Нове дослідження ЮНЕП про харчові відходи: справжні масштаби досі були недооцінені

Нове дослідження ЮНЕП про харчові відходи: справжні масштаби досі були недооцінені

Нове дослідження Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP, United Nations Environment Programme) показало, що справжній потенціал скорочення харчових відходів досі був недооцінений через неврахування всіх складових та масштабів харчових відходів.

Наприклад, тільки у споживчому секторі (домогосподарства та громадське харчування) попередня оцінка Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO, Густавссон та ін., 2011) була занижена більше, ніж удвічі.                                                                                               

За даними звіту в 2019 році було утворено близько 931 млн тонн харчових відходів, 61% з яких згенеровано домогосподарствами, 26% – сектором громадського харчування, 13% – в роздрібній торгівлі.

Тобто, в глобальному вимірі – 17% виробленого в світі продовольства марнується (11% – у домогосподарствах, 5% – у секторі харчування, 2% – у роздрібній торгівлі). Разом вони спричинили 8-10% глобальних викидів парникових газів. Але поки що жоден з національно визначених внесків до Паризької угоди не згадує про харчові відходи.

Структура утворення харчових відходів домогосподарств на душу населення, згідно висновків дослідження, виявилась подібною у країнах з різним рівнем доходів. Тобто, попередні уявлення про те, що в розвинених країнах споживачі марнують більше продуктів, ніж мешканці країн, що розвиваються, нині виглядають хибними. Отже, можна припустити, що заходи для скорочення харчових відходів однаково актуальні для всього світу.

Доповідь вказує також на прогалини в наявності даних. Одна із важливих проблем стосується показника частки неїстівних складових у структурі харчових відходів.

Харчові відходи, відповідно до Індексу харчових відходів ЮНЕП, включають як їжу, яка могла б бути спожита людиною, так і пов’язані з нею неїстівні частини (кістки, шкурки, фруктові кісточки, шкаралупу яєць тощо).

Потрібно розуміти співвідношення їстівних і неїстівних частин у харчових відходах для аналізу проблеми та для розробки необхідних рішень і заходів її подолання. Наприклад, навіть якщо неїстівні частини переважають у харчових відходах у країнах з низьким рівнем доходу, цілком можливо запроваджувати ефективні заходи циркулярної економіки.

Можливість точного вимірювання,  відстежування та порівняння необхідна для розробки національних стратегій та політик, спрямованих на досягнення Цілі сталого розвитку ООН 12.3 (До 2030 року скоротити вдвічі в перерахунку на одну особу населення загальносвітовий обсяг харчових відходів на роздрібному та споживчому рівнях і зменшити втрати продовольства у виробничо-збутових ланцюжках, у тому числі післязбиральні втрати). Це також сприятиме виконанню завдань стратегії ЄС «Від ферми до виделки».

Надія Шевченко, Інформаційний центр «Зелене досьє».