En
Новини

Водно-болотні угіддя мають стратегічне значення не тільки для збереження природи, але й для безпеки населення та оборони країни

Водно-болотні угіддя мають стратегічне значення не тільки для збереження природи, але й для безпеки населення та оборони країни

Природні екосистеми водно-болотних угідь надають багато екосистемних послуг для природи, сільського та водного господарств, туризму та клімату. Проте протягом останніх 100 років саме ці системи на території України зазнали найбільших перетворень, що на тлі кліматичної кризи несе багато ризиків для довкілля, водозабезпечення та економіки країни.

Більшість річок були зарегульовані численними запрудами та дамбами, потерпали від забудови берегів та несталого водокористування, були «вдягнути» у бетонні колектори та часто слугували колекторами для неочищених стічних вод.

Озера, особливо у містах, були засипані та забудовані, а заплави річок та вологі торфовища осушені й перетворені на котеджні містечка. Проте 27 днів повномасштабної війні в Україні надають багато прикладів, чому збереження водно-болотних угідь є також запорукою безпеки населення в умовах бойових дій. І мова не тільки про збереження довкілля, природних ландшафтів та екосистем.

По-перше, збережені болота, зволожені торфовища та розливи річок стають перешкодою для просування важкої техніки окупантів, як це трапилося на Київщині на річці Ірпінь, де просування окупантів на Київ було зупинене саме долиною річки, яку весняна повінь перетворила у нездоланну перешкоду. Більше того, незнання місцевих умов та непередбачувана для окупантів поведінка річки після підриву окупантами дамби у гирлі Ірпеню (нагадаємо, що рівень Київського водосховища вищий за рівень річки Ірпінь, дамба розмежувала річку та водосховище, і води Ірпеню насосами перекачувалися до водосховища) взагалі унеможливили перетин річки на її нижній ділянці.

По-друге, збереження достатньої зволоженості ґрунтів зменшує поширення пожеж в екосистемах, які починаються за умов теплої сухої погоди та інтенсивних обстрілів або бомбувань. Саме це наразі відбувається на півночі Київщини та Чернігівщині, у тому числі у зоні радіоактивного відчуження ЧАЕС. Зменшення обсягів пожеж напряму пов’язано з меншим погіршенням якості повітря та ризикам впливу забруднень на здоров’я населення.

Так через пожежі внаслідок бойових дій населення Києва протягом кількох діб потерпає через сильне забруднення повітря; єдиною надією на порятунок від цього наразі є дощі, бо тушіння пожеж за умов триваючих бойових дій неможливе. До того ж, пожежі у зоні радіоактивного відчуження можуть нести значні ризики підвищення радіаційного фону та поширення радіаційного забруднення довкілля.

По-трете, річки та озера є резервним джерелом води для потреб населення у разі припинення централізованого водопостачання та для гасіння виниклих через бойові дії пожеж, особливо в умовах великих міст. Недостатність доступних водних об’єктів у містах несе прямі ризики для життя, майна та здоров’я населення в умовах бойових дій.

Знов таки, збереженні та функціонуючі екосистеми водно-болотних угідь забезпечують високий рівень ґрунтових вод, наповненість колодязів та якість води у поверхневих водоймах та джерелах, які можуть набагато краще забезпечити потреби населення у водозабезпеченні, у тому числі питною водою.

Останні події у Маріуполі, Чернігові, Охтирці, Волновасі, Гостомелі та багатьох інших містах показали, що ставка на артезіанські свердловини для забезпечення потреб населення у воді є хибною практикою, бо свердловини потребують електрики для функціонування, яка також може бути недоступною під час бойових дій.

Тож відновлення природних екосистем річок та ставків, зворотне зволоження меліорованих торфовищ та відновлення водно-болотних угідь є природо-орієнтованим рішенням для забезпечення не тільки якості природи, підвищення стійкості сільського господарства, збереження лісових масивів від пожеж, але й для підвищення стійкості інфраструктури, забезпечення населення та економіки країни водою, підвищення обороноздатності та безпеки країни.

У майбутній розбудові країні необхідно приділити якнайбільше уваги звільненню річок від забудов, бетонних колекторів та поверненню їх якнайбільше у природний стан, тому що це вже стало питанням фізичного виживання країни.

Ольга Ігнатенко, «Зелене досьє».

Джерела:

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни