Зелені облігації як інструмент фінансування зеленого переходу в Україні

Зелені облігації як інструмент фінансування зеленого переходу в Україні

Зелені облігації – це фінансові інструменти, що використовуються для підтримки сталого розвитку шляхом отримання коштів або діяльності з рефінансування, що відповідає принципам зелених або соціальних проектів або проектів, пов’язаних із сталістю. 

Такі облігації відрізняються від звичайних облігацій особливою метою та розподілом доступного фінансування, нижчими відсотками порівняно зі звичайними облігаціями, а також дозволяють розраховуватись з кредиторами сертифікованими нефінансовими результатами (наприклад, сертифікатами про скорочення викидів парникових газів).

Крім оцінки стандартних фінансових характеристик (наприклад, термін погашення або ціна та кредитний стан емітента) такі облігації дозволяють інвесторам зосереджуватися на оцінці конкретних екологічних та соціальних цілей проектів, які облігації мають намір підтримати.

Вплив потенційного поєднання зелених та соціальних проектів та заходів є пріоритетом для всіх етапів життєвого циклу таких облігацій – від перегляду варіантів фінансування до розробки критеріїв облігацій, розподілу надходжень та поточної звітності. А емітентами можуть виступати не тільки комерційні компанії, банки та уряди, а ще й  муніципалітети або регіональні органи влади.

Останніми роками ринок зелених облігацій експоненціально зростав: у 2020 році їх випущено на 700 мільярдів доларів, а ринок таких облігацій досяг 1,7 мільярда доларів США.

Згідно з прогнозом Moody’s, до кінця 2021 року буде встановлено ще один рекорд, оскільки економіка продовжує відновлюватися, а емітенти все частіше звертаються до боргового фінансування для екологічно чистих проектів.

Керівні принципи обігу зелених облігацій (ПЗО) були створені у 2014 році консорціумом інвестиційних банків – Bank of America Merrill Lynch, Citi, Crédit Agricole Corporate and Investment Bank, JPMorgan Chase, BNP Paribas , Daiwa, Deutsche Bank, Goldman Sachs, HSBC, Mizuho Securities, Morgan Stanley, Rabobank та SEB. Наразі постійний моніторинг та розробка керівних принципів відбувається у незалежному секретаріаті, розміщеному в Міжнародній асоціації ринку капіталу.

Тобто, облігації сталого розвитку не можна сплутати зі звичайними цінними паперами, тому що останні не узгоджуються з чотирма основними компонентами для зелених та/або соціальних облігацій (ПСО), які стосуються процесу оцінки та відбору проєктів, управління надходженнями та звітності. Емітенти класифікують використання надходжень та тип облігацій за основними цілями, поставленими для визначених проєктів.

Зелені облігації створюються для фінансування нових та/або існуючих проєктів із позитивним впливом на навколишнє середовище, – проєкти з відновлюваної енергії, енергоефективності, екологічно чистого транспорту та будівель, управління стічними водами та адаптації до зміни клімату.

Соціальні облігації спрямовані на фінансування нових та/або існуючих проєктів із позитивним соціальним впливом. Наприклад, останнім часом з’явилися облігації, пов’язані з пандемічною кризою, для відновлення соціальних зв’язків та пом’якшення соціальних наслідків пандемії COVID-19. Інші приклади соціальних проєктів включають продовольчу безпеку та стійкі продовольчі системи, соціально – економічний прогрес, доступне житло, доступ до основних послуг та базової інфраструктури.

Облігації стійкого розвитку  переважно фінансують цілі емітента, пов’язані зі сталістю, а не окремий проєкт.

Кліматичні облігації випускаються для залучення фінансування для пом’якшення та адаптації до зміни клімату (спорудження стійких будівель, перехід до органічного сільського господарства, відновлювальної енергетики, підвищення енергоефективності тощо).

Облігації сталого розвитку можуть бути незабезпеченими та зберігатися емітентом – урядом або компанією. Облігації сталого розвитку також можуть бути забезпечені активом забезпечення. Етапи випуску таких облігацій:
  • розробка передбачуваного «використання надходжень»;
  • підготовка відповідної документації з огляду на тип та особливості пропозиції;
  • впровадження управління надходженнями відповідно до Емітента;
  • налаштування процесу оцінки та відбору проектів;
  • отримання нормативного затвердження пропозиції;
  • звітування про розподіл ресурсів на проєкти «зелений» та/або «соціальний та/або «сталий розвиток».

Наразі найбільшим емітентом зелених облігацій є ЄС – вже зробив першу емісію 15ти річних зелених облігацій на 12 млрд євро та планує до 2026 року випустити таких облігацій на суму до 250 млд євро. При цьому попит на першу емісію зелених облігацій ЄС перевищив пропозицію в 11 разів.

В Україні порядок обігу зелених облігацій визначено у Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (Стаття 18. Зелені облігації) у редакції від 19.06.2020. У липні 2021 року було також ухвалено рекомендації щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій.

Згідно з цими документами в Україні розвиток ринку зелених облігацій̆ узгоджується з європейськими нормами та передбачає переорієнтування потоків капіталу на стійкі інвестиції̈, управління екологічними та соціальними ризиками фінансування та  підвищення прозорості у фінансах та економіці. Емітентами зелених облігацій можуть бути приватні компанії та фінансові установи, міжнародні банки розвитку, муніципалітети, держава.

Перспективними секторами зеленого фінансування в Україні, зокрема, є низьковуглецеве та чисте виробництво, підвищення енергоефективності, стійкий транспорт, відновлювані джерела енергії̈ та системи накопичення і збереження енергії̈, заходи з покращення якості природних водойм та доступу до води, стійкі методи сільського господарства, переробка відходів та проєкти з поглинання та накопичення вуглецю з атмосфери.

Модель зелених облігацій в Україні включає такі ключові ознаки:
  • відповідність проєкту, під який залучаються кошти шляхом емісії зелених облігацій, міжнародно визнаній таксономії;
  • цільове використання надходжень від розміщення зелених облігацій;
  • звітність емітента про вплив цих проєктів на довкілля;
  • залучення емітентом зовнішнього незалежного контролера (верифікатора);
  • наявність у емітента власної політики щодо зелених облігацій.

Ключовим моментом є відповідність проєктів, що фінансуються/рефінансуються за кошти від розміщення зелених облігацій, Таксономії̈ сталої економічної діяльності (Taxonomy for Sustainable Activities), а емітент зелених облігацій повинен забезпечити належне виконання всіх ключових ознак. Недотримання хоча б однієї̈ з визначених ознак є підставою не класифікувати облігації як зелені.

Фінансування екологічних та соціальних проєктів за допомоги зелених облігацій може допомогти Україні досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. В цілому, за даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), потенціал українського ринку енергоефективності та “чистої” енергетики до 2030 року — 73 млрд доларів. Половину з них – 36 млрд доларів — можна залучити саме завдяки випуску “зелених” облігацій.

Наразі Україна має один прецедент випуску зелених облігацій – наприкінці 2019 року компанія ДТЕК ВДЕ першою серед українських компаній випустила корпоративні зелені єврооблігації на 325 млн євро зі строком обігу п’ять років та ставкою 8,5% річних.

Кошти, залучені від інвесторів, компанія планувала спрямувати на будівництво потужностей у відновлюваній енергетиці – три сонячні та одну вітроелектростанцію, обіцяючи публікувати звітність про розподіл коштів за проєктами та їх опис, поки не погасить позику. Компанія підкреслювала, що залучені кошти не будуть використовуватися для будь-якої діяльності, пов’язаної з вугіллям або викопним паливом.

А у січні 2021 року т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України заявив про пошук пілотних проєктів для муніципалітетів, які готові бути першими і зробити пілоти з випуску “зелених” облігацій, для яких агентство стане відповідальним за верифікацію. На сайті агентства також є контакти для консультацій щодо процедур випуску зелених облігацій та роз’яснення норм законодавства.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерела: