Дикі бджоли, метелики та молі – цінні запилювачі сільськогосподарських угідь

Дикі бджоли, метелики та молі – цінні запилювачі сільськогосподарських угідь

В останні десятиліття в Європі кількість диких комах-запилювачів, таких як бджоли, метелики та молі, різко скоротились, а багато з них знаходяться на межі зникнення.

Втрата диких запилювачів є серйозною причиною для занепокоєння: близько 80% видів сільськогосподарських культур та дикоросів у ЄС залежать, принаймні, частково, від запилення комахами; половина таких агроугідь стикається з дефіцитом запилення. Європейська Комісія оцінює економічну цінність комах -запилювачів для виробництва продукції рослинництва у близько 3,7 млрд євро на рік.

У 2018 році ЄС ухвалив Ініціативу щодо охорони комах-запилювачів; вона фіксує довгострокові цілі до 2030 року та зосереджена на кращій інтеграції цілей збереження запилювачів у різні галузеві політики ЄС, включаючи політику у сфері охорони навколишнього середовища та охорони здоров’я та спільну аграрну політику (CAП). У травні 2020 року ЄС опублікував проміжний звіт про хід реалізації цієї ініціативи, який відзначає суттєві досягнення, але також наголошує на потребі подолання серйозних проблем.

Охорона запилювачів починається з охорони найбільш вразливих їх видів та оселищ.

Комісія розробила плани дій ЄС щодо двох типів оселищ, які мають велике значення для запилювачів, – напів природні сухі луки та сухі безлісі рівнини. У липні 2020 року Комісія оголосила тендер на розробку трьох планів дій збереження видів, які знаходяться під найбільшою загрозою.

Кілька поточних проектів LIFE опікуються збереженням запилювачів та зосереджені на відновленні оселищ, покращенні знань та підвищенні обізнаності щодо стійких сільськогосподарських практик. Впровадження цілей Стратегії біорізноманіття на 2030 рік, таких як розширення охоронюваних законом територій до 30% земель, ефективне управління цими територіями та суворий захист щонайменше третини цих територій, матиме велику користь для відновлення кількості запилювачів.

Існує необхідність поліпшення доступності оселищ запилювачів у агроекосистемах – у звіті про потенціал САП 2014-2020 років щодо збереження диких запилювачів, опублікованому в листопаді 2020 року, розглядаються заходи, які можуть підтримувати чи перешкоджати збереженню запилювачів і які стали основою для керівних принципів для органів управління, фермерів та їхніх радників. Пропозиція щодо майбутньої CAП містить перелік інструментів, які держави-члени можуть використати у своїх стратегічних планах для покращення біорізноманіття в сільськогосподарських районах та показників щодо диких запилювачів.

Потрібно негайно зменшити вплив пестицидів на запилювачів, докласти більше зусиль для внесення відповідних положень щодо підтримки кількості комах-запилювачів у національних аграрних планах.

ЄС планує переглянути Директиву про стале використання пестицидів з метою посилення її положення про комплексну боротьбу зі шкідниками, про ширше застосування безпечних альтернатив захисту врожаю від шкідників та хвороб. Тема використання засобів захисту рослин з неонікотиноїдів останніми роками привернула багато уваги через їх високу токсичність для бджіл, а у 2018 році, після заборони деяких неонікотиноїдів (імідаклоприду, клотіанідину та тіаметоксаму) у відкритіх просторах, використання їх в ЄС фактично було припинено.

Також існує нагальна потреба зменшити вплив інвазійних видів: у січні 2020 року опубліковано керівництво щодо управління інвазійними видами для захисту диких запилювачів. Керівництво представляє найбільш релевантні заходи виявлення, боротьби та викорінення деяких інвазійних видів, найбільш шкідливих для місцевих диких запилювачів, поводження з підвидами медоносних бджіл і джмелів та включає поради щодо використання місцевих видів рослин і запилювачів, уникання чужорідних видів.

Для поліпшення середовищ існування запилювачів у міських ландшафтах розроблені спеціальні посібники.

