Наявна система забезпечення та споживання енергетики має зависокі ризики – час  переосмислити та перебудувати

Наявна система забезпечення та споживання енергетики має зависокі ризики – час  переосмислити та перебудувати
Україна успадкувала від радянського союзу централізовану систему енергозабезпечення (а в містах ще й теплозабезпечення), яка створювалась з великим запасом міцності та спроможністю працювати довго у кризових умовах.

Вразливість наявної в Україні системи енергетичного забезпечення стала очевидною вже на початку дев’яностих. Після набуття незалежності з’ясувалося, що система повністю залежність від сировини та матеріалів з росії (включаючи на той час паливні елементи для АЕС та переробку відпрацьованого ядерного палива), а економічна та політична криза дев’яностих спричинила обмеження постачання енергоносіїв з росії.

Частково висновки було зроблено, здебільшого через необхідність забезпечення ядерної безпеки функціонування АЕС та співпрацю з міжнародними донорами з цього приводу. Але належні висновки щодо високих ризиків через залежність від постачання російського викопного палива Україна почала робити тільки після анексії Криму, розпочавши активний пошук альтернатив для постачання енергоносіїв.

А Європа побачила загрози лише після того, як росія остаточно перетворила свої системи постачання газу та нафти у зброю, після її вторгнення в Україну.

Росія вторглася в Україну й одразу захопила два ядерні об’єкти – Чорнобильську зону відчуження та Запорізьку АЕС. І миттєво почала використовувати для досягнення своїх воєнних цілей, нехтуючи усіма правилами безпеки та шантажуючи весь світ можливими наслідками. Це показало, що ризики використання атомної енергетики занадто високі, особливо в умовах воєнних дій. А вразливість атомної енергетики до наслідків екстремальних природних явищ проілюструвала у 2011 році аварія на Фукусімі.

Вторгнення росії в Україну, окупація та широкомасштабні бойові дії проілюстрували ще одну вразливість наявної енергосистеми: тотальна централізація постачання та довгі логістичні ланцюги.

В єдиній енергосистемі виробництво та споживання можуть знаходитися далеко одне від одного, стабільність забезпечення електрикою залежить від стану ліній електропостачання, які дуже часто страждають від військових дій та ускладнену через це логістику.

Через широкомасштабні воєнні дії багато людей в Україні (особливо на окупованих територіях) минулої весни виживали лише завдяки встановленим на своїх будинках приватним сонячним панелям, багато людей ще залишаються у зоні бойових дій та в окупації без електропостачання.

Навіть успіх у деокупації країни не вирішує питання стійкого безперебійного забезпечення електрикою – відходячи окупаційні російські війська навмисно руйнують системи централізованого забезпечення електрикою, газом та водою, щоб ускладнити життя деокупованих територій. Відходячи з Херсона, наприклад, вони підірвали міські споруди водоканалу, пункти теплопостачання, ТЕЦ, вишки мобільного зв’язку та навіть телевежу.

Та найбільш показовою ілюстрацією вразливості наявної енергосистеми України стали навмисні обстріли росією цивільної критичної інфраструктури по всій території України, в першу чергу, об’єктів енергетичної інфраструктури.

Як заявили у ДТЕК, вибір об’єктів для руйнування проводився у консультаціях з фахівцями з енергетики, щоб завдати найбільшої шкоди. Через регулярні обстріли та атаки на критичну інфраструктуру з початку жовтня енергосистема України зазнала суттєвих руйнувань.

Для її стабілізації виникла необхідність запровадити аварійні та планові стабілізаційні відключення у 8 північних областях та Києві. А після ракетних ударів 15 листопада – по всій країні, через що багато домогосподарств та бізнесів залишаються без електрики на кілька годин щоденно (іноді по кілька разів на день).

Такі відключення несуть не тільки економічні ризики через пошкодження електроприладів та зменшення годин продуктивної роботи. Є численні фізичні ризики для людей:

  • підвищення пожежної небезпеки будівель через пошкодження електроприладів від частих відключень електрики та використання альтернативних джерел тепла й світла (газові горілки, свічки, дров’яні печі, бензинові генератори тощо);
  • збільшення санітарно-епідеміологічних ризиків через погіршення доступу до питної води та каналізації та погіршення умов зберігання та обробки продуктів харчування;
  • різке погіршення якості повітря через використання великої кількості дизельних/бензинових генераторів одночасно (у Києві дуже відчутно, коли багато закладів вмикають резервні дизельні та бензинові генератори для продовження функціонування в умовах відключення світла);
  • небезпеки для дорожнього руху та пішоходів при пересуванні вулицями міст в умовах відключення освітлення та вимкнутих світлофорів тощо.

Все це наявно показало високу вразливість та нестійкість централізованої системи енергозабезпечення настільки, що навіть заступник Міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, коментуючи руйнування енергосистеми України у своїй статті на Українській правді, наголосив на необхідності перебудови з метою підвищення безпечності та децентралізації.

Приклади рішень з децентралізації вже є сучасному світі. Так, засновник компанії Tesla Ілон Маск вважає доцільним перехід на децентралізовані домашні системи генерації та споживання електрики з використанням приватних вітрових чи сонячних установок у комплексі з потужними акумуляторами та приєднані до електромережі для продажу надлишків/запасів.

Така система забезпечує електрикою її власника та допомагає забезпечити сусідів у пікові години, без необхідності підключення до великих генеруючих потужностей та встановлення довгих ліній електропередач чи крупних вузлових підстанцій.

Тому компанія оголосила про перехід до нової політики – продажу сонячних установок тільки у комплекті з потужною системою зберігання електрики власного виробництва для використання не тільки у приватних господарствах, а й у комунальних закладах та промислових компаніях.

В рамках цієї стратегії у 2021 році Tesla разом з компанією Miyakojima Mirai Energy Co встановили на японському острові Міякодзима більше 300 батарей Powerwall виробництва Tesla в приватних будинках, з’єднавши їх у локальну мережу і створивши комерційну віртуальну електростанцію, що живиться від місцевих приватних сонячних панелей та вітрових установок, забезпечує весь острів електрикою за будь-яких умов та продає надлишки енергії у пікові години.

Така децентралізована система стала необхідністю через те, що острів знеструмлювали під час частих екстремальних погодних явищ, таких як тайфуни. В планах Tesla встановити в Японії ще 1000 Powerwall до кінця  2023 року та розшити цю схему на усю префектуру Окінава.

Зважаючи на наші щоденні кількагодинні відключення енергії, ми також маємо переосмислити звичні моделі споживання.

Зменшити залежність від централізованого енергопостачання, підвищити безпеку користування альтернативними джерелами тепла та електрики, приготування та споживання їжі, безпечне пересування містом та функціонування домогосподарств і бізнесів у кризових умовах.

Багато бізнесів, заклади харчування наприклад вже змінюють свої виробничі процеси у відповідності до нових умов. Скажімо, відмовляються від зберігання багатьох свіжих продуктів, що швидко псуються, зменшують кількість страв у меню, переходять до використання сезонних та більш безпечних продуктів, які використовуються одразу після доставки. Також розробляють правила безпеки приготування та споживання їжі у нових умовах – на мангалах та у дров’яних печах. А ще пропонують відвідувачам пледи замість вмикання електроприладів для підвищення температури у приміщенні та свічки для освітлення столів.

Ще досвід – з Київського картонно-паперового комбінату, що розташований у місті Обухів Київської області. Тут змогли значно зменшити споживання електрики та одночасно забезпечити безперебійну роботу у нових умовах. Комбінат входить до переліку найбільших споживачів електроенергії у Київській області і, відповідно до розпорядження Київської ОВА, у листопаді мав скоротити електроспоживання в середньому до 40% на добу. Фахівці комбінату запровадили значні зміни у технологічних схемах виробництва та діяльності підприємства, перевели вмикання обладнання на менш критичний для енергосистеми час. Це дозволило знизити використання енергії до 66% порівняно до середніх показників, а у години пікового споживання – зменшити споживання на 12,5-18,8%.

Такі приклади мають бути поширені у всій країні, заходи зі зменшення електроспоживання мають зберегтися і після вирішення проблем з руйнуванням енергетичної інфраструктури і стати нашою новою нормою.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерела:

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни