Стріп-вирощування як природо-орієнтоване рішення для сільського господарства

Стріп-вирощування як природо-орієнтоване рішення для сільського господарства

Дослідники університету Вахенінга (Нідерланди) працюють над удосконаленням технології стріп-вирощування рослин, тестуючи різні варіанти  на комерційних фермах та на своїй експериментальній фермі в Лелістаді.

Стріп-вирощування – це метод агровиробництва, коли різні рослини вирощуються смугами на полях, додаючи різноманіття ландшафту та сприяючи процвітанню біорізноманіття в агроекосистемах.

І скошуються також у різний час смугами, надаючи можливість диким тваринам сховатися у нескошених ділянках під час збору врожаю. Вчені з університету Вахенінга вивчають вирощування шести різних культур на одному полі поруч одна з одною, досліджуючи вплив такого методу на поширення шкідників та хвороб, на резистентність до екстремальних погодних умов.

Сьогодні сільськогосподарські поля стають дедалі більшими – так фермери намагаються знизити собівартість своєї продукції та задовольнити потреби великих клієнтів, які потребують великої кількості однорідної продукції.

Але нескінченні монокультурні поля роблять ландшафт одноманітним, а агроекосистему збідненою на біорізноманіття та дуже вразливою до поширення шкідників і хвороб. Варто лише одній комасі-шкіднику або грибку «висадитися» на поле, і весь врожай буде знищено, якщо швидко не вжити заходів. Це пов’язано з тим, що природним ворогам шкідників важко виживати на такому великому полі: надто мало (альтернативної) їжі і немає притулку.

Дослідники випробовують вирощування смуг як засіб збільшення біорізноманітності в агроекосистемах, щоб забезпечувати корисним організмам достатню кількість їжі та притулку протягом всього року. А це, в свою чергу, ускладнює життя шкідливих організмів, внаслідок чого їм стає важче завдати шкоди посівам.

На смугах шириною в 3 метри по черзі вирощують шість різних культур. При цьому намагаються використовувати лише постійні проїзди між смугами для техніки, щоб мінімізувати ущільнення ґрунту. Ці заходи допомагають підтримувати біорізноманіття грунту.

Оскільки збір врожаю також розведено в часі (різні культури збираються у різний час), тож наземне і ґрунтове біорізноманіття може підтримуватися більш ефективно. До того ж, щоб ґрунт не залишався голим надовго, відразу після збору врожаю висіваються покривні культури та сидерати. Це також покращує якість грунту та знижує забруднення водних джерел нітратами.

Такий спосіб вирощування формує стійку агроекосистему, що ефективно підтримує біорізноманіття та здоров’я ґрунтів, резистентну до змін і зовнішніх впливів, яка ефективно стримує поширення шкідників і хвороб і забезпечує кращий захист від екстремальних погодних умов, таких як посуха або сильні опади.

Зараз перед вченими постає питання, чи можна зробити систему економічно вигідною. Вони очікують, що допоможуть сучасні технології -, наприклад, точні методи землеробства на основі супутникового моніторингу та використання датчиків для постійного вимірювання та відстеження змін. Це дозволяє легко об’єднати догляд за посівами та збирання врожаю на смугах однієї культури в одну операцію.

Вчені також хочуть з’ясувати мінімальну ширину смужок, необхідну для стійкості агроекосистеми – наприклад, щоб наземні комахи могли нормально функціонувати. Це означає, що експерименти потрібно продовжувати протягом кількох років.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком