10 речей, які потрібно знати про СВАМ

10 речей, які потрібно знати про СВАМ

Ініціатива щодо механізму вуглецевого регулювання імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism – англійською, CBAM) входить до пакету кліматичних законів ЄС «Fit for 55%», є важливим інструментом ЄС для переходу до зеленої промислової політики та досягнення нульового рівня викидів до 2050 року.

Схема сплати вуглецевого податку на кордоні може стати для Європи першою спробою вийти за рамки обговорень і перейти до дій на міжнародному рівні. Частково подібні механізми існують у деяких регіонах світу: в Каліфорнії коригування застосовується до певного імпорту електроенергії, Канада та Японія планують застосування подібних ініціатив.

Вперше CBAM був анонсований у повідомленні Європейської Комісії про започаткування Європейського зеленого курсу, а проект пропозиції щодо нього був представлений Єврокомісією у 2020 році разом з іншими ключовими ініціативами, запланованими на 2021 рік. Ми вже намагалися розібратися, як він працюватиме, які будуть наслідки та як реагує на цю ініціативу світ. Наразі пропонуємо аналіз основних його складових, як вони викладені в пропозиції Єврокомісії щодо Положення про СВАМ.

1. У чому полягає новий механізм?

CBAM – це не тарифний інструмент, а інструмент екологічної політики, який вирівнює ціни на  вуглецеві викиди між європейськими продуктами та імпортованими товарами для певних галузей. Він поширюватиметься на продукцію, а не на країни, – виходячи з фактичного вмісту вуглецю в продукції, незалежно від країни її походження.

Розроблена відповідно до правил Світової організації торгівлі (СОТ) та інших міжнародних зобов’язань ЄС, система CBAM працюватиме наступним чином: імпортери ЄС купуватимуть сертифікати, що відповідають вартості викидів вуглецю, яка була б сплачена, якби товари були вироблені відповідно до правил тарифікації в ЄС. І навпаки, якщо виробник, не з  ЄС, може показати, що він уже заплатив за викиди, виробляючи товари у третій країні, то відповідна вартість може бути повністю вирахувана на кордоні.

2. Навіщо потрібний СВАМ?

Для вирішення проблеми витоку вуглецю – переміщення вуглецево інтенсивних виробництв у країни з м’якшим екологічним законодавством задля уникнення вуглецевого оподаткування. Адже поки промислові установки за межами ЄС не підпорядковуються таким амбітним системам вуглецевої тарифікації та оподаткування, як система торгівлі викидами ETS ЄС, такий витік може витіснити викиди за межі Європи, а отже серйозно підірвати кліматичні зусилля ЄС та світу. CBAM зрівняє ціни на викиди вуглецю між європейськими продуктами та імпортом, заохочуючи виробників у країнах, що не є членами ЄС, екологізувати свої виробничі процеси. 

3. Як працюватиме СВАМ та як він пов’язаний з ETS?

CBAM буде «віддзеркалювати» вже існуючу ETS (Emission Trading System), забезпечуючи справедливе та рівноцінне ставлення до продукції, виробленої в ЄС та імпортованої з інших країн. Подібно до ETS та доповнюючи її, CBAM буде базуватися на придбанні імпортерами сертифікатів за ціною, яка була б сплачена, якби товари були вироблені відповідно до правил тарифікації вуглецю в ЄС.

Поступово CBAM стане повноцінною альтернативою ETS, адже відповідно до нової пропозиції Комісії щодо оновленої ETS, кількість безкоштовних квот для всіх секторів з часом зменшується, а для секторів, охоплених CBAM, вони зовсім зникнуть до 2026 року.

4. Які географічні регіони та сектори охопить новий механізм і чому вони були обрані?

CBAM застосовуватиметься до обмеженої категорії товарів, що імпортуються з усіх країн поза межами ЄС, крім країн Європейської економічної зони. Європейська Комісія буде уповноважена звільняти окремі країни від CBAM, якщо вони повністю інтегровані в ETS ЄС, або якщо вони укладуть таку угоду з ЄС, яка пов’язує систему обмеження та торгівлі викидами третьої країни з ETS ЄС.

Спочатку CBAM охоплюватиме лише товари тих галузей, які спричиняють найвищий рівень викидів двоокису вуглецю на початку ланцюга створення вартості (тобто, при виготовленні товару). Найбільший ризик витоку вуглецю – при виробництві цементу, вказаних у переліку СВАМ добрив, заліза, сталі та алюмінію, електроенергії. 

Комісія буде уповноважена збільшувати або зменшувати перелік таких секторів. CBAM застосовуватиметься до прямих викидів парникових газів, утворених у процесі виробництва  продукції, яка підпадає під СВАМ. До кінця перехідного періоду Комісія оцінить, як працює CBAM та чи поширюватиметься сфера його застосування на більшу кількість продуктів і послуг далі по ланцюжку створення вартості (на всі процеси, в яких може використовуватися продукт або послуга, включаючи кінцеве споживання), і чи буде охоплено непрямі викиди (викиди вуглецю від електроенергії, витраченої для виробництва товару). Також Комісія може включити до CBAM виробництво паперу, скла та хімікатів, як того вимагав у своїй резолюції Європейський парламент.

