 роки ЄС працюватиме над розвитком сталості продовольчих систем із близько 70 країнами-партнерами. Крім того, ЄС продовжить наполегливо виступати за уникнення експортних обмежень і заборон на експорт продуктів харчування та за добре функціонуючий єдиний ринок.

На внутрішніх ринках держави-члени ЄС можуть також запровадити знижені ставки податку на додану вартість і заохочувати економічних операторів обмежувати роздрібні ціни.

Держави-члени можуть використовувати кошти ЄС, такі як Фонд європейської допомоги найбільш знедоленим (FEAD), який підтримує дії країн ЄС щодо надання їжі та/або базової матеріальної допомоги найбільш уразливим верствам населення.

А нещодавно створений Європейський механізм готовності та реагування на кризу продовольчої безпеки (EFSCM), який об’єднує європейські та національні адміністрації та приватних учасників по всьому ланцюжку поставок, здійснюватиме ретельне відображення ризиків і вразливостей ланцюга постачання харчових продуктів ЄС та формуватиме рекомендації й відповідні заходи з мінімізації ризиків.

Запропоновані заходи з підтримки внутрішніх агровиробників:
  • Пакет підтримки у розмірі 500 мільйонів євро, в тому числі шляхом використання кризового резерву, для підтримки виробників, які найбільше постраждали від серйозних наслідків війни в Україні. На цій основі держави-члени могли б надати додаткову фінансову підтримку фермерам, щоб зробити внесок у глобальну продовольчу безпеку, або подолати ринкові порушення через збільшення витрат на сировину або торговельні обмеження.
    Підтримка фермерів, які займаються стійкою практикою, має бути пріоритетною, водночас гарантуючи спрямування заходів  на сектори та фермерів, які найбільше постраждали від кризи.
  • З 16 жовтня 2022 року фермерам надаватимуть більше авансів прямих платежів, а також заходів щодо розвитку сільських районів та тваринництва.
  • Заходи для підтримки виробників свинини з огляду на особливо складну ситуацію в секторі.
  • Винятковий та тимчасовий дозвіл виробляти будь-які культури для харчових і кормових цілей на перелогах із збереженням повного рівня сплати субсидій за озеленення для фермерів.
  • Спеціальні тимчасові пом’якшення існуючих вимог до імпорту кормів для тварин.
  • Нова самостійна тимчасова кризова структура, яка стосуватиметься фермерів, виробників добрив і сектор рибництва, і яка дозволить надавати державну допомогу фермерам, які постраждали від значного збільшення витрат на вхідні ресурси. Ціни та поставки добрив для фермерів будуть контролюватися, щоб гарантувати безпеку перспектив врожаю в ЄС.
  • Запропоновано державам-членам повідомляти дані про приватні запаси основних товарів для харчових продуктів і кормів на щомісячній основі, щоб мати своєчасний і точний огляд їх наявності.
Одночасно впровадження заходів, передбачених у стратегіях «Від ферми до виделки» та біорізноманіття, забезпечить стабільність загальної продуктивності сільського господарства ЄС.

Це означає більш широке використання інновацій для стійкого підвищення врожайності, таких як точне землеробство, генетична диверсифікація, покращене управління поживними речовинами, комплексна боротьба зі шкідниками, біологічні альтернативи хімічним пестицидам тощо.

Стійкість агровиробництва в ЄС також вимагає диверсифікації джерел імпорту та збуту за допомогою надійної багатосторонньої та двосторонньої торговельної політики.

Horizon Europe інвестуватиме в дослідження та інновації, щоб зменшити використання синтетичних добрив, підвищити ефективність використання азоту та перехід на «зелений» аміак для внесення добрив.

Комісія закликає держави-члени використовувати задля цього всі наявні інструменти у своїх стратегічних планах САП на період 2023-2027 років. Це стосується, наприклад, використання інструментів управління ризиками, розвитку точного землеробства або спільної підтримки для збільшення білкових культур.

Проте, слід зазначити, що запропоновані заходи не всі сприймають однозначно. Так, вони викликають занепокоєння у захисників довкілля та експертів зі стійких сільськогосподарських практик, –  в країнах ЄС розгорнулася широка дискусія з цього приводу. Наприклад, підтримка виробників, які використовують багато мінеральних добрив та засобів захисту рослин, протирічить цілям стратегій «Від ферми до виделки» та з біорізноманіття.

А дозвіл на тимчасове використання перелогів та пасовищ (кількість землі під які регулюється політикою з озеленення сільського господарства) для вирощування сільськогосподарських культур та пом’якшення вимог до імпортованої сільськогосподарської продукції (наприклад, стосовно вмісту заборонених в ЄС пестицидів або ГМО) протирічать вимогам щодо екологізації сільського господарства в ЄС, політиці переходу до стійких сільськогосподарських методів виробництва.

Багато із запропонованих заходів таким чином викликають питання стосовно виконання цілей, закладених у стратегіях «Від ферми до виделки» та з біорізноманіття, а також підвищують ризики для безпеки та якості продуктів харчування.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерело

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни