Останнім часом зросла увага до УС ПГС (Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС). Спочатку відбулася робоча зустріч новообраних представників УС ПГС з Комітетом ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під головуванням голови комітету пані Галини Третьякової та за участі досить поважної команди очільників парламентських комітетів, міністерств та представниці Офісу Президента України. Потім – зустріч з командою Секретаріату Кабінету Міністрів та державним секретарем Олександром Яремою. На обох зустрічах – пріоритети, подальший діалог та консультації з громадськістю, обмін думками щодо форм взаємодії. (Переглянути запис зустрічі в парламентському комітеті можна за посиланням).
Чому раптом така увага до організації, яка існує з 2014 року?
Наче б то нічого особливого у нас в платформі не відбулося: ті самі завдання й напрямки діяльності, склад УС ПГС майже не змінився, організації – члени платформи та тематичні робочі продовжують працювати за своїми напрямками.
Все пояснюється дуже просто. І складно водночас.
Протягом 9 років існування ми завжди говорили й писали, що платформа є одним із чотирьох офіційних органів Асоціації Україна – ЄС. «Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (УС ПГС) є частиною Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, що створена у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. ПГС є органом, який складається з представників громадянського суспільства України з однієї сторони і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) – з іншої.
Платформа є одним із чотирьох органів Асоціації поряд із Радою асоціації, Комітетом асоціації та Парламентським комітетом асоціації. І якщо перші представляють уряд та парламент, то ПГС створена з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію».
Це було в усіх дисклеймерах, під усіма нашими заявами чи листами, це записано, зрештою, в Угоді про асоціацію. Але чомусь ця інформація досі нікого не чіпляла, її просто не помічали.
Все раптом змінилося. Ну, так, тому що ми стали кандидатом у члени ЄС. Та головне – тому що досить поважна структура ЄС заявила про залучення українських організацій до своєї діяльності.
У вересні Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) ухвалив історичне рішення про залучення представників громадянського суспільства країн-кандидатів до консультативної роботи Комітету.
«Enlargement Candidate Members» (Залучення кандидатів у члени) – перша така ініціатива від структур ЄС, її схвально сприйняли Європейська Комісія, Європейська Рада та Європейський Парламент. Незважаючи на війну, ЄЕСК вдається підтримувати регулярний діалог з українськими партнерами через встановлені канали, зокрема через Платформу громадянського суспільства ЄС-Україна (ПГС).
Президент ЄЕСК Олівер Рьопке: «ЄЕСК підтримує Україну та її громадянське суспільство з першого дня російської агресії. Україна зробила великі кроки вперед, незважаючи на триваючий стан війни, і готова розпочати переговори про вступ до ЄС. ЄС повинен відповісти на цей виклик історії так само, як це робить ЄЕСК, поступово інтегруючи Україну через такі ініціативи, як «Enlargement Candidate Members». Громадянське суспільство та соціальні партнери відіграють важливу роль у європейській інтеграції, розбудові демократичної стійкості та захисті прав людини».
Тобто, дуже конкретно: українські організації з Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, будуть залучатися до спільної діяльності у складі ЄЕСК з січня 2024 року.
Ця ініціатива є початком конкретної співпраці європейських структур з українськими організаціями в якості повноправних учасників процесу.
Про все це говорив пан Рьопке і члени поважної делегації ЄЕСК на численних зустрічах під час офіційного візиту до України на початку листопада, напередодні прийняття Європейською Комісією пакету розширення. В рамках візиту, який, звісно, планувався заздалегідь, була зустріч з представниками УС ПГС, яка є дзеркальним відображенням відповідної європейської структури. Адже Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС складається, з одного боку, з Української сторони, куди входять 282 організацій роботодавців, профспілок та неурядових організацій, і, дзеркально, зі сторони ЄС платформу представляє саме ЄЕСК.
Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) є дорадчим органом Європейського Союзу, який представляє європейське організоване громадянське суспільство. Це орган, який надає представникам європейських соціально-професійних груп інтересів та іншим організаціям громадянського суспільства офіційну платформу для висловлення своєї точки зору щодо питань ЄС. Його висновки адресовані Раді, Європейській Комісії та Європейському Парламенту. ЄЕСК складається з 329 членів, які представляють роботодавців, профспілки та представників соціальних, професійних, економічних і культурних організацій з усіх 27 держав-членів ЄС.
Дзеркальна структура не дуже точно відображувала досі візаві в Україні: вельми поважна організація в ЄС – і відображення в українському дзеркалі, яке не має ніякої матеріальної підтримки, лише ентузіазм і амбіції численних активістів та експертів, до яких пильно дослухаються і з повагою ставляться в європейських коридорах влади.
Із візитом та ініціативною заявою пана Рьопке про залучення вже створених дзеркальних структур до європейської діяльності ситуація має змінитися. Саме це відчули українські урядовці і нарешті вирішили більш пильно придивитися до нашої платформи.
Разом з усвідомленням важливості ПГС і можливістю саме через цю структуру потрапити до брюссельських офісів, очевидно, побільшає бажаючих приєднатися до української сторони платформи. На жаль, у тому числі й не надто доброчесних. Треба бути готовими до цього.
Стосовно подальшої діяльності РГ 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату».
Основні пріоритети залишаються незмінними: Європейський зелений курс та енергетична безпека. Ці теми набули ще більшої важливості в умовах російської агресії та набуття Україною статусу кандидата до ЄС. Завдання повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку, впровадження принципів зеленого відновлення є абсолютно у фарватері нашого руху до ЄС.
На жаль, потреба інтеграції екологічної та кліматичної політики до планів розвитку секторів економіки та регіональної політики досі не усвідомлюється українською владою. І хоча вже почали на досить високому рівні вживатися такі словосполучення, як циркулярна економіка, зелене відновлення, наскрізність екологічної політики, – до їх практичного втілення в життя справа ще не дійшла. (Див. також: https://zn.ua/ukr/macroeconomics/chomu-jakisna-prioritezatsija-projektiv-vidbudovi-tse-vse-shche-viklik.html; https://www.europarl.europa.eu/streaming/?event=20231127-1400-SPECIAL-CONFERENCE).
А на практиці є фактично провалена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України оцінка впливу війни на довкілля, другорядність екологічної політики для інших відомств, обмеження доступу громадськості до інформації та участі у процесі прийняття рішень, слабкість Міндовкілля, брак фінансування екологічних реформ (https://www.dossier.org.ua/library/assessment-of-ua-environmental-policy-implementation/).
Що не сприяє проведенню відповідального переговорного процесу щодо нашого вступу в ЄС. Власне, про це відкрито говорить Єврокомісія в рекомендації про відкриття переговорного процесу про вступ України до ЄС.
Отже, наше завдання сьогодні – донести до українських урядовців висновки та рекомендації, які ми вже неодноразово публічно пропонували і які поки що не почули в Україні. Тож будемо використовувати нові можливості, які надає нам ініціатива ЄЕСК: усвідомлюючи, що громадянське суспільство ЄС має потужні інструменти впливу і в своїх країнах, і на міжнародному рівні, ефективно використовувати нові можливості платформи щодо міжнародної співпраці і щодо впливу через них на урядовців України.
Тамара Малькова, Інформаційний центр «Зелене досьє»,
Координатор робочої групи 5 (Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату) Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС.