Агропродовольча система ЄС потребує негайної реформи – дані показують, що нинішня Спільна Аграрна Політика (САП) не відповідає кліматичним цілям ЄС, а субсидії непропорційно підтримують м’ясо-молочне виробництво замість заходів з поглинання вуглецю.
Науковці закликають до системного переходу в агровиробництві – від скорочення споживання м’яса до запровадження податків на викиди та підтримку фермерів. Такі висновки оприлюдненого в березні 2026 року звіту «Кліматична адаптація і мітигація в агропродовольчому секторі – Рекомендації для узгодження політики ЄС» (Climate adaptation and mitigation in the agri-food system – Recommendations for coherent EU policies) від Європейської наукової дорадчої ради з питань зміни клімату (The European Scientific Advisory Board on Climate Change).
Звіт наголошує, що агропродовольча система ЄС, що охоплює ланцюг від виробництва добрив до споживачів харчових продуктів, дедалі більше відчуває тиск від глобальної кліматичної кризи водночас третину викидів парникових газів ЄС. Нинішній стан системи не відповідає кліматичним цілям ЄС, а наявні політики недостатні для здійснення трансформації, необхідної для протидії кліматичним ризикам агровиробництва і продовольчої безпеки. Звіт констатує, що тільки маргінальних покращень за рахунок технологій і більш екологічних практик ведення господарства недостатньо.
Кліматичне забезпечення агропродовольчої системи вимагає системного підходу, який враховуватиме як адаптацію, так і пом’якшення по всьому ланцюгу вартості, включно з виробничими системами, використанням земель і моделями споживання.
Однак існуючі наразі політики ЄС, зокрема САП ЄС, здатні забезпечити лише помірні результати з пом’якшення та адаптації. Тому майбутні перегляди бюджету ЄС, САП і кліматичної рамки на 2031–2040 роки є критично важливими для вирівнювання аграрної політики з кліматичними цілями, включно зі зміцненням кліматичної стійкості сектора.
Щоб забезпечити та підтримати перехід наукова дорадча рада пропонує шість рекомендацій.
- Поступове скасування виплат САП, які стимулюють найбільш вуглецево-інтенсивні практики, з одночасним вивченням альтернативних механізмів підтримки доходів, сумісних із кліматичними цілями.
- Запровадження спеціального механізму ціноутворення на викиди парникових газів для агропродовольчої системи, що застосовує принцип «забруднювач платить» поступово й адаптивно, при цьому перерозподіляючи доходи для підтримки фермерів і винагороди за вилучення вуглецю.
- Надання цільової підтримки під час переходу, щоб допомогти фермерам подолати фінансові бар’єри.
- Посилення інструментів, які допомагають фермерам справлятися з неминучими кліматичними впливами.
- Сприяння здоровим, кліматично дружнім дієтам і скороченню харчових відходів.
- Забезпечення адекватного та своєчасного державного фінансування переходу.
Звіт наголошує, що перехід має бути поступовим і справедливим, з цільовою підтримкою для фермерів і регіонів, які стикаються з найбільшими труднощами адаптації. Потрібний баланс політик із покращеними стимулами, щоб посилити як адаптацію, так і пом’якшення в агропродовольчій системі та захистити продовольчу безпеку й засоби існування фермерів у міру зростання кліматичних ризиків.
Наступний законодавчий цикл – це вирішальна можливість для узгодження аграрної політики з довгостроковими кліматичними цілями ЄС та іншими стратегічними пріоритетами.
У лютому цього року був оприлюднений ще один звіт – «САП на роздоріжжі: Реформування системи субсидій САП ЄС для підтримки здорової та стійкої дієти» (CAP at the Crossroads: Reforming EU CAP subsidies to support healthy sustainable diets), підготовлений англійською неурядовою організацією «Foodrise”, який показує масштаб субсидування тваринництва в ЄС та наголошує на необхідності реформ для розбудови кліматично стійкого агропродовольчого сектору з одночасною підтримкою продовольчої безпеки і здорової дієти населення.
Цей звіт наголошує, що тваринні продукти спричиняють 81–86% викидів від виробництва їжі в ЄС, але дають лише 32% калорій і 64% білка. Проте у 2020 році виробники яловичини та баранини отримали у 580 разів більше субсидій, ніж виробники бобових продуктів; виробництво молока і молочних продуктів – у 554 рази більше, ніж виробники горіхів та насіння. А загалом 77% субсидій САП спрямовано на продукти тваринного походження.
Звіт закликає реформувати систему субсидій САП ЄС з метою підтримки переходу до здорових стійких дієт, скорочення поголів’я у тваринництві, запровадження переважно рослинної «планетарної дієти для здоров’я» у країнах з високим рівнем доходу. Такі зміни можуть, за оцінками, зменшити викиди від сільськогосподарського виробництва приблизно на 61%. Це також може знизити залежність ЄС від імпорту продуктів харчування, підвищити доходи в сільському господарстві, скоротити використання добрив у ЄС приблизно на чверть, зменшити смертність від забруднення повітря та запобігти від 10 до 39% випадків раку в Європі.
Звіт надає наступні рекомендації:
- Підтримувати диверсифікацію білків шляхом збільшення фінансування в рамках CAP та надання підтримки фермерам, які вирощують рослинні продукти для прямого споживання людиною.
- Збільшити кошти САП, доступні для просування та маркетингу цільних рослинних продуктів і альтернативних білків.
- Зробити субсидії CAП для тваринницьких господарств залежними від дотримання лімітів щільності поголів’я на гектар.
- Припинити будь‑яке використання коштів ЄС для просування та маркетингу м’яса й молочних продуктів.
- Підтримати справедливий перехід у секторі тваринництва через створення Агропродовольчого фонду справедливого переходу (Agri‑food Just Transition Fund, AJTF).
- Забезпечити, щоб субсидії CAП сприяли відновленню природи, зокрема відновленню торфовищ, природних луків і лісів.
- Запровадити План дій ЄС щодо рослинних продуктів для підтримки виробництва та споживання більшої кількості рослинних продуктів на всіх етапах ланцюга постачання.
- Запровадити механізми сприяння державним закупівлям здорових стійких раціонів, багатих на рослинні продукти, у закладах громадського харчування, таких як школи та лікарні.
- Збільшити фінансову підтримку розширення виробництва й переробки рослинних продуктів для прямого споживання людиною, особливо продуктів, вироблених відповідно до агроекологічних принципів.
- Оновити дієтичні рекомендації, враховуючи як здоров’я, так і стійкість, наближаючи їх до концепції Planetary Health Diet.
Обидва звіти констатують, що фактично ЄС наразі дійсно перебуває на роздоріжжі – або реформувати CAП і агропродовольчу систему, або залишитися в статус-кво з високими викидами та ризиками і провалити досягнення поставлених кліматичних цілей.
Деякі країни ЄС вже стали на шлях реформ і скорочення підтримки та споживання тваринних білків. Наприклад, Данія, яка ухвалила поширення використання рослинних альтернатив тваринним продуктам харчування ще у 2023 році (ми про це писали), наразі працює над впровадженням оподатковуваня сільськогосподарського забруднення з 2030 року, після того як данський уряд досяг відповідної угоди з данськими асоціаціями фермерів у 2024 році.
Отже, питання – яку дорогу вибере ЄС і як виглядатиме САП у майбутньому – залишається відкритим.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»