5. Що таке декларації, уповноважені декларанти, уповноважені органи та сертифікати CBAM?

Імпортери товарів повинні будуть індивідуально або через представника зареєструватись у національних уповноважених органах (тобто, в компетентних органах держави-члена ЄС, до якої планується експорт або в центральних уповноважених органах СВАМ), як декларанти CBAM, і тільки після цього зможуть імпортувати товари з переліку CBAM до ЄС. Національні уповноважені органи CBAM реєструватимуть декларантів у системі CBAM, вестимуть частково публічний реєстр усіх уповноважених декларантів та сертифікатів CBAM, переглядатимуть та верифікуватимуть декларації, а також відповідатимуть за продаж сертифікатів CBAM імпортерам.

Щороку, до 31 травня, уповноважені декларанти повинні будуть подавати до органу CBAM декларацію CBAM, в якій вказано:

  • об’єм викидів, закладених у зазначених товарах, імпортованих протягом попереднього календарного року, 
  • кількість сертифікатів CBAM відповідно обсягу викидів в імпортованих декларантом товарах.

Один сертифікат CBAM відповідатиме одній тонні CO2 або його еквівалентним викидам парникових газів, які були емітовані в процесі виробництва імпортованих уповноваженим декларантом товарів. Загальний принцип полягає в тому, що кількість сертифікатів CBAM має дорівнювати загальному об’єму таких викидів. Цей декларований об’єм перевірятиметься незалежним верифікатором, акредитованим уповноваженим органом CBAM. 

Уповноважені декларанти нестимуть відповідальність за будь-яке невиконання зобов’язань згідно Положення про CBAM (CBAM Regulation). Уповноважені декларанти, які не здадуть до 31 травня кожного року достатню кількість сертифікатів CBAM, або нададуть неправдиву інформацію, будуть підлягати штрафу, еквівалентному 100 євро за кожен незданий за попередній рік сертифікат. Це також “віддзеркалює” штрафні санкції ETS ЄС. Окрім штрафів уповноважені декларанти мають покрити свій борг та подати необхідну кількість сертифікатів. 

Експортери з третіх країн (тобто, і з України теж) мають дотримуватись правил СВАМ, імпортуючи товари через зареєстрованих в ЄС імпортерів.

6. Яка методологія підрахунку вуглецевого відбитку продукту?

Декларації повинні містити інформацію про загальну кількість перелічених у списку CBAM товарів протягом календарного року, виражену в мегават / годинах електроенергії або в метричних тоннах, помножену на питомий об’єм викидів від їх виробництва, або, іншими словами, – на вуглецеву інтенсивність товарів. Такі викиди включають як прямі викиди від виробництва товару та транспортування до перетину митного кордону з ЄС, так і непрямі (наприклад, від спожитої електроенергії), “віддзеркалюючи” ETS ЄС. Вони також включатимуть викиди від вхідних продуктів у межах системи, які визначить Комісія.

Для розрахунків вуглецевої інтенсивностітоварів планується використовувати значення за замовчуванням: для фізичних товарів ці значення будуть встановлені на основі найгірших 10% рівнів викидів при виробництві подібних товарів в ЄС, а для вуглецевої інтенсивності електроенергії за замовчуванням буде використано середню інтенсивність викидів у CO2 еквіваленті у відповідній країні чи регіоні. Використання значень за замовчуванням, ймовірно, буде невигідним для товарів, вироблених у високоефективних ланцюгах виробничих процесів у третіх країнах. Тому імпортерам буде надана можливість вимагати зменшення CBAM на основі їх індивідуальних показників викидів, розрахованих за затвердженою в Положенні методологією. Також буде вирахувана сума будь-яких вуглецевих податків, сплачених у країні виробництва.

Проект Положення встановлює лише загальні параметри для розрахунку викидів, їх  буде деталізовано у виконавчих актах Єврокомісії. Питання про визначення «меж систем» виробничих процесів та про можливості зарахування офсетів як компенсацію викидів, скоріш за все, стануть предметом для дискусій.

7. Вартість сертифікатів CBAM 

Вартість сертифікатів відповідатиме об’єму викидів вуглецю, емітованих в атмосферу в процесі виробництва імпортованих товарів, і буде розраховуватись залежно від середньотижневої ціни квот СО2 на аукціонах ETS ЄС, вираженої у євро / тоннах емітованого CO2.

Уповноважені декларанти купуватимуть сертифікати CBAM безпосередньо у національних уповноважених органів, і зберігатися сертифікати будуть в національних реєстрах. Кожного кварталу кількість придбаних сертифікатів має покривати принаймні 80% викидів від товарів, імпортованих декларантом з початку року.