Вони містять приклади та рекомендації для політиків, осіб, які приймають рішення, просторових планувальників, розробників проектів та керівників землекористування у містах щодо створення сприятливого для запилювачів міського середовища. Діяльність у містах на захист запилювачів буде додатково активізована за допомогою ініціативи Стратегії біорізноманіття, «угоди про зелене місто», та планів екологізації міст.

Крім того, Комісія розробила інструмент картографування придатності міських територій для підтримки запилювачів; кілька міст вже використовували цей підхід, щоб зрозуміти, як можна управляти зеленими зонами міст для збільшення популяції запилювачів.

Існують значні прогалини в даних щодо стану запилювачів, причин їх зменшення та наслідків для природи й добробуту людей. У січні 2021 року оприлюднено пропозицію щодо методології та схеми моніторингу запилювачів, яка має надати достовірну інформацію про стан популяцій запилювачів у країнах-членах ЄС.

Дані з майбутньої схеми моніторингу матимуть вирішальне значення для збереження запилювачів, дозволяючи проводити оцінку стану збереження видів запилювачів у довгостроковій перспективі. Європейський перелік зникаючих або уразливих видів метеликів буде доопрацьований у червні 2022 року, а робота над таким самим переліком для видів молі розпочалася цього року.

Є необхідність постійної підтримки фундаментальних та прикладних досліджень, щоб заповнити прогалини у знаннях.

Програма «Horizon Europe» планує низку досліджень для розробки інструментів, рекомендацій та методологій для  пом’якшення причин та наслідків зменшення кількості диких запилювачів, а також підтримку інструментів та експертів для вивчення можливостей масштабного переходу до сталого управління сільськогосподарськими ландшафтами, сприятливими для запилювачів.

У програмі EKLIPSE є проект з оцінки впливу пестицидів та добрив на запилювачів у сільськогосподарських угіддях, включно з розробкою рекомендацій щодо найкращих практик. Обмін знаннями та інформацією про запилювачів у ЄС реалізується через нещодавно запущену онлайн платформу з відкритим доступом до даних про зменшення кількості запилювачів та заходи попередження.

Докладаються зусилля для заохочення бізнесу та громадян до дій – вже розробляються спеціальні документи стосовно заходів для зменшення впливу на запилювачів для 11 секторів бізнесу, таких як сільське господарство, виробництво продуктів харчування, лісові господарства, садівництво, бджільництво, роздрібна торгівля, ландшафтний дизайн та будівництво, видобуток корисних копалин, енергетика, туризм. Крім того, вже існують заохочувальні інструменти для підприємств оцінювати та інтегрувати у прийняття рішень свій вплив та залежність від біорізноманіття.

Громадяни заохочуються до дій через проведення громадських кампаній, просвітництва та підтримки відповідальної поведінки споживачів, оскільки їх вибір може істотно вплинути на диких запилювачів.

Робота з просування стратегій щодо запилювачів та співпраця відбувається на всіх рівнях – Комісія заохочує національні, регіональні та місцеві органи влади. Щоб полегшити цей процес, Комісія підготувала шаблони таких стратегій, які можна адаптувати до конкретних територіальних потреб. Через Європейське інноваційне партнерство у сфері сільського господарства були створені місцеві оперативні групи для інноваційного сприятливого до запилення управління фермами. У свою роботу за межами ЄС Комісія також включила конкретну підтримку цілей ініціативи ЄС з охорони запилювачів і плану дій на 2018-2030 роки для другої міжнародної ініціативи запилювачів.

Прогрес у досягненні довгострокових цілей Ініціативи щодо охорони комах-запилювачів буде значно посилений завдяки впровадженню Стратегії біорізноманіття, Стратегії «Від ферми до виделки» та Плану дій ЄС щодо нульового забруднення, зокрема, через розширення заповідних територій та відновлення екосистем. Крім того, просування агроекологічних підходів, таких як органічне сільське господарство, збагачення і диверсифікація агроландшафтів, зменшення використання пестицидів та забруднення довкілля надзвичайно важливо.

Запроваджені Єврокомісією широкі консультації, збір пропозицій, доказів, знань та досвіду від зацікавлених сторін та широкої громадськості сприятимуть покращенню діяльності у рамках Ініціативи та визначенню подальших заходів для повного виконання її довгострокових цілей. 

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

За повідомленням Європейської Комісії

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком