У світі швидко зростає інтерес до рослинних білків, а отже й потреба стабільного постачання сировини. Рослинні альтернативи яйцям, м’ясу та молочним продуктам стають дедалі дешевшими, доступнішими, а їх виробництво все більш масштабним.
Згідно з дослідженням прогноз зростання глобального ринку рослинних яєць, скажімо, – майже в 5 разів у наступні 10 років: з $197,5 млн у 2026 до $982,1 млн у 2036. У більшості супермаркетів Німеччини та Бельгії кошик на основі рослинних білків вже дешевший або принаймні паритетний із традиційним.
Це означає, що бар’єр «зависока ціна» для споживачів зникає, відкриваючи нові можливості для масштабування. Так багато з молочних альтернатив (соєве, горохове та вівсяне молоко) вже дешевші за тваринні аналоги у багатьох країнах, а м’ясні замінники (рослинний фарш, котлети, намазанки) вже дешевші на 10–20% за традиційні м’ясні продукти. Через доступність цих продуктів та їх більшу безпечність все більше споживачів та бізнесів обирають рослинні альтернативи і все більше урядів фокусується на розвитку сектору альтернативних білків через їх набагато менший вуглецевий слід (ми про це писали тут).
Синергія сектору рослинних протеїнів з органічним виробництвом, яке теж швидко розвивається через стійке зростання попиту на продукти харчування без пестицидів, є одним з нових та дуже перспективних трендів розвитку виробництва продовольства.
Адже вуглецевий слід виробництва органічних рослинних білків та органічного агровиробництва є набагато меншим у порівнянні з традиційними методами агровиробництва. Саме тому наразі ЄС працює над програмою розвитку обох цих сегментів та переходу сектору публічних закупівель у сфері громадського харчування на стандарти з високою часткою альтернативних білків та органічних продуктів (ми про це писали тут). А багато установ вже самостійно перейшли на рослинне або переважно рослинне меню – від щотижневих «рослинних днів» до рослинної альтернативи як базової опції меню.
Так, наприклад, всі школи Нью-Йорка мають «безм’ясний понеділок» з 2019 року, місто Гент у Бельгії запровадило подібну програму «вегетаріанського четвергу» у школах та муніципальних їдальнях ще з 2009 року, а з 2021 року місто розробило та впроваджує стратегію переходу до кліматично-нейтрального харчового ланцюга до 2050 року.
В університетському кампусі Лос-Анджелеса протягом кількох років впроваджують plant‑forward меню. Подібні ініціативи муніципалітет впроваджує у секторі громадського харчування по всьому місту, оскільки у 2024 році місцева рада вирішила, що усі продуктові закупівлі департаментів за замовчуванням мати бути рослинними для зменшення викидів парникових газів, пов’язаних із харчуванням. Ця політика впливає на понад 111 контрактів з харчового обслуговування в лікарнях, в’язницях та інших громадських закладах.
А Данія взагалі ухвалила національну програму переходу до кліматично-нейтральної та здорової харчової системи з фокусом на органічні та рослинні продукти і реалізує її з 2023 року (ми про це писали тут).
Тобто ринки рослинних білків та органічних продуктів наразі знаходяться у процесі переходу від статусу нішевих до широкого використання у повсякденному споживанні. Це підтримується відповідними державними та комерційними політиками, – наприклад, перехід на суто рослинне меню в лікарнях або освітніх закладах вже не є несподіванкою, – що неминуче призведе до підвищення попиту на відповідну сировину.
Україна вже має інфраструктуру для забезпечення цих ринків – від потужних виробництв (соєва, соняшникова олія, горох) до експортних логістичних хабів. Більше того, у проєкті Плану дій ЄС щодо білків, який наразі розробляється (A plan for resilience, strategic autonomy and sustainability of the EU protein system), Україна визначається як стратегічний партнер для забезпечення ЄС рослинними білками.
Цей документ розробляється в рамках ініціативи Європейської Комісії щодо зменшення залежності від імпорту білків і підвищення стійкості харчової системи ЄС і є комплексним планом дій для зменшення залежності ЄС від імпортних білків, посилення внутрішнього виробництва білкових культур, розвитку ланцюгів доданої вартості та стимулювання попиту на рослинні білки.
Документ прямо вказує, що Україна може значно зменшити дефіцит білка ЄС: у перспективі членства/інтеграції імпорт з України може знизити дефіцит з 13,9 млн т до 4,7 млн т і підвищити автономію ЄС з 76% до 86%. Проте така співпраця передбачає вирівнювання стандартів (зокрема, щодо використання пестицидів, стандартів знеліснення та якості продукції), гарантії стійкості та прозорості ланцюгів постачання, а також інвестиції в переробку й інфраструктуру. Документ анонсує діалог з Україною та можливості фінансування/партнерств для розвитку переробки, зберігання та сертифікації.
Отже, зростаючий попит ЄС на рослинні та локальні білки створює вікно можливостей для експорту білкової сировини, розвитку переробки та створення власних продуктів на основі рослинних білків для відповідності стандартам ринку ЄС.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє»
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Будуємо мости: налагодження довіри до довкіллєвого сектору України», що впроваджується МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» в межах програми «Разом для людей та планети» (ToPP). Програма ToPP реалізується завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF.
Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє» і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.