Для того, щоб надати уповноваженим декларантам гнучкості у дотриманні своїх зобов’язань та скористатися коливаннями цін на дозволи ЄС ETS, сертифікати CBAM будуть дійсними протягом двох років з дати придбання. Протягом року уповноважений декларант повинен буде набрати необхідну кількість сертифікатів, з порогами, встановленими наприкінці кожного кварталу.

У разі купівлі надлишкової кількості сертифікатів уповноважені органи викуплять максимум одну третину від загальної кількості сертифікатів CBAM, придбаної декларантом протягом попереднього календарного року. Запит на повернення сертифікатів подається до 30 червня кожного звітного року.

Уповноважені декларанти не зможуть продавати свої сертифікати CBAM іншим уповноваженим декларантам або третім сторонам.

8. Перехідний період

Очікується, що CBAM буде введений у 2023 році. Спрощена система діятиме протягом перших трьох років після набрання чинності, дозволяючи трейдерам та імпортерам адаптуватися. Спрощення стосуватимуться процедур проходження товарами кордону під час імпортування, а також,  за замовчуванням, буде використовуватися значення середніх (а не найгірших 10%) рівнів викидів при виробництві подібних товарів в ЄС, якщо тільки третя країна не може довести, що середня вуглецева інтенсивність продукту в третій країні нижча.

Після того, як система повністю запрацює у 2026 році, імпортери ЄС матимуть щорічно декларувати кількість товарів та суму закладених викидів у загальному обсязі товарів, які вони імпортували до ЄС у попередньому році, та подавати відповідну кількість сертифікатів CBAM.

9. Реакція в світі

Як ми вже писали раніше, ініціатива СВАМ викликала бурхливу та неоднозначну реакцію світу. 

Ключовою темою для критики СВАМ стало ігнорування різниці  у рівнях розвитку країн, особливо таких, що розвиваються, та відсутність у ньому пропозицій щодо знижки або звільнення від CBAM для  таких країн. Країни BASIC (Бразилія, Південна Африка, Китай та Індія) офіційно критикували CBAM як дискримінаційний, а також такий, що заперечує принципи справедливості та спільної, але диференційованої відповідальності, визнані Паризькою угодою

В розвинутих країнах CBAM критикують за те, що він більше схожий на протекціоністський механізм для європейського ринку, ніж на механізм декарбонізації, і який марнує шанс на встановлення реальної вуглецевої тарифікації. Позиція адміністрації Байдена обережна: розглядаючи впровадження заходів, аналогічних СВАМ, її  кліматичний представник Джон Керрі сказав, що існують інші способи скорочення викидів, а CBAM слід запускати лише в крайньому випадку, через його потенційний вплив на торгівлю, і цього не слід це робити до COP 26. Більш однозначно висловлює свою позицію уряд Великобританії: зважаючи на подібні з ЄС рівні кліматичних амбіцій, тут обговорюють можливість впровадження CBAM, щоб уникнути необґрунтованих торговельних бар’єрів, які виникли б для британських товарів в разі одностороннього введення СВАМ з боку ЄС. 

10. Чого очікувати від СВАМ Україні? 

Українські виробники також бачать загрозу прихованого протекціонізму для європейських виробників та намагаються добитися звільнення від СВАМ. В результаті серії перемовин з Єврокомісією до її пропозиції Положення про СВАМ внесено зауваження про особливий статус країн, які є сторонами угод про асоціацію та поглибленої і всеосяжної угоди про вільну торгівлю (Україна, Молдова і Грузія), що передбачає звільнення виробленої в цих країнах електроенергії від сплати СВАМ. 

В інших категоріях імпорту позиція ЄС по CBAM щодо України залежить від готовності системи торгівлі викидами (СТВ) всередині країни. Її запуск планується на 2025-2026 роки і вона буде аналогічною ETS ЄС. Згідно зобов’язанням щодо впровадження СТВ, в Україні вже стягується вуглецевий податок (10 грн/тонну СО2). На початку 2021 запущена система моніторингу, звітності та верифікації викидів (МОВ), але для її налаштування знадобиться ще кілька років. Найскладнішим видається досягнення політичної угоди про тарифікацію вуглецю та його розмір. Звіти ж про викиди підприємства мають подавати вже в першому кварталі 2022 року.

Наразі пропозиція Єврокомісії щодо Положення про СВАМ передана до Європейського Парламенту та Ради Європи для прийняття згідно звичайної законодавчої процедури спільного рішення. Складно передбачити, скільки часу триватиме процедура; експерти прогнозують, що це займе два роки або більше, враховуючи надзвичайно суперечливий характер пропозиції та її надзвичайну складність.

Надія Шевченко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерела: 

Вас може зацікавити

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком

Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком