На фото: Урочиста церемонія нагородження головною нагородою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства,
за участі єврокомісара з питань розширення ЄС Марти Кос. Сенат Королівства Бельгії, 2 грудня 2025.
Європейський квартал у Брюсселі – центр європейської політики, місто в місті, де розташована більшість інституцій Європейського Союзу. Європейська Комісія, Рада ЄС, Європейський Парламент, Європейський економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів, а також численні офіси. Тут відбуваються важливі події та переговори на офіційному рівні. А паралельно розвивається активність наших громадських організацій.
Виклики євроінтеграції для українського суспільства
Попри те, що українці щиро прагнуть стати частиною європейського співтовариства, далеко не всі усвідомлюють реалії спільноти, складності процесу особистої інтеграції в нові умови. Українські громади та виробники, особливо дрібні, погано розуміють, до чого їм готуватися і як донести до євросоюзівським структурам свої побажання та побоювання. Водночас наші партнери та друзі з ЄС не до кінця усвідомлюють, з чим вони матимуть справу, коли Україна ввійде до ЄС.
Громадські активісти з різних організацій саме для того посилюють свою присутність у столиці Євросоюзу, щоб якомога краще зблизити позиції та погляди, знайти порозуміння між різними стейкхолдерами в складному євроінтеграційному процесі. Намагання говорити з громадянами країн ЄС, з організаціями громадянського суспільства, встановити прямі контакти між громадами та спільнотами – це шлях зближення України з європейським товариством, який прокладає громадянське суспільство паралельно з офіційними зустрічами та переговорами – на їх підтримку.
Ми фокусуємось на впровадженні принципів сталого розвитку, зеленого відновлення, просуванні інтересів дрібних аграріїв та сільських громад у процесі євроінтеграції, що теоретично відповідає аграрній політиці ЄС, але на практиці бачимо численні непорозуміння й конфліктні ситуації.
Великий український бізнес має фінансові можливості лобіювати свої інтереси в Брюсселі – офіси впливових асоціацій старанно переконують європейських партнерів та політиків у необхідності пом’якшити вимоги до України, відтермінувати впровадження тих чи інших законодавчих актів, які можуть позбавити великий бізнес швидких прибутків. А дрібні фермери, місцеві неурядові організації та громади не можуть донести свої погляди до Європейського кварталу.
У владних коридорах ЄС не вистачає інформації про конкретні справи і ситуацію в громадах України, там щиро дивуються інсайдам, які приносять представники ОГС, і запрошують спілкуватися більше, щоб узгодити спільну політику, зокрема, стосовно аграрної складової.
Український інтерес в лабіринтах Європейського кварталу: Східне партнерство
Цьогорічну нагороду Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, якою відзначаються організації з держав Східної Європи та Південного Кавказу, що займаються захистом прав і свобод, розвитком громадянського суспільства та просуванням демократичних цінностей та стандартів у реформах своїх держав, отримала Рада зовнішньої політики «Українська призма».
Експерти цієї організації наполегливо просувають український порядок денний по всьому світу. У Брюсселі, наприклад, заснували спеціальний офіс, який опікується організацією різноманітних заходів, де зустрічаються представники України та відповідальних структур Євросоюзу. Таке посередництво допомагає краще почути один одного, зрозуміти позиції. І це справді важливо й корисно всім.
Головну відзнаку Форуму вручала єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос. Урочиста церемонія відбувалась у Сенаті Бельгії. Це поєднання політики Східного партнерства та євроінтеграційного процесу в старовинній церемоніальній будові Королівства Бельгії є дуже символічним і підкреслює спільність поглядів та цінностей країн Східного партнерства.
Саміт Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, який проходив на початку грудня в Брюсселі, – головна подія року для цієї багатонаціональної платформи. Форум об’єднує громадські організації шести країн, які хоч і мають дуже різні умови в своїх країнах, але чітко визначають спільні цілі, спільного ворога і шляхи відстоювання своїх прав.
Для білорусів, скажімо, це визволення політв’язнів і повернення собі своєї країни, адже чинні делегати Саміту змушені працювати у вигнанні, в інших країнах. Вірменські представники щиро пишаються зближенням країни з ЄС, грузинські активісти шукають шлях повернення країни до європейського курсу. І всі делегати Саміту постійно підкреслюють виняткову роль України сьогодні – захист від спільного ворога, росії, приклад стійкості і впливовості громадянського суспільства. А також спільні завдання щодо посилення безпеки в регіоні.
Чинні делегати Форуму, підкреслюючи свою відданість демократичним цінностям, правам людини, регіональній солідарності та співпраці, наголошують в ухваленій спільно Резолюції, що агресивна війна Росії проти України продовжує бути головною загрозою як для країн Східного партнерства, так і для держав-членів ЄС, міжнародного права та порядку, а її руйнівні наслідки поширюються далеко за межі України.
Резолюція закликає до посилення технічної, фінансової та політичної підтримки для оцінки, пом’якшення та відновлення екологічної шкоди, завданої війною, включаючи її вплив на здоров’я людини та екосистеми, а також до розробки механізмів екологічної компенсації.
Делегати Форуму закликають уряди країн Східного партнерства впроваджувати політику охорони довкілля щодо скорочення викидів вуглецю, збереження біорізноманіття, покращення громадського транспорту та боротьби із забрудненням повітря, води та ґрунту для пом’якшення наслідків зміни клімату, повністю впроваджувати принципи належного екологічного управління у своїй політиці щодо довкілля та клімату задля посилення інтеграції екологічних міркувань у всі політики.
Український інтерес в лабіринтах Європейського кварталу: дорадчі структури ЄС
Через тиждень після урочистих церемоній Саміту у Брюсселі проходила двостороння зустріч Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС. Вже оприлюднено спільну Декларацію Платформи. Основні її положення включають всеосяжну підтримку України, надання гуманітарної допомоги, сприяння відновленню, конкретні пропозиції щодо санкційної політики ЄС проти росії, розблокування угорського спротиву відкриттю переговорних кластерів тощо.
В частині, що стосується довкілля та клімату, Сторони Платформи вітають досягнення прогресу в довкіллєвій та кліматичній політиці, зауважуючи необхідність прискорити роботу над ухваленням природоохоронного законодавства, узгодження з acquis ЄС чинного законодавства, дотримання процедур екологічних оцінок, а також важливість участі громадськості на всіх етапах розробки та впровадження планів і програм.
Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС – це канал донесення голосу громадянського суспільства України до посадовців ЄС.
Це робиться через спільні декларації платформи, зокрема, в нинішній декларації члени платформи наголошують на необхідності виконання зауважень Єврокомісії, наданих в останньому звіті з розширення по Україні, на подальшому вдосконаленні Ukraine Facility, що є основним фінансовим інструментом підтримки України. А також вітають продовження ініціативи ECM (enlargement candidate members – про це ми писали тут), завдяки якій представники країн-кандидатів уже залучилися до роботи Європейського економічного і соціального комітету, ЄЕСК, і беруть участь у виробленні рекомендацій від громадянського суспільства щодо подальшої політики й діяльності ЄС.
Рекомендації ЄЕСК, який є ключовим консультативним органом Європейського Союзу, цінні тим, що в Комітеті об’єднані роботодавці, профспілки та ОГС з усіх країн-членів, – тобто рекомендації ухвалюються з урахуванням думки численних стейкхолдерів, для чого потрібний дієвий діалог усіх зацікавлених.
Залучення представників країн-кандидатів – це сьогоднішній внесок в майбутній розвиток ЄС, в якому наші країни будуть рівноправними членами. І хоча сьогодні ми не маємо тих повноважень і можливостей, які є у членів Комітету з країн ЄС, все ж до нашого голосу вже прислухаються, наші рекомендації враховують у спільних позиційних документах Комітету. Звісно, ми хочемо більшої залученості до роботи ЄЕСК, і остання Декларація платформи теж це підтверджує.
Складові синергії громадянського суспільства
Дві події, два знакові заходи, підтверджують спільний напрямок руху й спільні цілі, що досягаються завдяки синергії дій обох платформ, які називають проєвропейськими. Обидві платформи наполегливо й синхронно просувають злагоджені посилання – в Україні, в регіоні Східного партнерства, в ЄС. Ця синергія обумовлена спільністю цілей і завдань.
Наскільки в самому ЄЕСК має вплив сектор громадських організацій? Тут має бути збалансоване рішення всіх трьох секторів, але досягти згоди між позиціями роботодавців, профспілок і ОГС нелегко, а отже шлях просування своїх позицій може бути довгим. Занадто довгим і не дуже ефективним, – вважають деякі з ОГС Євросоюзу, і шукають інші варіанти. Наприклад, встановлюють прямі контакти з європарламентарями, посадовцями Єврокомісії та інших офіційних структур, беруть активну участь у стратегічному діалозі, у тематичних робочих групах з розробки політик тощо. Але такий спосіб можуть собі дозволити великі організації або асоціації.
Минулорічний експеримент з розробки візії аграрної та продовольчої політики ЄС, наприклад, став показовим у цьому плані: ініційований Єврокомісією Стратегічний діалог про майбутнє аграрного сектору Євросоюзу завершився не лише звітом з рекомендаціями щодо розвитку сільськогосподарської галузі в ЄС, а створенням Європейської ради з питань сільського господарства та продовольства (EBAF), до складу якої ввійшли і організації громадянського суспільства.
Водночас інші громадські організації в ЄС все-таки покладаються на авторитет ЄЕСК і працюють саме через нього. Скажімо, створена ЄЕСК спеціальна парасолькова структура liason group для ОГС країн-членів проводить доволі масштабну діяльність з підтримки й розвитку громадянського суспільства. До речі, долучитися до діяльності колег з ЄС ми можемо вже зараз: українські організації, які є рівноправними членами європейських великих асоціацій (ЕЕВ, IFOAM) можуть брати участь у стратегічних зустрічах та різноманітних робочих групах, де розробляються нові політики та зміни до законодавства ЄС.
Учасники проєвропейських платформ та міжнародних коаліцій прагнуть донести до поважних структур, які ухвалюють рішення в Євросоюзі, голос дрібного фермера та побажання малого бізнесу, пропозиції стосовно реальної інтеграції зеленого курсу у процес євроінтеграції та зеленого відновлення України. Але наразі цим організаціям явно бракує синергії, вони поки що не говорять єдиним голосом, хоча навколо Європейського кварталу в Брюсселі створюється все більше структур, які займаються адвокатуванням інтересів України.
Тамара Малькова,
Інформаційний центр «Зелене досьє», координаторка робочої групи 5 (Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату) Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, делегат Форуму громадянського суспільства СхП.
(За матеріалами https://www.dossier.org.ua, https://eap-csf.eu/what-we-do/eap-csf-summit, https://www.eesc.europa.eu).
Довідка.
- Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК), створений у 1957 році в результаті укладення державами-засновницями Європейського економічного співтовариства Римських Договорів, є ключовим консультативним органом Європейського Союзу, представляє європейське організоване громадянське суспільство. Це орган, який надає представникам європейських соціально-професійних груп інтересів та іншим організаціям громадянського суспільства офіційну платформу для висловлення своєї точки зору щодо питань ЄС. Його висновки адресовані Раді, Європейській Комісії та Європейському Парламенту. Його називають «мостом між інститутами Співтовариства та організованим громадянським суспільством». ЄЕСК складається з 329 членів, які представляють роботодавців, профспілки та представників соціальних, професійних, економічних і культурних організацій з усіх 27 держав-членів ЄС.
- У ініціативі ECM (enlargement candidate members) беруть участь 146 осіб із 9 країн-кандидатів. Зокрема, це 15 представників Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС.
- Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (УС ПГС) є частиною Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, що створена у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. ПГС є органом, який складається з представників громадянського суспільства України з однієї сторони і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) – з іншої.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «AgriFuture UA: Просування сталого сільського господарства та інтеграції до ЄС через ОГС» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо у ЄС разом».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
