26 вересня ми вдруге відзначаємо День Карпат – символічний день для всіх, хто живе серед цих гір чи працює заради їх збереження. Це нагадування про нашу спільну відповідальність за регіон, який є «легенями» Європи та одночасно одним із найбільш уразливих через численні кліматичні та політичні виклики.
Рішення про заснування Дня Карпат ухвалила в жовтні 2023 року Сьома Конференція Сторін Карпатської конвенції. Вітаючи «ідею заснування Дня Карпат для подальшого сприяння захисту та сталому розвитку Карпат і діяльності Карпатської конвенції на різних рівнях», Конференція запропонувала всім зацікавленим долучатися до відзначення цього дня кожного року 26 вересня.
Тема Дня Карпат цього року – «Природа, культура та зв’язки між ними», що обʼєднує природну та культурну спадщину, голоси, зв’язки та традиційні знання всіх, хто живе в Карпатському регіоні, адже Карпати вирізняються тривалою історією взаємодії людини з природою.
Оцінюючи рік, що минув від першого Дня Карпат, відзначаємо його найважливіші події, досягнення та проблеми.
Forum Carpaticum 2025, що відбувся у вересні в Братиславі. Це провідна наукова та стратегічна конференція міжнародної мережі «Наука для Карпат», яка проводиться раз на два роки і «подорожує» по країнах Карпатської конвенції. Науковці, експерти, представники урядів та громадських організацій з усього Карпатського регіону обговорювали майбутнє гірських територій.
Особлива увага була приділена Україні: зелене відновлення, презентація розробленої великим колективом авторів на платформі «Build Ukraine Back Better» Дорожньої карти сталого відновлення, яка має стати орієнтиром для політиків, бізнесу та громад. Експертка «Зеленого досьє» Надія Шевченко, окреслюючи основні законодавчі рамки зеленого відновлення та нагальні проблеми, окремо зупинилася на ролі громадянського суспільства у процесі відбудови.
«Зелене досьє» разом із колегами із Секретаріату Карпатської конвенції долучилось до організації української частини форуму в рамках чинного проєкту «Поєднання біорізноманіття, пасторалізму та культурної спадщини через освіту для сталого розвитку в Карпатському регіоні».
На жаль, у наших Карпатах є серйозні виклики. Одна з найгарячіших тем – будівництво вітрових електростанцій у високогір’ї Карпат. З одного боку, це зелена енергетика та прагнення до кліматичної нейтральності. З іншого – загроза для біорізноманіття, ландшафтів та традиційних громад, порушення 6 міжнародних домовленостей, ратифікованих Україною. Адже спорудження вітряків планується на водороздільному хребті, який належить до смарагдової мережі, що особливо охороняється європейським законодавством, через свою вразливість та вплив на навколишні екосистеми.
Спільнота природоохоронних організацій послідовно відстоює збереження гірських масивів, виступає проти забудови високогір’я вітряками та курортними комплексами, обґрунтовуючи свою позицію науковими дослідженнями.
Активісти закарпатських НУО («Екосфера», «Save Пікуй») стикаються з навалою безпідставних звинувачень та провокацій, навіть переслідувань та погроз. Проблему із забудовою українських Карпат обговорюють сьогодні на міжнародному рівні та в комітетах Верховної Ради України, адже збереження природної спадщини та дотримання міжнародних природоохоронних угод є частиною процесу інтеграції до ЄС. На кінець жовтня призначено спільне виїзне засідання двох комітетів ВРУ (комітет екологічної політики та євроінтеграційний) на Закарпатті, де основним питанням буде будівництво ВЕС на гірських хребтах.
Європарламент ухвалив Звіт щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС, в якому, зокрема, наголошується на необхідності надалі підтримувати Україну у впровадженні процедур оцінки впливу на довкілля, зокрема в лісовому та сільськогосподарському секторах, а також процедур стратегічної екологічної оцінки.
Крім того, у Звіті наголошується на необхідності «ефективно боротися з незаконними вирубками лісів відповідно до стандартів сталого лісового господарства та охорони навколишнього середовища, таких як незаконні вирубки у пралісах Карпат».
Європарламент «закликає ЄС зробити свій внесок у запобігання незаконним вирубкам лісів у зв’язку з незаконним проектом гірськолижного курорту Свидовець; закликає Україну інвестувати в екологічно безпечну та сталу туристичну інфраструктуру».
Міжнародна Карпатська школа дедалі більше перетворюється на майданчик для нової генерації лідерів змін. Тут збираються молоді дослідники, студенти, аспіранти, освітяни, представники природоохоронних установ та громадських організацій, а також місцевої влади й туристичного бізнесу – усі, хто зацікавлений у пошуку екологічно орієнтованих рішень для Карпат.
Дві сесії Школи цього року в межах проєкту «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини» зібрали молодь з навчальних закладів України, Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини. Для багатьох учасників саме Карпатська школа стала простором, де можна не лише отримати знання, а й відчути власну відповідальність за майбутнє гірського регіону.
День Карпат – це привід не лише святкувати, а й аналізувати проблеми й досягнення. Вибір, який ми робимо сьогодні – на рівні громад, урядів та міжнародних партнерів – визначить, чи збережемо ми Карпати як живий простір культури й природи для наступних поколінь.
День Карпат має стати не лише датою у календарі, а й нагадуванням про необхідність спільних дій: підтримувати сталий туризм замість хижацької забудови, відновлювати ліси замість незаконних рубок, планувати відновлення з урахуванням науки та потреб місцевих жителів.
Велику роль у цих процесах відіграє молодь – студенти, дослідники й учасники Міжнародної Карпатської школи, які формують нове покоління практиків сталого розвитку та стають голосом майбутнього для гірських регіонів. А майбутнє Карпат, як відомо, залежить від того, наскільки відповідально ми зуміємо діяти сьогодні.
