Підсумки дискусійного майданчика
Чергова зустріч на дискусійному майданчику відбувалася в День Карпат, який вперше цього року офіційно відзначався в країнах Карпатської конвенції і проходив під гаслом «Наша ідентичність – у нашій спадщині». А отже, тема традиційного господарювання в Карпатах та можливості його подальшого розвитку й підтримки була пріоритетною.
Влітку в рамках проекту відбулася подорож наших колег із карпатських країнфермерськими господарствами Закарпаття. Погляд колег-сусідів на наші здобутки й проблеми, їхній власний досвід подолання аналогічних проблем є цінним внеском у наш рух до Європейського співтовариства. Учасники подорожі ділилися враженнями та розмірковували про можливу співпрацю з українськими фермерами, вже за правилами Євросоюзу, до якого прагне доєднатись Україна. Відзначаючи успіхи українських господарів, звертали увагу на особливості спільного ринку та нові проблеми, які можуть зустрітися невдовзі.
Основні висновки дискусії
- Наші гості під час подорожі побачили й високо оцінили добре налагоджені невеликі підприємства, творче ставлення до виготовлення різноманітної продукції, вміння використовувати сучасні методи маркетингу, а також їх підтримку місцевими громадами, здатність до взаємодопомоги та співпраці.
Водночас, готуючись до вступу в ЄС, малі фермери мають усвідомлювати, що відкритий ринок створить конкуренцію для місцевих продуктів від великих міжнародних брендів, що вони можуть опинитися в менш вигідному становищі через брак можливостей впровадження сучасної автоматизації виробничого процесу, що їм доведеться впроваджувати складні нові нормативи. І це при тому, що з відкриттям ринку посилиться міграція людей на захід, може бути дефіцит робітників, особливо молоді.
Але разом з тим Євроінтеграція надає і засоби захисту від цих проблем: створення механізмів прямої та непрямої державної соціальної підтримки, субсидування фермерів та пастухів (наприклад, субсидування захисту від хижаків, будівництво доріг та іншої інфраструктури), що зробить доступнішими віддалені дестинації як для фермерів, так і для туристів. А захистити продукцію місцевого виробника від конкуренції покликані системи маркування якості та географічного походження продукції.
Завдання – постійно розповідати фермерам про всі конкретні можливості, допомагати їм знайти шляхи збалансованого розвитку.
- Карпатський пасторалізм є способом життя, основою аутентичної ідентичності, полонинської культури та історії. Пасовища зазвичай розташовані на географічно несприятливих для інших видів господарювання територіях, тому є основним джерелом засобів для існування гірських громад. Від збереження їх біорізноманіття, ландшафтів та водних ресурсів залежить добробут гірських громад.
Наразі триває робота над включенням Карпатського пасторалізму (відгонного скотарства) до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Цей рух, до котрого вже долучилася Україна, є плідним середовищем для співробітництва, де країни надихають одна одну, починаючи з першого етапу цього процесу – включення цього явища до національних репрезентативних списків нематеріальної культурної спадщини. У такому співробітництві потрібно вивчати міжнародний досвід пасторалізму, розвивати освітні програми для пасторальних громад, зокрема, знання з управління господарствами, включаючи його економічну складову, шляхи генерування позитивного доходу, маркетинг.
Завдання – комунікація та співробітництво з міжнародними структурами (ЮНЕСКО, Year of Rangelands and Pastoralism), популяризація пасторальних громад та руху в Україні, – як спосіб збереження традиційного господарювання, культури, способу життя, а також розвиток туризму, престиж та популяризація місцевих цінностей.
- Карпатський регіон є вразливим до наслідків змін клімату, які найбільше відчуваються фермерами як зменшення водних ресурсів та екстремальні погодні явища. Водночас регіон є частиною рішень цієї проблеми, рішень, які називають природоорієнтованими.
Карпати називають «зеленими легенями Європи», вони є домівкою для значної кількості масивів первинних, або старих лісів, які зберігають більше вуглецю та мають більше біорізноманіття, ніж насаджені або керовані. Отже, пріоритетом має стати збереження існуючих лісів, як первинних, так і вторинних, і надання їм можливості розвиватися до максимального потенціалу накопичення вуглецю.
Європейський Союз взяв зобов’язання щодо збереження, відновлення та розведення лісів за допомогою законодавчих та фінансових механізмів. Місцеві громади в Україні мають залучатися до формування сільськогосподарської та екологічної політики, законодавчої бази.
Завдання – використати потенціал співпраці між карпатськими країнами та зацікавленими сторонами для вирішення спільних викликів і роботи над спільними стратегічними планами, узгодженими з Європейським зеленим курсом та політикою Європейського Союзу.
- Люди Карпат – це окраса регіону. Важливо показувати це разом з красою природи, щоб піднімати престиж фермерства та надихати інших. Завдяки синергії сільського господарства та туризму відбувається не тільки економічний розвиток громад, а і популяризація місцевих цінностей, екологічної та культурної спадщини, які готові зберігати більшість фермерів.
Треба підтримувати відповідальних фермерів, щоб вони не покидали землю через місцеві корупційні схеми та безвідповідальні руйнівні проекти.
Підтримувати не тільки продукцію, а також культуру та соціальне життя, – тоді Карпати мають потенціал стати територією інновацій та передової аграрної політики.
Ми продовжуємо дискусію і запрошуємо на наступну зустріч на віртуальному Дискусійному майданчику, яка відбудеться 12 листопада.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зелена та інклюзивна аграрна політика – кроки назустріч» впроваджується МБО ІЦ «Зелене досьє» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Матеріали представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
